- •1.«Союз справедливих». В. Вейтлінг.
- •2.Австрійська імперія в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •3.Австрійська імперія в період революції 1848-1849 рр.
- •4.Австрійська монархія на початку хіх – 40-х рр. Хіх ст.
- •5.Аграрне питання та його вирішення в ході французької революції кінця хvііі ст.
- •6.Аграрні декрети часів Установчих та Законодавчих зборів Франції (хvііі ст.).
- •7.Американські просвітники. Б.Франклін, т.Джефферсон, т.Пейн.
- •8.Англія в період реставрації. “Славна революція” в Англії.
- •9.Англія в роки політичної реакції. Народні рухи 1815-1819 рр.
- •10.Боротьба двох течій в італійському національно-визвольному русі. К. Кавур, д. Мадзіні, д. Манін.
- •11.Буржуазна революція та національно-визвольна війна Іспанії (1808 – 1814 рр.).
- •12.Вестфальський мир та його наслідки.
- •13.Віденський конгрес та його рішення.
- •14.Війна за іспанську спадщину (1701 – 1713 рр.) та її наслідки.
- •15.Внутрішня та зовнішня політика Великої Британії в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •16.Всезагальний німецький робітничий союз. Лассаль і лассальянство.
- •17.Встановлення французької гегемонії в Європі в другій половині хvіі ст.
- •18.Декларація незалежності сша.
- •19.Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.
- •20.Друга громадянська війна в Англії. Проголошення республіки.
- •21.Другий період громадянської війни в сша та її наслідки.
- •22.Економічна політика Франції в роки імперії.
- •23.Економічний розвиток Італії в роки наполеонських війн.
- •24.Економічний розвиток Франції 1830-1848 рр.
- •25.Економічний розвиток Франції в роки реставрації.
- •26.Економічний та політичний розвиток Австрії в кінці хvііі – першій половині хіх ст.
- •27.Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •28.Етапи чартистського руху та його особливості.
- •29.Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.
- •3 Етапи розвит абсолютист.Монархій:
- •30.Загострення пруссько-австрійських суперечностей упродовж 40-х р. Хvііі ст.
- •31.Законодавство Довгого парламенту в період англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •32.Зміни в соціально-економічному розвитку Англії напередодні буржуазної революції хvіі ст.
- •33.Зовнішня політика сша 1815-1850 рр. Доктрина Монро.
- •34.Зовнішня політика Франції в 50-60-ті р. Хіх ст.
- •35.Зовнішня політика Франції в роки другої імперії.
- •36.Зовнішня політика Франції в роки правління Людовіка хіv.
- •37.Індепендентська республіка: внутрішня і зовнішня політика.
- •38.Іспанія в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •39.Іспанія в другій половині хvіі – хvііІст.
- •40.Іспанія в першій половині хіх ст.
- •41.Історична концепція й. Гердера.
- •42.Італія в першій половині хіх ст.
- •43.Італія на поч. 60-х р. Хіх ст.
- •44.Колоніальна політика Великої Британії (1815 – 1850 рр.)
- •45.Конституційний період Громадянської війни сша.
- •46.Конституція 1787 р. В сша. Білль про права.
- •47.Консульство н. Бонапарта.
- •48.Липнева революція 1830 р. Та падіння монархії Бурбонів.
- •49.Лібералізм в Європі ( середина хіх ст.): Луї Блан, п’єр Прудон. Соціалістична концепція к. Маркса.
- •50.Лібералізм в Європі в сер. Хіх ст. Л. Блан, п. Прудон.
- •51.Міжнародні відносини 30-х р. Хvііі ст..
- •52.Міжнародні відносини кінця хvіі – хvііі ст.
- •53.Міжнародні відносини на початку хіх ст.
- •54.Міжнародні відносини першої половини хvііі ст. Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин.
- •55.Національно-визвольні рухи в багатонаціональній Австрійській монархії в першій половині хіх ст.
- •56.Німецьке просвітництво: й.Мозер, й. Гердер, г. Лесінг, і.Кант.
- •57.Німеччина в 30 – 40-х рр. Хіх ст. Створення митного союзу.
- •58.О. Фон Бісмарк та об’єднання Німеччини.
- •59.Об’єднавчі процеси в німецьких землях в 50-60-і рр. Хіх ст.
- •60.Особливості революцій 1848-1849 рр. У Франції, Австрійській імперії, Німеччині та Італії.
- •61.Особливості робітничого руху сша в першій половині хіх ст.
- •63.Парламентська реформа 1832 р. В Англії на початок чартистського руху.
- •64.Перший період громадянської війни в сша.
- •65.Політика європейських країн стосовно сша в 1861 – 1865 рр. Дипломатія а. Лінкольна.
- •66. Політичний розвиток Австрії на поч. Хіх ст.
- •67. Португалія в кінці хvіі – початку хvііі ст.
- •68. Похід «тисячі» д. Гарібальді.
- •69. Початок Англійської революції XVII ст. Перша громадянська війна.
- •70. Початок громадянської війни в сша. Президентські вибори в сша. А.Лінкольн.
- •71.Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
- •72. Причини поширення утопічного соціалізму на поч. Хіх ст.
- •73.Причини та передумови Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •74.Причини та передумови громадянської війни в сша.
- •75.Промисловий переворот в Англії та його основні риси.
- •76.Пруссько-австрійські суперечності в 40 – х роках хviii ст. Війна за австрійську спадщину.
- •77.Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.
- •78.Революція 1820-1821 рр. У Неаполітанському королівстві та п’ємонті.
- •79. Революція 1848 – 1849 рр. В Австрійській імперії.
- •80. Революція 1848-1849 рр. В Німеччині.
- •81. Революція в Португалії (1820-1823 рр.).
- •82.Режим Протекторату: внутрішня і зовнішня політика.
- •83.Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •85.Реформи Марії-Терезії та Йосипа іі.
- •86. Робітничий рух в Німеччині. Діяльність а.Бебеля, в.Лібкнехта.
- •87.Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму (20– 40-ві рр. Хіх ст.).
- •88.Рух дигерів. Д. Уінстенлі.
- •89.Рух левелерів. Конфлікт між парламентом і армією. Позиція о.Кромвеля.
- •90.Семилітня війна. Боротьба європейських держав за колонії.
- •91.Соціальні погляди г. Бабефа та бубафістів
- •92.Соціально-економічний розвиток північно-американських колоній Англії в кінці хvіі ст. – початок хvііі ст.
- •93.Соціально-економічний та політичний розвиток Австрійської імперії в 50 – 60-х рр. Хіх ст. Утворення Австро-Угорщини.
- •94.Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні громадянської війни 1861 – 1865 рр.
- •95.Соціально-політичні умови розвитку історичної науки в Німеччині.
- •96.Створення італійського королівства та його внутрішня та зовнішня політика.
- •97.Створення та діяльність «Священного союзу монархів і народів».
- •98.Суспільно-політична думка в роки Англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •99.Суспільно-політичні ідеї індепендентів: д.Мільтон, д.Стрігге, г.Айртон.
- •100.Суспільно-політичні ідеї сша: д.Адамс, д.Медісон, о.Гамільтон.
- •101.Суспільно-політичні погляди левеллерів. Д.Лільберн.
- •102.Таємні республіканські товариства Франції та їх діяльність (30-ті рр.. Хіх ст.).
- •103.Термідоріанський конвент. Внутрішня та зовнішня політика Франції.
- •104.Утопічний соціалізм першої половини хіх ст.: а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен.
- •105.Філософи-фізіократи та їхній вплив на французьке суспільство.
- •106.Франція в другій половині хvii. Кольберизм.
- •107.Франція в період Директорії.
- •108.Франція в період консульства та першої імперії: зовнішня політика.
- •109.Франція в період революції 1848 – 1849 рр.
- •110.Франція в період реставрації династії Бурбонів.
- •111.Франція в роки Липневої монархії.
- •112.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: скинення монархії. Політична боротьба на другому етапі революції.
- •113.Французька буржуазна революція кінця хvііі ст.: сутність якобінської диктатури.
- •114.Французька буржуазна революція кінця хуш ст.: революційні війни 1792-1795 рр.
- •115.Французька Конституція 1791 р. Діяльність Законодавчих зборів.
- •116.Французькі просвітники д. Дідро, а. Гельвецій, п. Гольбах, г. Рейналь.
- •117. Французькі просвітники хуш ст. Ф.Вольтер, ш.Монтеск’є, ж.-ж.Руссо.
- •118.Функціонування «Віденської системи» у 20-40-х рр. Хіх ст.
- •119.Чартистський рух. Етапи та особливості.
- •120.Якобінська диктатура.
71.Початок французької революції кінця хуш ст. Законодавство Установчих зборів у 1789-1790 рр.
Періоди фр. революції:
14 липня 1789-10 серпня 1792;
10 серпня 1792-31 травня/1 червня 1793;
1 червня 1793-24 липня 1794. Якобінська диктатура;
27 липня 1794-26 жовтня 1795. Режим Дерикторії;
З жовтня 1795-листопад 1799 (9-10термідора).
Початок фр революції. За порадою нового генерального контролера фінансів Жака Неккера Людовік 16 вирішив скликати Генеральні штати, згідно з традицією кожен стан був представлений у Генерельних штатах 200 депутатами. Проте король дав розпорядження у 2 рази збільшити кількість депутатів від третього стану. Вибори відбувались весноб 1789. В них брали участь все дворянство та дух-во, а також представники третього стану, які досягли 25 років і були внесені у списки сплатників податків. 5 травня 1789 у версалі відкрились засідання Генеральних штатів, проте депутати мали засідати та голосувати окремо за станами. Тому 12 червня депутати 3 стану оголосили своє засідання відкритим і закликали на нього представників інших станів. 17 червня 1789 депутати третього стану оголосили себе Національними Зборами (НЗ). Це рішення порушувало існуючі порядки і фактично було початком революції. 19 червня депутати від дух-ва більшістю голосів прийняли рішення об’єднатися з третім станом. Людовік дав наказ закрити зал засідань НЗ, проте 20червня депутати зібрались в іншому місці, оголосивши, що будуть вести боротьбу допоки не буде прийнята конституція. 23 червня Людовік 16 зібрав всіх депутатів Генеральних штатів на загальні збори, оголосив, що готовий ввести рівне оподаткування, реформувати судочинство тощо. 27 червня Людовік 16 наказав депутатам від дворянства приєднатися до ін депутатів станів.
7 липня 1789 депутати всіх станів оголосили себе УЗ. Була створена комісія по розробці конституції. До Парижа почали підтягуватись війська. 12 липня перші сутички. 13 липня у ратуші почала формуватись національна міліція. 14 липня озброєний натовп вдерся у Бастилію, стратили Де Лоне. У Парижі ще напередодні повстання 14 липня утворився муніціпалітет, невдовзі був обраний мер столиці, громадянська міліція була перейменована у Національну гвардію (маркіз де Лафайет). Одночасно сільські місцевості Фр охопив «великий страх».
5-11 серпня 1789 – обговорений та прийнятий декрет про відміну сеньоріального устрою, який ліквідував повинності, обумовлені особистою залежністю селян, церковну десятину, дворянські привілеї.
26 серпня 1789 УЗ затвердили Декларація прав людини і громадянина.
Законодавство УЗ. УЗ визначили порядок викупу сеньоріальних повинностей, депутати зберігли різницю між т.зв. «особистими» (право сеньоріального суду, право мертвої руки, серваж (особиста залежність), особисто-спадкова барщина, баналітети, подорожні, ринкові та ін збори) та «реальними» (ценз. Шампари (натуральний чинш), ренти, мита) сеньоріальними правами. «Особисті» - скасовувались; «реальні» - підлягали викупу. До весни 1790 в основному завершилось реформування системи оподаткування. Були відмінені всі попередні податки. Введені три прямих податка: на земельну власність, на рухоме майно, торгово-промислову діяльність. Прийнятий з-н, який ліквідував корпорації та державну регламентацію економічної діяльності. Відмінялись привілеї монопольних торгівелтних компаній (Ост-Індська). УЗ відмінили внутр мита та митниці. Була введена свобода хлібної торгівлі, за винятком продажу на експорт. У червні 1790 УЗ відміними інститут спадкового дворянства, титули.
Протягом 2 років – розробка конституції. Закріплювала широкі права, свободи. Зберігала монархічний устрй, вводила принцип розподілу влади. Король, голова виконавчої влади, - призначав міністрів, очолював адміністрацію, командував армією, флотом, призначав послів, позбавлений права оголошувати війну чи укладати мир. Законодавча влада – Законодавчі збори – законодавча ініциатива, прийняття з-нів, проголошення війни та ратифікація міжнародних угод. Створювалась незалежна судова влада. Виборчі права отримували лише «активні громадяни», які досягли 25 років, які сплачували прямий податок у розмірі 3-денної заробітньої плати. Конституція закріплювала новий адміністративний поділ країни, введений 1790: 83 департаменти-дистрикти-кантони-комуни.
2 листопада 1789-з-н, який передавав все церковне майно у розпорядження держави, церковні землі розпродавались дрібними парцелами.
12 липня 1790 – з-н про цивільний устрій дух-ва, закониим визнавалвся лише громадянський шлюб, вводилась виборність єпископів, приходських священиків, протестанти урівнювали в правах з католиками.