Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_Papenko.rtf
Скачиваний:
126
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.75 Mб
Скачать

77.Революційні події 1854 – 1856 р. В Іспанії та політика лібералів.

Четверта Іспанська революція 1854-56. Почалася з військового повстання, піднятого 28 червня 1854. У своїй програмі («Мансанаресський маніфест», 7 липня 1854) повсталі вимагали ліквідації королівської камарільі (королівської придворної кліки), встановлення законності і скликання засновницьких кортесов. Повстання було підтримане населенням Мадрида й ін. найбільших міст Іспанії. 31 липня 1854 королева Ізабелла II б. змуш. призначити прем'єром колишнього регента Іспанії Еспартеро, що утвор. уряд з прогрессистыв і правих лібералів. Створені в липні загони нац-ї міліції отрим. легальний статус. 8 листопада 1854 в Мадриді зібралися однопалатні засновницькі кортеси, більш. депутатів яких належали до партії Ліберальний союз (створ. в 1854 з правих лібералів), що очолювалася військовим міністром О’Доннелем. Ліве крило кортесов склали прогрессисти (прибічники Еспартеро) і невелика група демократів-республіканців. У 1855 і 1856 кортеси ухвалили закони про «дезамортізациі», тобто розпродажу земель, що належали церкві, монастирям, державі, а також земель селянських общин. Постійне особисте суперництво Еспартеро і О’Доннеля переросло поступово в крупний політичний конфлікт, на основі якого сталося розмежування між прибічниками і противниками поглиблення революції. О’Доннель отримав підтримку Ізабелли II, придворних кругів, духівництва і інших консервативних елементів. У Каталонії, Валенсії і Андалусиі набирав силу республіканський рух. Робітники Барселони організували в 1854 федерацію своїх професійних союзів — Союз класів — і провели в липні 1855 загальний страйк. Навесні і літом 1856 почалися аграрні хвилювання в Андалусиі, Естремадурі і Вальядоліде. 13 липня 1856 королева дала відставку уряду Еспартеро. 14 липня у Мадриді по заклику прогрессистських депутатів засновницьких кортесов почалося повстання національної міліції і робітників, пригнічене після трьох днів запеклої боротьби. Подібні ж повстання сталися у ряді ін. міст країни. Новий уряд, сформоване О’Доннелем, здійснив — після придушення повстань — розпуск нац-ї міліції і засновницьких кортесів, відновило конституцію 1845 і інші закони, що діяли до революції.

Ліберальний табір Іспанії цього часу був представлений 4ма головними угрупованнями. Роль правої політичної сили у ньому відігравали помірковані ліберали. Ідейно-політична концепція цього угруповання базувалася на засадах доктринерського лібералізму, що поширився в країнах західної Європи у 1830-х рр. і передбачав утвердження конституційної монархії з сильною королівською владою. Ідеологічну основу цієї течії в Іспанії було опрацьовано Х. Доносо Кортесом, а її лідером був генерал Р. М. Нарваес. Центристські позиції займав Ліберальний союз, створений у 1854 р., на основі об’єднання розрізнених ліберальних груп (ліві помірковані та праві прогресисти). Його ідейні принципи були виклад. в працях Х. Ф. Пачеко і А. Борреґо і передбачали, поміж іншим, створення прозорої системи влади, яка б базувалася на рівновазі законодавчої та виконавчої гілок під керівництвом монарха. Лідером союзу був генерал Л. О’Доннел. Ліву нішу розділили між собою прогресисти і демократи. Перші, як незалежна політична структура, з’явилися в 1830-х рр. і керувалися нормами, що передбачали розширення політичних, зокрема виборчих, прав громадян і встановлення принципів вільної торгівлі. Організаційне оформлення угруповання демократів відбулося в 1849 р. Визначальними у своїй політичній програмі демократи проголосили категоричне дотрим. ліберальних прав і свобод та політ. принципу нац-го суверенітету, що передбачав утвердж. загального виборчого права і встановлення республіканської форми правління. Важливою передумовою збільш. популярності демократичного руху було використання нової ідеологічної концепції, яка сформувалася на основі позитивізму і отримала назву “гармонійного раціоналізму”. Її поширення в Іспанії стало можливим завдяки діяльності Х. Санса дель Ріо. В основі його вчення було поняття про “суверенну людину”, прагнення якої мали стати вирішальною передумовою будь-яких суспільних змін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]