Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_Papenko.rtf
Скачиваний:
126
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.75 Mб
Скачать

27.Економічний та політичний розвиток Італії в другій половині хvіі – хvііі ст.

Процесс первоначального накопления и развития капиталистических отношений шел мучительно и трудно, усугубляя глубокий хозяйственный и общественный кризис - следствие своекорыстной политики дворянства и духовенства и засилья феодальных порядков. Только во второй половине XVIII в. положение стало выправляться, чему способствовали реформы в духе «просвещенного абсолютизма», прошедшие в ряде итальянских государств. Речь шла об известном упорядочении финансовой и налоговой системы, мерах, благоприятствовавших развитию торговли, борьбе с казнокрадством и коррупцией и т. п. Реформы отнюдь не изменили феодально-абсолютистской природы этих государств. Но все же в этот период возникли более благоприятные условия для развития капиталистических отношений в торговле и промышленности, особенно в Северной Италии. Окрепла торговая и промышленная буржуазия, которая жаждала ликвидации феодальных порядков и преодоления раздробленности, препятствовавшей экономическому развитию. Ее интересы во многом совпадали с Интересами обуржуазившегося дворянства, приобретавшего в Италии се большую силу.

28.Етапи чартистського руху та його особливості.

У 30-40-х pp. XIX ст. в Англії розгорнувся масовий рух, відомий під назвою "чартизм" (від англ. charter - хартія). Це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання більших представницьких повноважень у палаті громад англійського парламенту. Значну частину чартистів становили робітники, які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, яка у своїх діях зважатиме на їхні потреби.Відлік чартистського руху ведуть від 1836 p., коли столяр Вільям Ловетт створив невелику Лондонську асоціацію робітників. Наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів:1. Загальне виборче право для дорослого чоловічого населення.2. Рівні виборчі округи. 3. Щорічне переобрання членів парламенту. 4. Оплата для членів парламенту. 5. Таємне голосування, 6. Ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. Ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою "Народної хартії", опублікованої 1838 р. Було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові демонстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами на ЇЇ підтримку. Невдовзі було зібрано понад мільйон підписів.Схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у Лондоні петицію було вручено парламентові у липні 1839 p., але той відхилив її більшістю голосів. Влітку 1840 р. утворилася Національна чартистська асоціація (власне, політична партія), яку очолив В. Ловетт. Незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. Складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн. осіб. Крім 6 вимог першої хартії, до другої долучили й "питання ножа та виделки", тобто матеріального становища робітників. Висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. Парламент відхилив і цю петицію. Не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. Активність чартистів тимчасово спала. Останнє піднесення чартистського руху припало на 1847- 1848 pp. Під новою петицією було зібрано 5 млн. підписів. Але вжиті урядом рішучі заходи зірвали цю акцію чартистів. Парламент знову відхилив петицію. Восени 1848 p.. рух чартистів почав занепадати і в 50-х pp. XIX ст. зійшов нанівець.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]