Усунення дії (інактивація) токсичної речовини

У випадках, коли відомо, яка речовина стала причиною отрути, застосовують антидоти. Антидотами називають засоби для специфічного лікування отруєнь хімічними речовинами. Розрізняють 3 групи антидотів:

1. антидоти, які зв`язують отруту і сприяють її видаленню;

2. антидоти, які прискорюють біотрансформацію отрути в нетоксичні продукти;

3. антидоти – фармакологічні антагоністи.

Антидоти, які зв`язують отруту і сприяють її видаленню із організму

До таких препаратів належить унітіол, який зв`язує важкі метали (ртуть, вісмут, мідь, цинк, золото, нікель, хром), миш`як, серцеві глікозиди. Комплекси, що утворюються при цьому, легко розчинні у воді і добре виводяться із організму через нирки. З такими металами, як залізо, срібло, свинець, кадмій, унітіол утворює нестійкі комплекси, що швидко дисоціюють. Через це при отруєнні такими металами унітіол не застосовують. Вводять препарат внутрішньом`язово, іноді призначають всередину або інгаляційно. Після введення препарату призначають натрію гідрокарбонат для зсуву рН сечі в лужний бік, оскільки у кислому середовищі комплекси унітолу з металами дисоціюють і можуть пошкодити ниркову тканину. При використанні унітіолу можливі диспептичні розлади, печіння слизових оболонок, головні болі. При передозуванні можливі судоми.

Препарат сукцимер зв`язує, крім важких металів, миш`як і серцеві глікозиди. Препарат призначають всередину, вводять внутрішньом`язово або інгаляційно. У тяжких випадках вводять внутрішньом`язово по 3–4 мл 5% розчину.

Тетацин-кальцій – комплексон, який взаємодіє з багатьма металами: свинцем, залізом, цинком, міддю, марганцем, ванадієм, хромом, ураном, тритієм, цезієм та ін. Найчастіше препарат застосовують при хронічних отруєннях свинцем. Вводять тетацин-кальцій усередину, внутрішньом`язово, а також застосовують місцево. Всередину призначають лише після ретельного видалення отрути із шлунка, оскільки комплекси з металами можуть легко всмоктуватися. Тривале застосування тетацин-кальцію може супроводжуватися дефіцитом заліза і розвитком гіпохромної анемії. Протипоказаний тетацин-кальцій при нирковій недостатності й порушеннях функції печінки. При хронічних отруєннях міддю та свинцем також застосовують пеніциламін.

Пентацин – препарат, який застосовують для видалення із організму радіоактивних свинцю, тритію, цезію, цинку, суміші продуктів поділу урану. Вводять препарат внутрішньовенно повільно.

Метиленовий синій перетворює близько 10% гемоглобіну в метгемоглобін. Застосовують препарат при отруєнні ціанідами, сірководнем, нафталіном, сульфаніламідами та ін. Сполучаючись із метгемоглобіном, ціаніди утворюють нетоксичний метціаногемоглобін, що супроводжується відновленням тканинного дихання. Також інактивації ціанідів сприяє глюкоза.

Антидоти, які прискорюють біотрансформацію отрути до нетоксичних метаболітів

Тіосульфат натрію застосовують при гострих отруєннях ціанідами. Препарат сприяє їх перетворенню у печінці в нетоксичні сполуки, які виводяться із сечею.

Спирт етиловий використовують при отруєнні метиловим спиртом. Етанол взаємодіє з алкогольдегідрогеназою, перешкоджаючи утворенню формальдегідів, які спричиняють ацидоз. Також етанол попереджає втрату зору при отруєнні метанолом.