Протигерпетичні та протицитомегаловірусні препарати

Для лікування герпесу використовують такі препарати.

1. Препарати резорбтивної дії: ацикловір, валацикловір, фамцикловір, відарабін.

2. Препарати для місцевого застосування: трифлуридин, ідоксуридин, мігосин, госіпол.

Ацикловір (зовіракс) – високоефективний препарат, аналог пуринових нуклеотидів. В організмі препарат фосфорилюється. Метаболіт, який утворюється при цьому, пригнічує фермент ДНК-полімеразу. Це супроводжується порушенням синтезу вірусних нуклеїнових кислот і пригніченням реплікації вірусів. ДНК-полімераза вірусів у 100 разів більш чутлива до дії препарату, ніж аналогічний фермент людського організму. При призначенні препарату всередину до кровотоку надходить близько 20% введеної дози. Ацикловір задовільно проникає через гематоенцефалічний бар`єр. Показаний ацикловір при простому герпесі, оперізувальному лишаї, герпетичному ураженні очей і геніталій, а також при цитомегаловірусній інфекції. Призначають ацикловір усередину, внутрішньовенно або місцево (у вигляді 5% крему на шкіру, або 3% очної мазі, яку закладають за нижнє віко 5 разів на день). При значних за об`ємом ураженнях шкіри і слизових оболонок препарат призначають всередину у таблетках по 0,2–0,4 г 5 разів на день. Внутрішньовенно ацикловір вводять при герпетичних інфекціях у хворих із імунодефіцитами, при тяжких формах ураження герпесом статевих органів та ін. Побічні ефекти при призначенні ацикловіру спостерігаються рідко. Під час приймання всередину можуть спостерігатися диспептичні розлади (нудота, блювання, пронос), головний біль, алергічні реакції. При внутрішньовенному введенні розвиваються зворотні неврологічні ускладнення (сплутаність свідомості, галюцинації, збудження), порушення функції нирок, флебіти, шкірні висипання. При місцевому застосуванні можливі відчуття припікання, лущення та сухість шкіри.

Валацикловір – новий препарат для лікування герпесу, який характеризується вищою біодоступністю (близько 54%) під час прий-мання всередину, ніж ацикловір. Власне валацикловір противірусної активності не виявляє. Із нього у кишечнику і печінці утворюється ацикловір, який і діє на віруси.

Подібними до ацекловіру є препарати фамцикловір і ганцикловір.

Відарабін у організмі людини зазнає фосфорилювання. Фосфорильований метаболіт пригнічує ДНК-полімеразу і процес реплікації вірусу. Призначають препарат для лікування герпетичного енцефаліту (знижує летальність на 30–75%). Іноді відарабін застосовують при оперізувальному лишаї і герпетичному кератокон`юнктивіті. Відарабін використовують у хворих із алергічними реакціями на ідоксуридин. Із побічних ефектів при застосуванні відарабіну можуть спостерігатися диспепсія, порушення функцій ЦНС (тремор, психози та ін.), алергічні висипання, тромбоутворення на місці введення.

Для місцевого застосування при герпетичній інфекції показані трифлуридин та ідоксуридин. Обидва препарати застосовують при герпетичному ураженні очей (кератиті, кератокон`юнктивіті). Препарати можуть подразнювати слизові оболонки, спричиняти набряки повік.

Для лікування цитомегаловірусної інфекції використовують такі препарати, як ганцикловір, валганцикловір, фоскарнет, вітравен.

Механізм дії ганцикловіру подібний до механізму дії ацикловіру і пов`язаний з блокуванням синтезу вірусної ДНК. Препарат використовують при ретиніті на фоні цитомегаловірусної інфекції. Його вводять внутрішньовенно, а також застосовують місцево у порожнину кон`юнктиви. Із побічних ефектів можуть спостерігатися неврологічні розлади (головний біль, психоз, судоми), гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, шкірні висипання та ураження печінки. У експерименті на тваринах виявлені канцерогенні властивості ганцикловіру.

Валганцикловір краще всмоктується із шлунково-кишкового тракту, а у кишечнику та печінці перетворюється у ганцикловір. Біодоступність препарату становить близько 60%, що в 10-12 разів вище ніж у ганцикловіру.

Фоскарнет має такий самий механізм дії. Застосовують препарат при цитомегаловірусному ретиніті у хворих СНДом. Може бути використаний при простому герпесі, оперізувальному лишаї у випадках неефективності ацикловіру. Вводять препарат внутрішньовенно або використовують місцево у вигляді мазі. Фоскарнет гірше переносить хворими, ніж ганцикловір, однак меншою мірою пригнічує лейкопоез. Із побічних ефектів можливі лихоманка, диспепсія, головний біль, судоми.

Вітравен використовують для лікування риніту цитомегаловірусної природи. Вітравен також рекомендований для лікування ретиніту при цитомегаловірусній інфекції.

Мігосин і госипол використовують також у вигляді мазі для лікування шкірного герпесу. Госипол отримують з насіння бавовни.