Нітрофурани

До нітрофуранів відносять такі препарати, як фурацилін, фуразолідон, фурадонін, фурагін, фуразолін.

Нітрофурани утворюють комплексні сполуки з молекулами ДНК мікробної клітини, а також порушують транспорт електронів у дихальному ланцюгу й окисно-відновні процеси у циклі трикарбонових кислот. Результатом цього є порушення функціонування цитоплазматичної мембрани і руйнування мікробної стінки. Нітрофурани залежно від дози виявляють бактеріостатичний або бактерицидний ефект. Нітрофурани на відміну від інших протимікробних препаратів не пригнічують, а дещо підвищують резистентність макроорганізму до інфекції (стимулюють фагоцитоз та ін.). Під впливом нітрофуранів зменшується продукція токсинів мікроорганізмами і також вони втрачають здатність продукувати антифаги. Препарати зберігають свою ефективність за наявності гною та інших продуктів тканинного розпаду.

Нітрофурани мають широкий спектр дії. До них чутливі грампозитивні бактерії та коки (стафілококи, пневмококи, стрептококи), грамнегативні бактерії (крім клебсієл, протея, ентеробактера) і коки (менінгококи, гонококи), найпростіші (трихомонади, лямблії). Резистентність мікроорганізмів до нітрофуранів розвивається повільно і не має перехресного характеру з сульфаніламідами та антибіотиками.

Нітрофурани призначають всередину після їди. Внутрішньовенно вводять лише фурагін. Для місцевого застосування використовують фурацилін і фурагін. Із шлунково-кишкового тракту препарати всмоктуються лише приблизно на 50% ( а фуразолідон – лише 30%). Ступінь зв`язування з білками плазми крові дуже низький. Препарати легко проникають у лімфу, накопичуються у жовчовивідних шляхах. Через плаценту нітрофурани проникають гірше. Біотрансформації зазнає лише 10% введеної дози. Виводяться нітрофурани через нирки у незміненому вигляді, причому інтенсивність цього процесу зростає у лужному середовищі. При кислому середовищі сечі зростає реабсорбція нітрофуранів і виникає небезпека їх кумуляції. Призначають препарати 4 рази на добу.

Фурадонін призначають в основному як уроантисептик при інфекціях верхніх (пієлонефрити) і нижніх (цистити, уретрити) відділів сечовивідного тракту. Іноді препарат використовують з профілактичною метою. Призначають при цистоскопії, при катетеризації впродовж доби.

Фуразолідон погано всмоктується із шлунково-кишкового тракту, що дозволяє його використовувати для лікування ентероколітів. Препарат також призначають при лямбліозі та трихомонадному кольпіті. Препарат приймають всередину, вводять інтравагінально і ректально.

Фурацилін відомий як антисептик для зовнішнього застосування. Препарат застосовують для полоскань, промивання ран, опікових поверхонь, пролежнів, а також у вигляді вушних та очних крапель.

Нітрофурани можуть спричинити втрату апетиту, нудоту, болі в епігастрії. Іноді можуть спостерігатися алергічні реакції у вигляді висипань, лихоманки, бронхоспазмів. Для зменшення побічних ефектів під час лікування нітрофуранами рекомендують пити значну кількість рідини, призначають антигістамінні засоби і вітаміни групи В.