Препарати для лікування кандидомікозів

Кандидомікози найчастіше вражають слизові оболонки травного каналу, бронхів, статевих органів, шкіри. Основним збудником кандидозів є Candida albicans.

Антибіотики ністатин та леворин виявляють фунгістатичний та фунгіцидний ефекти щодо кандид. Препарати порушують проникність клітинної мембрани грибів. Резистентність до цих антибіотиків, як правило, не спостерігається. Препарати погано всмоктуються із шлунково-кишкового тракту. Препарати призначають усередину великими дозами для лікування уражень шлунково-кишкового тракту кандидами або з профілактичною метою під час терапії антибіотиками широкого спектра дії. При ураженнях кандидами слизових оболонок рота та статевих органів антибіотики застосовують у вигляді спринцювань, зрошень, свічок.

Ністатин добре переноситься хворими. Це препарат із низькою токсичністю. Із побічних ефектів можуть спостерігатися диспептичні розлади. Леворин є більш токсичним препаратом, але стійкість до нього розвивається повільно. Препарат також використовується для лікування трихомонозу та при аденомі передміхурової залози.

Пімафуцин (натаміцин) – полієновий антибіотик із широким спектром протигрибкової дії. Високочутливі до дії пімафуцину патогенні дріжджоподібні грибки роду Candida, менш чутливі – дерматофіти. Пімафуцин застосовують місцево під час лікування кандидозів шкіри та слизових оболонок. При кандидозі статевих органів у жінок препарат застосовують у свічках, при кандидозі кишечника призначають всередину у таблетках 4 рази на день. При дерматомікозах пімафуцин призначають у комбінації з гризеофульвіном. Пімафуцин – малотоксичний препарат. Він може стати причиною диспептичних розладів, відчуття печіння на місці застосовування.

Клотримазол – похідне імідазолу. Застосовують препарат місцево при кандидозах, які резистентні до полієнових антибіотиків. Препарат має високу токсичність.

Декамін – препарат із групи детергентів (біс-четвертинна амонієва сіль) з високою поверхневою активністю. Декамін порушує проникність плазматичних мембран грибів, виявляє бактерицидний, фунгістатичний і фунгіцидний ефекти. Застосовують декамін у вигляді мазі, яку втирають в уражені ділянки шкіри 1–2 рази на день упродовж 2–3 тижнів. Переноситься препарат добре. Декамін ефективний при за-пальних ураженнях ротової порожнини та горла. При враженні піхви мазь вводять з тампонами. Протимікозні властивості також виражені у таких рослин, як лопух, бузина, горіх волоський.

Протиглисні засоби

Протиглисними називають засоби, які вибірково діють на певні види глистів і спричиняють їх загибель, завдяки чому препарати використовують для лікування гельмінтозів різної локалізації.

В організмі людини можуть паразитувати більш ніж 250 різних видів глистів. За рахунок виділення токсичних метаболітів і механічного пошкодження органів гельмінти завдають великої шкоди організму хазяїна. Гельмінтози можуть бути причиною анемії, алергічних реакцій, порушень нервової діяльності, шлунково-кишкових розладів, порушень функції печінки, легенів, очей, кровоносних і лімфатичних судин та ін. Частота зараження людей гельмінтами досить висока.

Залежно від локалізації гельмінтів у організмі людини розрізняють кишкові та позакишкові гельмінтози. Збудниками можуть бути круглі (нематоди) і плоскі (цестоди) черви, а також сисуни (трематоди).