Галогеновмісні препарати Препарати, що містять хлор

Із препаратів, що містять хлор, використовують хлорне вапно, хлорамін, хлоргексидин. Ці препарати характеризують висока протимікробна активність і широкий спектр дії. До хлоровмісних сполук чутливі бактерії, віруси, амеби. Менш чутливі кислотостійкі палички, наприклад, збудник туберкульозу. У водному середовищі хлоровмісні сполуки розкладаються з виділенням атомарного хлору. Механізм дії препаратів зумовлений взаємодією хлору з білками цитоплазми мікроорганізмів. У молекулах білка хлор заміщує водень, що унеможливлює утворення водневих зв`язків між поліпептидними ланцюгами. Порушується вторинна структура білка. Деякі сполуки при розкладанні у водному середовищі виділяють не лише атоми хлору, а й кисню. Для таких препаратів характерні ще й властивості окисників. Атомарний кисень взаємодіє з білками мікробної клітини, що супроводжується їх окисненням і коагуляцією. Хлоровмісні препарати виявляють також дезодораційні властивості (усувають неприємні запахи). Більшість препаратів застосовують у медицині в основному як дезінфекційні засоби. У наш час хлорне вапно не використовують у медичній практиці, оскільки препарат подразнює шкіру та слизові оболонки.

Хлорамін Б застосовується як антисептик. Дія препарату розвивається повільно, але продовжується тривалий час. Для хлораміну Б типові також протимікозні властивості. Застосовують препарат для промивання інфікованих ран, оброблення операційного поля, дезінфекції рук, інструментів, приміщень.

Хлоргексидин є одним із найактивніших антисептиків. Його водні та спиртові розчини використовують для стерилізації інструментів, промивання ран, опіків, сечового міхура, миття рук, дезінфекції приміщень.

Йодовмісні сполуки

Механізм протимікробної дії йодовмісних препаратів зумовлений взаємодією N-груп білків з йодом, для якого характерні відновлювальні властивості. При цьому відбувається коагуляція білкових молекул мікроорганізмів. Спектр протимікробної дії препаратів йоду широкий. Препарати йоду використовують як антисептики, а також для резорбтивної дії. Так, радіоактивний йод застосовують для діагностики і лікування захворювань щитоподібної залози. Рентгеноконтрастні сполуки йоду використовують для діагностики захворювань печінки, нирок, бронхів, матки і судин.

Спиртовий розчин йоду застосовують для обробки рук хірурга і операційного поля, для змазування порізів шкіри, при грибкових ураженнях. Крім того, препарат використовують як відволікальний при міозитах, невралгіях.

Розчин Люголя – це розчин йоду у водному розчині калію йодиду. Застосовують його для обробки слизових оболонок глотки і гортані.

Останнім часом у медичній практиці почали застосовувати комплексні сполуки йоду з високомолекулярними поверхнево-активними речовинами: йодинол, йодовідон, йодонат. Ці сполуки називають йодофорами. Їх перевага перед спиртовими розчинами йоду полягає в тому, що вони розчинні у воді, виявляють високу бактерицидну і сорбційну активність, не подразнюють шкіру і не провокують алергічних реакцій. Застосовують йодофори для обробки слизових оболонок рота і носоглотки, промивань та зрошень.

Йоддицерин – це суміш йоду, димексиду та гліцерину. Препарат має широкий спектр протимікробної дії. Використовується при інфекціях, спричинених стафілококами, менінгококами, гонококами, пневмококами, клебсієлами, шигелами, протеєм, вірусами герпесу та вітряної віспи, хмамідіями. Препарат наноситься на шкіру і слизові оболонки, в рани та ін.