45. Конституційно правовий статус вру.

Конституційно – правовий статус – це юридично закріплене в КУ становище вищого представницького, єдиного законотворчого органу У. в державі, який характеризує його повноваження та виконання державно – владних завдань та функцій. ВРУ – є диний органом законодавчої влади. Конституційний склад ВРУ – 450 НДУ.Строк повноважень ВРУ становить п’ять років. Головні функції ВРУ: 1. Законодавча (прийняття законів); 2. Установча (державотворча, організаційна) 3. Контролююча (заслуховування щорічні послання ПУ, діяльність КМУ, омбултсмен, прокуратура тощо, форма – як правило депутатські запити); 4) Бюджетно-фінансову 5) Зовнішньополітична. Здійснює ряд внутрішніх функцій: політична, економічна, соціально-культурна, екологічна.

Повноваження ВРУ: 1) внесення змін до КУ; 2) призначення всеукраїнського референдуму з питань зміни території; 3) прийняття законів; 5) затвердження Державного бюджету; 5) визначення засад внут. і зовн .політики; 6) затвердження загальнодержавних програм; 7) призначення виборів ПУ; 8) оголошення стану війни і укладення миру; 9) усунення ПУ (імпічменту); 10) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності КМУ; 11) призначення за поданням ПУ КМУ, Голову АМК, Голови ДКТтаРУ, Голови ФДМУ, вирішення ? про відставку ПМУ та КМУ, ГСБУ, ГНБУ, УВРзПЛ, чл. ЦВК 1/3 КСУ, суддів безстроково; 12) контроль за КМУ; 13) затвердження основ СБУ, ЗСУ інших; 14) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим; 15) встановлення державних символів України;15) дострокове припинення ВР АРК за наявності висновку КСУ; 16) утворення і ліквідація адм. одиниць; 17) призначення чергових та позачергових виборів до ОМС; 18) надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів; 19) здійснення парламентського контролю 20) затвердження Конс. АРК.

46 Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.

Відповідно до Закону України “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994 р. поняття “іноземець” охоплює дві категорії осіб. Ст. 1 Закону дає таке визначення: іноземцями в Україні визнаються іноземні громадяни, особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства, особи, які не належать до громадянства будь-якої держави.

Іноземці мають ті самі права і свободи та виконують ті самі обов’язки, що й громадяни України, і є рівними перед законом, якщо інше не передбачене чинним законодавством України (ст. 26 Конституції України).

Особливістю статусу іноземців і осіб без громадянства є те, що, з одного боку, їм забезпечують фактичні та юридичні передумови для реалізації прав і свобод, а з іншого – встановлюються певні обмеження, що повністю відповідають нормам міжнародного права.

За своїм правовим статусом усі іноземці в Україні діляться на:

іноземних громадян, які на законних підставах тимчасово проживають на території держави або іммігрували на постійне проживання. Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання;

іноземців, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважають такими, що тимчасово перебувають в Україні. В Законі чітко визначено, за яких умов іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання.