Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
остаточний варіант.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
3.12 Mб
Скачать

15.2. Попит фірми на фактори виробництва та правило оптимального вибору ресурсів

Ринки ресурсів (факторів виробництва), як було зазначено вище, також регулюються силами попиту та пропозиції. Закон попиту діє тут аналогічно до товарного ринку.

Проте формування попиту на ресурси зазнає впливу багатьох факторів. Зокрема, попит на ресурси та його стійкість залежить від:

– ціни та продуктивності ресурсу при створенні товару;

– ціни та попиту на товар, вироблений за допомогою певного ресурсу.

Найбільшим попит є на ті ресурси, які є найбільш продуктивними при виготовленні найдорожчих товарів.

Плануючи свою діяльність, кожна фірма вирішує яку кількість ресурсів необхідно придбати, щоб забезпечити максимальний прибуток. Це завдання постає в зв’язку з тим, що продуктивність кожного додатково придбаного ресурсу буде спадати.

Для дослідження поведінки фірми в короткостроковому періоді, коли змінним є лише один ресурс вводять поняття гранична доходність ресурсу (або граничний продукт у грошовому вираженні).

Гранична доходність ресурсу (MRPi) – це приріст загального доходу фірми в результаті збільшення використання і-го ресурсу на одиницю.

, (15.1)

де хі – кількість і-го ресурсу

Цей показник вимірює граничну цінність покупки кожної наступної одиниці ресурсу.

Для конкурентної фірми, у якої граничний виручка співпадає з ціною, він розраховується так:

MRPi=MPi * P, (15.2)

де MPiграничний продукт і-го ресурсу в натуральному вираженні.

Значення MRPi буде зменшуватись зі збільшенням обсягу застосування і-го ресурсу.

Якщо розглядається конкурентний ринок ресурсів, де ціна є незмінною і співпадає з граничними витратами МСі = Рі, то виходять з того, що підприємство буде розширювати попит на ресурси до тих пір, доки гранична доходність (виручка) ресурсу буде більшою за граничні видатки – ціну ресурса. Тобто доки гранична доходність ресурсу не зрівняється з граничним видаткам на ресурс або його ціною:

MRPi = Pi (15.3)

Ця рівність описує правило оптимального використання ресурсу для максимізації прибутку фірми. Зазначене правило є аналогічним правилу MR=MC, тільки в даному випадку акцент робиться на витратах на ресурс, а не на випуску продукції.

Наведений приклад демонструє роль продуктивності ресурсу і ціни продукції у визначенні попиту фірми на даний ресурс. Припустимо, що фірма діє на досконало конкурентному ринку, ціна його продукції є незмінною і складає Р=3 грн. У таблиці 15.1 представлено результати залежності між кількістю використаного ресурсу L та випуском TP.

Таблиця 15.1

Кількість

ресурсу

L, од.

Обсяг

випуску

ТР, од.

Граничний

продукт

МР, од.

Загальна

виручка

TR, грн.

Гранична доходність

ресурсу

MRPL=МР*Р

1

12

12

36

36

2

22

10

66

30

3

30

8

90

24

4

36

6

108

18

5

40

4

120

12

6

42

2

126

6

Значення граничного продукту, загальної виручки та граничної доходності ресурсу, що отримано в результаті розрахунків, демонструють, що кожний додатковий ресурс дає все менший додатковий приріст: перший ресурс забезпечує продукції на суму 36 грн., другий – на 30 грн, третій – на 24 грн. і т.д.

Виходячи з правила MRPi=Pi , фірма визначає оптимальну кількість ресурсів. Так, якщо одиниця ресурсу обходиться фірмі у 18 грн., то за даної ціни вона зможе придбати 4 одиниці ресурсу, які максимізують її прибуток. Наступні одиниці ресурсу L створять продукції на суму меншу, ніж вони самі коштують, тому подальше збільшення використання ресурсів буде невигідним для фірми.

За даними таблиці можна побудувати криву попиту на ресурс, вона має звичайний від’ємний нахил та збігається з кривою граничної доходності ресурсу (рис.15.1).

Р L

18 Е

DL = MRPL

4 L

Рис. 15.1. Крива попиту конкурентної фірми на ресурс

У довгостроковому періоді фірми можуть змінювати використання всіх факторів. Тому важливо визначити оптимальне співвідношення всіх ресурсів.

Нам вже відомо правило оптимального вибору ресурсів, яке мінімізує витрати фірми (тема 9). За цим правилом відношення граничної продуктивності ресурсів до їх ціни повинно бути таким:

(15.4)

Але мінімізація витрат є недостатньою умовою для досягнення фірмою своєї основної мети – максимізації прибутків. Існує багато рівнів виробництва, за яких можна мінімізувати витрати, але лише один дозволяє максимізувати прибуток фірми. Для визначення найоптимальнішого обсягу ресурсів, який максимізує прибутки, використаємо правило MRPi=Pi , яке було виведено для одного фактору виробництва. За цього правила фірма буде розширювати використання ресурсів доти, доки гранична доходність кожного ресурсу не зрівняється з витратами на цей ресурс:

MRP1 = P1; MRP2 = P2 ; ......... MRPn = Pn (15.5)

Звідси можна вивести наступне правило оптимального вибору ресурсів, за якого прибутки фірми будуть максимальними:

(15.6)

Якщо будь-який ресурс приносить більше виручки на одиницю витрат у порівнянні з іншими, то застосування такого ресурсу вигідно розширювати й навпаки.

Дане правило визначає не лише мінімальні витрати, але й той єдиний обсяг виробництва, за якого прибуток буде максимальним.

У наступних підрозділах буде з’ясовано, як складається ринкова ціна на окремі фактори виробництва.