4.2. Ефект заміни та ефект доходу

У реальному житті можуть одночасно змінюватись як ціни на товари, так і доходи споживачів. Це пов’язано з тим, що ціна чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. Якщо ціна на один з товарів зменшується, то з одного боку цей товар стає відносно дешевшим по відношенню до іншого, що призводить до збільшення його споживання та скорочення споживання інших. Тут працює ефект заміни. З іншого – це призводить до зростання реальних доходів, в результаті чого споживач може збільшити споживання всіх товарів. Тут проявляється ефект доходу.

Отже, будь-яку зміну попиту на товар при зміні його ціни можна розкласти на ефект доходу та ефект заміни. Ефект доходу виникає тоді, коли зміна ціни на товар змінює купівельну спроможність споживачів. Ефект заміни виникає в результаті відносної зміни цін. У теоретичному аналізі поведінки споживача важливо відокремлювати дію цих ефектів, так як вони можуть діяти як в одному, так і в різних напрямках. Концепцію розмежування цих ефектів розробили Є. Слуцький та Д. Хікс.

Ефект заміни та ефект доходу за Д. Хіксом

Модель Д. Хікса є більш досконалою, оскільки згідно неї споживач під дією ефекту заміни залишається на одному рівні корисності, лише змінює набір товарів.

Нехай споживач купує два товари Х та Y. Ціни на них відповідно складають Р_Х та Р_Y, а його бюджет встановлений на рівні І. Припустимо, з часом ціна на товар Х зменшується. В результаті з початкового положення рівноваги Е₁ споживач переміщується в точку умовної рівноваги Е₂ за допомогою переміщення бюджетної лінії вздовж кривої байдужості U₁ (рис. 4.5).

Це означає, що залишаючись на тому ж рівні корисності споживач замінює товар Y на більш дешевий товар Х. Зміна обсягу споживання від Х₁ до Х₂ відображає ефект заміни (ЕЗ):

ЕЗ = Х₂ - Х₁ (4.1.)

Але при зниженні ціни зростають реальні доходи споживачів, тому бюджетна лінія буде переміщуватись паралельно вверх. Споживач досягне нового рівня добробуту на більш високій кривій байдужості і його рівновага переміститься в точку Е₃ (рис. 4.5). Перехід від Е₂ до Е₃ відбувається за незмінної ціни, тому зміна обсягу споживання від Х₂ до Х₃ відображає ефект доходу (ЕД):

ЕД = Х₃ - Х₂ (4.2)

Загальна зміна у споживанні складає загальний ефект (ЗЕ):

ЗЕ = Х₃ - Х₁ (4.3)

Ефект заміни завжди призводить до збільшення споживання товару, який став відносно дешевшим, тобто є додатнім.

Ефект доходу діє в різних напрямках залежно від типу товару:

1) для нормальних товарів ефект доходу посилює ефект заміни, тобто діє в тому самому напрямку та має додатне значення;

2) для малоцінних товарів ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від'ємне значення.

Як правило, ефект заміни для малоцінних товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект характеризується збільшенням споживання цих товарів при зниженні ціни.

Блага низької споживчої цінності, для яких ефект доходу перевищує ефект заміни, називають товарами Гіффена.

Товар Гіффена – це неякісний товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не справджується закон попиту. Зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього – називають парадоксом Гіффена.

Таке явище спостерігалося вперше під час голоду в Ірландії в 1846 р. Тоді основним продуктом харчування населення була картопля, споживання якої збільшувалося, хоча ціни на неї стрімко зростали.

Товар Гіффена має відповідати таким вимогам: бути неякісним в уявленні споживачів та становити значну частку їх витрат.