7.1. Встановлення ринкової рівноваги

Споживач хоче купувати товари дешевше, а виробник продати дорожче. Плануючи та приймаючи окремо певні рішення, вони взаємодіють на одному ринку. Це означає, що існує така ціна, яка може задовольнити як споживачів, так і виробників. Щоб продемонструвати це, необхідно об’єднати криві попиту та пропозиції на одному графіку (рис. 7.1). Аналіз графіка показує, що існує лише одна ціна, за якої плани споживачів та виробників співпадають.

Точка перетину кривих попиту та пропозиції – це точка часткової ринкової рівноваги ( Е), в ній обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції:

Q_D = Q_S (7.1)

Р_Е – рівноважна ціна, яка задовольняє обидві сторони; Q_Е – рівноважний обсяг. Стан рівноваги означає, що за ціною Р_Е виробники запропонують стільки продукції, скільки споживачі готові купити. При цьому ні виробник, ні споживач не мають бажання змінювати ситуацію.

P D S

Р_Е E

S D

Q

Q_Е

Рис. 7.1. Ринкова рівновага

Якщо ринкова ціна відхиляється від рівноважної, виробники та споживачі намагаються повернути її назад. Існує декілька моделей механізму встановлення ринкової рівноваги: модель невидимої руки, павутиноподібна модель.

Модель невидимої руки

Ця модель ґрунтується на тому, що реакція на будь-які зміни на ринку відбувається миттєво:

1) якщо ринкова ціна відхилилася і стала вищою від рівноважної Р₁ (рис. 7.2), то обсяг попиту стане меншим, ніж обсяг пропозиції, а на ринку виникне надлишок товарів, який буде тиснути на ціну зверху і виробникам буде вигідніше знижувати ціну, ніж накопичувати залишки товарів. Таким чином, ціна поступово повернеться до рівноважної.

P D S

надлишок

Р₁ E

Р_Е

Р₂ S D

дефіцит

Q₃ Q₁ Q_Е Q₂ Q₄ Q

Рис. 7.2. Відхилення рівноваги

2) якщо ринкова ціна відхилилась і стала нижчою від рівноважної Р₂ (рис. 7.2), то обсяг попиту стане більшим, ніж обсяг пропозиції. У цій ситуації товар стає дефіцитним і деякі споживачі готові платити за нього більше, ніж по ціні Р₂. Виробники підвищать ціну і відповідно пропозицію. Таким чином, ціна поступово знову повернеться до рівноважного рівня.

Павутиноподібна модель

Досягнення рівноваги неможливе в миттєвому періоді. Це тривалий процес, який повинен враховувати фактор часу. Прикладом моделі встановлення рівноваги, яка враховує фактор часу, є павутиноподібна модель (динамічна модель). Вона ґрунтується на тому, що виробник орієнтуються на ціни, які склалися в попередньому періоді:

Q_S = f_S(P_t-1) (7.2)

А споживач орієнтується на ціни поточного періоду:

Q_D = f_D(P_t) (7.3)

Припустимо, в певний період часу ціна встановилось на рівні Р₀. В наступному періоді часу виробник, орієнтуючись на ціну Р₀, виробить продукції в кількості Q₁ одиниць (рис. 7.3).

Споживачі за кількість продукції Q₁ згодні запропонувати лише ціну Р₁. Виробник, орієнтуючись на ціну Р₁, у наступний період часу запропонує на ринку кількість продукції в розмірі Q₂ одиниць. За кількість продукції Q₂ споживач готовий запропонувати ціну Р₂ і т.д. Ціни та обсяги на ринку будуть коливатись, поки не досягнуть свого рівноважного значення.

Павутиноподібна модель встановлення ринкової рівноваги справедлива лише у випадку, коли попит є більш еластичним, ніж пропозиція. Якщо навпаки, пропозиція більш еластична, ніж попит, то це призведе до того, що в кожному наступному періоді часу коливання цін будуть відбуватися з більшою амплітудою, що призведе до повного розбалансування ринку. Якщо попит та пропозиція мають однакову еластичність, то в цьому випадку відбувається коливання навколо точки рівноваги, сама рівновага не встановлюється.

У випадку, коли рівновага на ринку не встановлюється, то можливе втручання з боку держави. Її дії спрямовуються на те, щоб зробити попит більш еластичним, ніж пропозиція. Лише тоді ринок зможе самостійно досягати стану рівноваги.