12.3. Максимізація прибутку на ринку монополії, короткострокова рівновага

Метою монополіста, так як і досконалого конкурента, є максимізація економічного прибутку. Але він повинен прийняти рішення не тільки стосовно обсягів виробництва, а й ціни продукції.

Для визначення оптимального обсягу виробництва та ціни, що буде максимізувати економічний прибуток фірми, монополіст також може використовувати два підходи:

1) Порівняння загальної виручки та загальних витрат – різниця між цими величинами повинна бути максимальною:

ЕР = TR – TC  max (12.6)

2) порівняння граничної виручки та граничних витрат – у точці оптимального вибору має виконуватись наступна умова:

MR = MC (12.7)

Розглянемо особливості прийняття рішень монополістом у короткостроковому періоді за допомогою графічних моделей.

Згідно першого підходу, графічна модель визначення оптимального обсягу випуску, що максимізує прибуток фірми, має вигляд, який представлено на рис. 12.2.

TR,

TC, TC

EP A

d

TR

В

c Максимальний

економічний прибуток

Q_m Q

Рис. 12.2. Максимізація прибутку монополіста на основі загальних показників.

Як видно на рисунку вище, між лінією виручки та лінією витрат, знаходиться зона прибутковості (відстань між точками c та d). Максимальний економічний прибуток фірма отримає при тому обсязі виробництва, де відстань між лініями TR і ТС буде максимальною (відстань між точками А та В). Графічно максимальна відстань визначається за допомогою дотичних, які мають однаковий кут нахилу до ліній загальної виручки та загальних витрат. Слід зауважити, що максимізація прибутку та максимізація загальної виручки є різними поняттями. Так, після проходження на графіку точки А загальна виручка продовжує зростати, але загальні витрати після проходження точки В зростають ще швидше, тому прибуток фірми починає зменшуватись. Точки с та d є точками беззбитковості (ЕР = 0), за ними знаходиться зона збитковості.

Згідно з другим підходом, графічну модель визначення оптимального обсягу виробництва, який максимізує прибуток фірми, відображено на рис. 12.3.

Аналізуючи графік, бачимо, що доки гранична виручка МR буде перевищувати граничні витрати МС, фірма-монополіст буде отримувати прибуток. Перетин ліній MR и MC (точка А) визначає оптимальний обсяг випуску, за якого прибуток буде максимальним. Після проходження цієї точки граничні витрати перевищать граничну виручку і монополіст буде нести збитки від виробництва кожної наступної одиниці продукції.

Р, АТС

EP_max MC

Е_m ATC

Р_m

АТС_m b

А

MR D

Q_m Q

Рис. 12.3. Максимізація прибутку монополіста на основі граничних показників.

Ціна та витрати визначаються перпендикуляром проведеним з точки Q_m на лінію середніх витрат та лінію попиту. Крива попиту показує, яку ціну готові заплатити споживачі за певний обсяг продукції. Так за кількість товару Q_m споживач готовий заплатити ціну, яка відповідає Р_m.

Прибутку на одиницю продукції відповідає відстані між ціною Р_m на лінії попиту D та витратами АТС_m на лінії середніх загальних витрат АТС (відстань між точками Е_m та b). Помноживши його на весь випуск отримаємо максимальний економічний прибуток за даного обсягу виробництва (////):

ЕР_тах = (Р_m – АТС_m) *Q_m (12.8)

Точка Е_m є точкою короткострокової рівноваги, яка максимізує прибуток монополіста. Стосовно кривої пропозиції, то для фірми-монополіста вона не визначається. Це пов’язано з тим, що на досліджуваному ринку ціна залежить лише від попиту споживачів на їхню продукцію.

Монополіст, так як і досконалий конкурент, може при оптимальному обсязі виробництва, як максимізувати прибутки, так і мінімізувати збитки. Все залежить від розташування кривої попиту D та кривої середніх витрат AC.

Так, якщо на ринку склались несприятливі умови і крива попиту D опинилась нижче кривої середніх витрат АТС, то фірма в короткостроковому періоді може не отримати прибутку ( рис. 12.4). В цьому випадку її метою буде мінімізація збитків. Щоб їх мінімізувати монополіст повинен дотримуватися правила граничного випуску, тобто обрати такий обсяг виробництва, за якого МR = МС. За графіком цьому обсягу виробництва відповідає кількість Q_m (рис. 12.4).

Хоча фірма в даному випадку буде нести збитки, проте, вони будуть мінімальними. Монополіст у короткостроковому періоді, так як і досконалий конкурент, буде продовжувати своє виробництво доки ціна буде більшою за середні змінні витрати AVC. Якщо лінія попиту переміститься нижче лінії середніх змінних витрат, то фірма-монополіст зможе мінімізувати свої збитки лише шляхом припинення виробництва. Якщо така ситуація виявиться тривалою, то монополіст змушений буде ліквідувати фірму та залишити галузь. Але необхідно зазначити, що такі випадки є рідкісними. Як правило вони отримують монопольно високі прибутки.

P , ATC

Збитки

MC АТС

ATC_m b

P_m E_m АVС

D

MR

Q

Q_m

Рис. 12.4. Мінімізація збитків монополіста в короткостроковому періоді.

Отже, у фірми-монополіста не існує абсолютних гарантій на отримання економічного прибутку в довгостроковому періоді. Вона буде отримувати прибуток лише в тому випадку, якщо попит на ринку буде таким, що дозволить продавати продукцію за ціною, яка буде перевищувати витрати монополіста.