Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
остаточний варіант.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
3.12 Mб
Скачать

МІНІСТЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний університет

технологій та дизайну

КОЗАЧЕНКО В.М., КУЗЬМІНА С.А., ПАЛИВОДА О.М., НИШПАЛ С.О.

МІКРОЕКОНОМІКА

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

для студентів всіх форм навчання

КИЇВ – 2009

Мікроекономіка: навчальний посібник для студентів всіх форм навчання / Козаченко В.М., Паливода О.М., Кузьміна С.А., Нишпал С.О. – К.: КНУТД, 2009. – с. 187.– Укр. мовою

Автори: Козаченко В.М., к. е. н., доцент,

Паливода О.М., к. е. н., ст. викладач,

Кузьміна С.А., ст. викладач,

Нишпал С.О., асистент

Відповідальний за випуск завідувач кафедри менеджменту сфери послуг

І. А. Ігнатьєва, д. е. н., професор

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри

менеджменту сфери послуг

Протокол № 3 від 27 жовтня 2009 р.

Структура посібника, його сутнісне наповнення та послідовність відповідають діючій нормативній програмі дисципліни «Мікроекономіка» для рівня «бакалавр». Зміст тем розкрито на основі сучасних теоретичних підходів мікроекономічної науки.

Автори намагалися складний теоретичний матеріал викласти у доступній формі, з поясненнями та за допомогою графічних прикладів. Кожна глава супроводжується контрольними питаннями для самоперевірки засвоєних знань.

Навчальний посібник адресований студентам, аспірантам, викладачам, всім, хто цікавиться мікроекономічною наукою.

Зміст

Передмова …………………………………………………………………….

Вступ до мікроекономіки ……………………………………….….

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки …………………………….…….

1.1. Мікроекономіка в системі економічних наук ……………………….……

1.2. Предмет, суб’єкти та об’єкти мікроекономіки …………………….……..

1.3. Основні поняття та припущення. Крива виробничих можливостей ........

1.4. Методи мікроекономічних досліджень …………………………….……..

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Розділ 1. Теорія споживацького вибору …………………….…...

Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача ……….…

2.1. Споживач як основний суб’єкт ринку ……………………………….……

2.2. Кардиналістська теорія поведінки споживача ……………………….…...

2.3. Оптимальний вибір споживача на основі кардиналістської теорії ….….

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача …………….……...

3.1. Крива байдужості, її властивості та форми ……………………….……...

3.2. Бюджетне обмеження споживача ………………………………….……...

3.3. Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу ….

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 4. Аналіз зміни рівноваги споживача ………………………………...

4.1. Зміна рівноваги споживача при зміні доходу та ціни товару …………...

4.2. Ефект заміни та ефект доходу ……………………………………………..

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Розділ 2. Попит, пропозиція та їх взаємодія …………………….

Тема 5. Основи теорії попиту та пропозиції ………………………………..

5.1. Аналіз попиту ………………………………………………………………

5.2. Вплив цінових та нецінових факторів на зміну попиту …………………

5.3. Аналіз пропозиції …………………………………………………………..

5.4. Вплив цінових та нецінових факторів на пропозицію …………………...

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 6. Еластичність попиту та пропозиції ………………………………..

6.1. Поняття еластичності. Цінова еластичність попиту ……………………..

6.2. Нецінова еластичність попиту …………………………………………….

6.3. Цінова еластичність пропозиції ……………………………………………

6.4. Застосування теорії еластичності …………………………………………

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 7. Часткова ринкова рівновага ………………….…………………….

7.1. Встановлення ринкової рівноваги ………………………………………..

7.2. Зміна стану рівноваги ………………………………………………………

7.3. Надлишки споживачів та виробників ……………………………………..

7.4. Державне регулювання та зміна стану рівноваги ………………………..

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Розділ 3. Теорія поведінки виробника ……………………………

Тема 8. Мікроекономічна модель підприємства …………………………..

8.1. Сутність та основні способи класифікації підприємств …………………

8.2. Особливості функціонування підприємства в ринкових умовах ………..

8.3. Особливості організаційно-правових форм підприємств в Україні …….

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 9. Варіації факторів виробництва та оптимум виробника ………..

9.1. Виробнича функція та її властивості ……………………………………...

9.2. Продуктивність факторів виробництва …………………………………...

9.3. Ізокванта та ізокоста. Рівновага виробника ………………………………

9.4. Віддача від масштабу виробництва ……………………………………….

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 10. Витрати виробництва та прибуток ……………………………….

10.1. Поняття витрат виробництва ……………………………………………..

10.2. Доход та прибуток підприємства ………………………………………...

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Розділ 4. Ринкові структури ……………………………………….

Тема 11. Ринок досконалої конкуренції …………………………………….

11.1. Структура ринку …………………………………………………………..

11.2. Загальна характеристика ринку досконалої конкуренції ………………

11.3. Попит та виручка конкурентної фірми ………………………………….

11.4. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді …………………

11.5. Пропозиція фірми та галузі. Рівновага в короткостроковому періоді ...

11.6. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді …………….

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 12. Ринок монополії …………………………………….……………….

12.1. Загальна характеристика ринку ………………………………………….

12.2. Попит та виручка фірми монополіста …………………………………...

12.3. Максимізація прибутку на ринку монополії, короткострокова рівновага …………………………………………………………………………

12.4. Максимізація прибутку монополіста в довгостроковому періоді ……..

12.5. Цінова дискримінація …………………………………………………….

12.6. Позитивні та негативні сторони монополії. Регулювання монополії …

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 13. Ринок монополістичної конкуренції ……………………………..

13.1. Загальна характеристика ринку монополістичної конкуренції ………..

13.2. Встановлення рівноваги та максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції …………………………………………………..

13.3. Нецінова конкуренція …………………………………………………….

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 14. Ринок олігополії ……………………………………………………..

14.1. Загальна характеристика ринку олігополії ……………………………...

14.2. Моделі олігополії ………………………………………………………….

14.3. Позитивні та негативні сторони ринку олігополії ……………………...

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Розділ 5. Ринок факторів виробництва …………………………..

Тема 15. Утворення похідного попиту ………………………………………

15.1. Ринок факторів виробництва та його особливості ……………………...

15.2. Попит фірми на фактори виробництва та правило оптимального вибору ресурсів ………………………………………………………………….

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Тема 16. Ціноутворення на ринку факторів виробництва ……………….

16.1. Пропозиція праці на досконало конкурентному ринку ………………...

16.2. Рівновага фірми та галузі на конкурентному ринку праці ……………..

16.3. Пропозиція на ринку землі та встановлення рівноваги ………………...

16.4. Пропозиція та рівновага на ринку капіталу ……………………………..

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Розділ 6. Загальна рівновага …………............................................

Тема 17. Аналіз загальної рівноваги та ефективність ................................

17.1. Часткова та загальна рівновага ..................................................................

17.2. Модель загальної економічної рівноваги Вальраса .................................

17.3. Загальна рівновага та ефективність виробництва ....................................

17.4. Рівновага в економіці обміну .....................................................................

17.5. Проблема співвідношення оптимальності та справедливості .................

Практичні завдання ……………………………………………………………..

Рекомендована література ………………………………………………….

6

7

7

7

9

12

15

17

21

21

21

22

24

26

26

30

30

32

34

36

40

40

43

45

47

47

47

48

49

50

52

56

56

59

60

62

67

67

69

70

71

75

80

80

80

82

84

86

89

89

91

93

96

98

104

104

107

110

115

115

115

116

117

118

121

122

124

129

129

130

131

134

135

136

138

142

142

143

145

147

150

150

150

154

154

158

158

158

159

162

165

165

166

167

168

170

173

173

173

174

176

179

181

182

185

Передмова

Мікроекономіка є однією зі складових сучасної фундаментальної економічної науки, яка поряд з такими дисциплінами як політична економія, економічна теорія та макроекономіка спрямована на вивчення та пояснення природи й суперечностей економічних процесів на основі об’єктивного підходу до оцінки економічних взаємозв’язків.

Мікроекономіка, підґрунтям якої є неокласична економічна теорія, віддає перевагу граничному аналізу й суб’єктивно-психологічному підходу до вивчення ринкових взаємовідносин. Вона узагальнює поведінку учасників ринкових відносин, враховуючи їх психологію, бажання, смаки, очікування. Явища та процеси вивчаються на рівні первинних елементів господарської системи, таких як споживач та виробник, які працюють у різних ринкових структурах.

Слід зазначити, що мікроекономіка значною мірою абстрактна наука, котра досліджує основні риси функціонування мікросистем, використовуючи при цьому різні спрощені передумови та моделі, економічні закономірності інтерпретуються за допомогою графічних та математичних засобів. Проте це не стає завадою для формулювання об’єктивних практичних висновків.

Головне завдання вивчення мікроекономіки полягає у формуванні розуміння того, що успіх будь-якого підприємництва залежить не лише від наявності стартового капіталу, підприємницьких здібностей, але й від знання закономірностей функціонування економічних мікросистем у різних ринкових ситуаціях та вміння їх ефективно використовувати на практиці.

Отже, спираючись на знання, які дають економічні дисципліни, зокрема, політична економія, економічна теорія, макроекономіка, ми розпочинаємо курс вивчення мікроекономіки, який повинен сформувати не лише теоретичні знання, але й допомогти у прийнятті правильних практичних рішень у сучасних економічних умовах.

Вступ до мікроекономіки

Мікроекономіка досліджує поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами, зокрема такими як підприємства, домогосподарства, держава та на підставі економічних моделей пояснює, як поводять себе споживачі й виробники, а також вивчає яким чином встановлюється ринкова рівновага.

Головне завдання розділу: визначення місця мікроекономіки в системі економічних наук, з’ясування базових понять, розкриття предмету та методів дослідження.

Тема 1 Предмет і метод мікроекономіки

1.1. Мікроекономіка в системі економічних наук

Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає поведінку окремих економічних суб’єктів та їх взаємодію на однотоварних та галузевих ринках.

Як самостійна наука, мікроекономіка виникла не відразу, її історія становлення достатньо тривала й зумовлена потребами розвитку ринкової економіки.

У другій половині XIX ст. завершилося становлення економіки з ринковим механізмом регулювання. В нових економічних умовах актуальною стала розробка практичних проблем, що були пов’язані з цінами, попитом, пропозицією товарів тощо. Саме тому акцент змістився з дослідження загальних політекономічних проблем на вирішення завдань господарської практики.

Становлення мікроекономічної науки відбувалося на засадах класичної політекономії. Зокрема, широко використовуваний у мікроекономіці функціональний аналіз, був започаткований А. Смітом. У період пізнього класицизму була створена теорія факторів виробництва (Ж-Б. Сей) та закон спадної доходності (Т. Мальтус), що використовуються й у сучасних дослідженнях на мікрорівні. Однак, найбільш вклад у розвиток мікроекономіки внесли представники неокласичної наукової школи.

Мікроекономіка як самостійна наука у процесі еволюційного розвитку пройшла два етапи і нині перебуває на третьому :

I етап (70–80-ті. рр. XIX ст). Закладаються основи мікроекономіки, формуються основні методологічні принципи дослідження. Найвідомішими представниками цього етапу є Г. Госсен, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Дж. Б. Кларк. Основні досягнення першого етапу полягають у такому:

а) використання психологічного фактору в аналізі економічної поведінки суб’єктів та формулювання законів насичення потреб людини;

б) збагачення економічної науки відкриттям принципу граничної корисності й розробка кількісного (кардиналістського) підходу до її визначення; розвиток теорії про взаємовигідність, а не еквівалентність обміну;

в) створення порядкового (ординалістського) підходу до вимірювання корисності економічних благ;

г) обґрунтування теорії альтернативних витрат, згідно якої витрати виробництва залежать від альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати, щоб виробити певне благо;

д) розроблення проблем визначення граничної корисності не лише щодо предметів споживання, а й факторів виробництва, модифікація теорії граничної корисності у теорію граничної продуктивності факторів виробництва.

II етап (90-ті рр. XIX ст. – поч. 30-х рр. XX ст.). У цей час мікроекономіка виділяється в окрему галузь економічних досліджень на основі систематизації й узагальнення ідей пізньої класики, австрійської та американської шкіл. Після опублікування роботи А. Маршалла «Принципи економіки» (в оригіналі «Principals of Economics», 1890) наука дістала свою першу назву – «Economics». Представниками другого етапу є А. Маршалл, У.-С. Джевонс, Ф. Еджуорт, Л. Вальрас, В. Парето, А. Пігу. Їх науковий внесок полягає в таких досягненнях:

а) визначення ринкової ціни – граничною користю та витратами виробництва; формулювання законів попиту та пропозиції; вивчення мотивів поведінки окремих господарюючих суб’єктів;

б) формування математичної школи, вперше широко використала апарат математики як інструмент економічних досліджень і спробувала описати ринок конкурентних товарів як замкнутої системи жорстоких кількісних взаємозалежностей; обґрунтовано теорію загальної економічної рівноваги;

г) розмежування позитивної та нормативної економічної теорії;

д) введення до економічного аналізу фактору часу;

е) обґрунтування поняття «економічний добробут», визначення його найважливіших чинників; дослідження узгодженості інтересів індивідів, фірм та суспільства в аспекті відносин розподілу благ.

III етап (30-ті рр. XX ст. – до сьогодення ). Мікроекономіка розвивається на власній основі й поповнюється такими відкриттями: ефект доходу і заміщення (Є. Слуцький, Дж. Хікс, П. Самуельсон); теорія недосконалої конкуренції (Дж. Робінсон); теорія монополістичної конкуренції (Е. Чемберлін); теорія ігор (Дж. Неш, О. Моргенлітерн, Дж. фон Нейман), теорія невизначеності та інформації (Дж. Стігліц).

Таким чином на межі XIX – XX століть, з’явився великий самостійний мікроекономічний напрям досліджень, який вивчає закономірності функціонування домогосподарств, фірм, ринків з метою надання рекомендацій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень.

Сьогодні, коли мікроекономіка визнана в усьому світі, слід усвідомлювати, що поділ на мікро- та макроекономіку є умовним. Пізнання кожного розділу економічної теорії передбачає розуміння взаємозв'язку та взаємозалежності мікро- та макроявищ. Скажімо, ринок праці є ринком одного з ресурсів, а тому досліджується в мікроекономіці. Разом з тим ринок праці – це важливий напрям досліджень у макроекономіці, оскільки він пов'язаний з безробіттям та соціальною стабiльнiстю суспільства в цiлому.

Досить поширеним є ототожнювання мікроекономіки з економікою підприємства, адже обидві науки вивчають механізм прийняття рішень підприємствами щодо своєї ринкової поведінки. Проте слід підкреслити, що кожна з них має окремий предмет дослідження. Наприклад, мікроекономіка вивчає поведінку домогосподарств, споживацькі переваги, ринковий попит i ринкову пропозицію, залишаючи поза увагою питання безпосередньо організаційно-управлінського механізму прийняття рішень на підприємствах, їх організаційні форми, показники фінансового стану підприємства тощо, які вивчаються у курсі економіки підприємства.

Мікроекономіка, як наукова дисципліна, реалізує такі функції:

1) IIояснення явищ які спостерігаються. Будь-яка наука має свої теоретичні постулати як вихідні позиції, які взято за аксіоми. Наприклад, для математики це поняття точки, відштовхнувшись від якої можна визначити, що таке лiнiя, площина, фiгура тощо. Для мiкроекономiки такою «точкою» є теза, що при виборi варіантів поведiнки економiчнi суб'єкти мають на меті максимiзацiю своєї корисності. Звичайно, у реальному життя ми зустрічаємося також з iррацiональною поведінкою суб’єктів. Однак, її розглядають як вiдхилення вiд норми, вважаючи що для бiльшостi господарюючих об’єктів властива рацiональна поведiнка.

2) Прогнозування поведінки економічних суб’єктів. Результат реалiзацiї цiєї функцiї мікроекономіки залежить від точності вихідних положень, які покладено в основу прогнозу. Ці положення формулюються пiд час дослiджень економiчних залежностей. Використовуючи їх для прогнозування поведінки економiчних cyб'єктів, потрiбно пам'ятати, що вони дiють як тенденції i не обов’язково спрацьовують у кожному конкретному випадку.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.