Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
остаточний варіант.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
3.12 Mб
Скачать

Класифікація підприємств

Класифікаційні ознаки

Види підприємств

1. Мета й характер діяльності

Комерційні

Некомерційні

2. Належність капіталу

Національні, закордонні, змішані

3. Форма власності майна

Приватні, колективні, державні, спільні, муніципальні

4. Правовий статус і форма господарювання

Одноосібні, господарські, товариства

5. Галузево-функціональний вид діяльності

Промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні, виробничо-торгівельні, торгово-посередницькі, інноваційно-впроваджувані, лізингові, банківські, страхові, туристичні, тощо.

6. Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування

Головні (материнські),

Дочірні, асоційовані, філії

7. Розмір за чисельністю працівників

Малі (дрібні), середні, великі (надвеликі).

Малими підприємствами вважають:

У промисловості та будівництві – до 200 чол.,

У науці – до 100 чол.,

Інші галузі виробництва – до 50 чол.,

У невиробничій сфері – до 20 чол.,

У торгівлі – до 15 чол.

В Україні держава офіційно почала використовувати класифікацію підприємств за розміром у 1990 році. Критерієм було використано кількість працюючих у залежності від галузевого напрямку. Все це було закріплено законодавчими актами, що також офіційно дозволило визначити суть малого підприємництва в Україні.

8.2. Особливості функціонування підприємства в ринкових умовах

Підприємство в сучасних умовах є основною організаційною ланкою, яка забезпечує виробництво більшості товарів, здійснення науково-дослідних розробок, надання послуг тощо.

Під впливом ринкових перетворень соціально-економічна роль підприємства суттєво змінюється. Це відбувається за такими напрямками:

  • необхідність працювати так, щоб результатом діяльності був не тільки випуск продукції або послуг, але й отримання прибутку, тобто завжди повинно бути перевищення доходу над витратами, витраченими ресурсами, й чим це більше, тим прибутковіше працює підприємство;

  • на зміну вимозі випуску якомога більшої кількості продукції в умовах постійного дефіциту притаманного соціалістичному суспільству приходить потреба не тільки виробити, але і збути її, тобто реалізувати. Подальше нарощування обсягу доцільно тільки в умовах гарантованого збуту останньої;

  • на зміну багатьом обмеженням з боку керуючих органів прийшла самостійність у багатьох сферах діяльності та як плата за це – можливість неплатоспроможності та банкрутства.

Таким чином, поведінка підприємства в ринкових умовах господарювання змінюється, і це торкається багатьох питань діяльності підприємства.

Кожне підприємство незалежно від його організаційно-правової форми, форми власності, галузевої приналежності, продукції, що виготовляється або послуг є відкритою економічною системою, що представлено на рис. 8.2, де

блок 1 – підприємство, основна задача якого перетворення ресурсів;

блок 2 – ресурси на вході – трудові, матеріальні, фінансові;

блок 3 – ресурси на виході – перетворені ресурси: готова продукція, відходи виробництва, прибуток, грошові кошти;

блок 4 – соціальне середовище, з я ким взаємодіє підприємство: держава, муніципальні органи, законодавство;

блок 5 – природне середовище: використання природних ресурсів, корисних копалин, води, повітря;

блок 6 – взаємозв’язок з ринком, маркетинг, при чому цей блок взаємодіє як з ресурсами на вході, так і на виході;

блок 7 – співвідношення ресурсів на вході з ресурсами на виході створює роботу на підприємстві, економіку підприємства.

Рис. 8.2. Ринкова модель підприємства

Таким чином, основною метою будь-якого суб’єкта господарювання в умовах ринкової економіки є збереження та розширення своїх позицій на ринку (або його сегменті), зростання або стабільне отримання прибутку. Це досягається за умови орієнтації на максимізацію прибутку підприємства, а засобом досягнення цього стає забезпечення високого рівня конкурентоспроможності.

Все більшу актуальність ця проблема набуває на підприємствах тих галузей економіки, де починає формуватися дійсне конкурентне середовище, наприклад, у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні, харчовій промисловості тощо.