16.4. Пропозиція та рівновага на ринку капіталу

Капітал – це матеріальні блага, які є результатом людської діяльності і можуть бути використані для виробництва.

Відсоткова ставка – це ціна використання капіталу за одиницю часу. Відсоткова ставка розраховується від вартості самого капіталу.

Єдиного ринку капіталу, де б формувалась єдина рівноважна відсоткова ставка, не існує. Перш за все, це пов’язано з існуванням різних ринків капіталу та різних джерел його формування. Розглянемо деякі з них.

Ринок фінансового капіталу представляє собою рух всіх грошових коштів. На цьому ринку взаємодіють фірми та домашні господарства. Посередниками виступають банки та фінансові установи, які залучають та розподіляють фінансові ресурси.

Ціною використання фінансового капіталу є відсоток. Розрізняють номінальну та реальну відсоткову ставку:

– номінальна відсоткова ставка розраховується:

, (16.3 )

де R – сплачена сума; К – позичена сума.

– реальна відсоткова ставка, яка враховує інфляцію:

r = i – h , (16.4 )

де h – темп інфляції.

Теоретичний аналіз допускає, що відсоткова ставка є єдиною. В реальному житті існує ціла група відсоткових ставок. Все залежить від ступеня ризику, терміну позики, її розмірів, оподаткування, ступеня монополізації грошово-кредитного ринку. Так, чим більша вірогідність не повернення, тим більша відсоткова ставка; чим більший термін, тим більшою буде ставка; чим менша сума, тим більшою може бути ставка; якщо відсоток не оподатковується, то ставка буде меншою; чим більше монополізований ринок, тим вищою може бути ставка.

Зміна відсоткової ставки чинить сильний вплив на стан та розвиток економіки, тому вона використовується як інструмент регулювання обсягу виробництва та зайнятості. Відсоткова ставка є основним засобом монетарної політики держави.

Ринок капітальних активів – це ринок, де купується та продається фізичний капітал, який представлений у вигляді основних фондів і який збільшується шляхом інвестицій. Разом з природними ресурсами він утворює речове багатство країни.

Центральну роль у теорії капіталу відіграє час, так як фізичний капітал є благом тривалого використання. З ним пов’язані такі проблеми як невизначеність і ризик. Багато показників використання капіталу носять прогностичний характер. Час враховується при визначені попиту, пропозиції та ціни капіталу.

Ціна капітального активу – це сума, за яку одиниця капіталу може бути куплена або продана в кожний даний момент часу. Вона включає в себе сучасну цінність потоку майбутніх платежів, отриманих власником за весь період використання даного активу.

Сучасна (поточна) цінність майбутніх платежів – це сьогоднішнє значення суми, яка може бути виплачена в майбутньому.

Вважається, що сьогодні певна сума грошей має більшу цінність, ніж через деякий час.

Процедура, за допомогою якої обчислюється сьогоднішнє значення суми, яка може бути одержана в майбутньому, називається дисконтуванням.

Методом дисконтування можна визначити, яку суму треба вкласти в банк під певний відсоток, щоб одержати в майбутньому бажану суму:

або , (16.5)

де PV – інвестована сума; FV – майбутня сума.

Вираз показує дисконтовану цінність грошової одиниці через t роки. Наприклад, фермер хоче купити трактор, який пропонують йому за 18000 грн. Очікується, що трактор буде приносити щорічно 4000 грн., а через три роки буде проданий за 10000 грн. Чи вигідно буде фермеру купувати трактор за таку суму?

Щоб відповісти на це питання, необхідно здійснити дисконтування і обчислити суму сучасної цінності всіх надходжень, врахувавши відсоткову ставку. Нехай відсоткова ставка складає 10%, тоді ціна активу повинна скласти:

РV = 4000/(1+10) + 4000/(1+10)² + 4000(1+10)³ + 10000(1+10)³ = 17460 грн.

Отже, фермеру не вигідно купувати трактор за такою ціною, максимальна доцільна сума складе 17460 грн.

Метод дисконтування застосовується тоді, коли необхідно визначити доцільність вкладання коштів.