МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА
ДИЗАЙНУ
Кафедра електрохімічної енергетики та хімії
ЗВІТ
з навчальної практики
студента Карплюка Романа Васильовича
групи БТЕ-10 факультету хімічних технологій
Керівник практики
від підприємства
Гончаренко Тетяна Петрівна
Керівник практики
від університету
Ткаченко Олександр Валерійович
Строки практики:
Початок - 17 червня
Кінець - 13 липня
До захисту допускаю Звіт прийнятий комісією
« »___________2013р.
/підпис керівника від підприємства/ З ОЦІНКОЮ
Голова комісії
/підпис керівника від університету/ Члени комісії
Київ 2013р.
1 . Вступ
Завод « Радіоприлад» був заснований в 1953 році. Перед заводом було поставлено завдання розробки та серійного випуску радіовимірювальної апаратури в діапазоні до 40 ГГц для забезпечення метрології літальних апаратів.
До 1974 року завод освоїв і виробляв 149 видів продукції , перетворившись на одне з провідних підприємств Міністерства промисловості засобів зв'язку. Завод випускав прилади для реєстрації іонізуючих випромінювань , цілу гаму радіовимірювальних приладів загального і спеціального призначення - фазочутливі вольтметри , частотоміри , СВЧ -генератори , синтезатори частоти , вимірювачі нелінійних спотворень , спектроаналізатори , стандарти частоти і часу. Вперше на Україні було освоєно виробництво медичних електронних приладів із застосуванням ізотопних методик , розпочато виробництво електронних обчислювальних машин , всехвильової приймачів «Меридіан» , стереусілітелей «Одіссей ». Пізніше були освоєні гамма приладів для служби єдиного часу і еталонних частот , системи ЧПУ для токарних і фрезерних верстатів серії « Нейрон ІЗ » і ПЕОМ серії « Нейрон И9 ». 19 січня 1972 постановою Ради Міністрів УРСР заводу « Радіоприлад» було присвоєно ім'я відомого вченого в галузі ракетної техніки , академіка , видатного діяча світової науки Сергія Павловича Корольова.
У 1974 році на базі головного заводу було створено роізводственное об'єднання імені С.П. Корольова, в яке увійшли 2 галузевих НДІ , завод мікроелектроніки «Старт» , два спеціальних конструкторських бюро та 5 заводів- філій у різних областях України . Відповідно до Указу Президії ВР СРСР в березні 1981 за досягнуті високі показники в праці , ПЗ було нагороджено орденом Жовтневої революції . У 1994 році на базі головного заводу було створено відкрите акціонерне товариство « Меридіан » ім. С.П. Корольова.
Сьогодні акціонерне товариство - це сучасне багатопрофільне підприємство , що спеціалізується на розробці і серійному виробництві як електронних приладів різного призначення , так і виготовленні та постачанні механічних вузлів і деталей до країн Західної Європи.
Оaо «Меридіан» ім. С.П. Корольова
Пам'ятник на території заводу
Корольову Сергію Павловичу
1.1Продкція заводу оaо «Меридіан» ім. С.П. Корольова
радіоелектро вимірювальна апаратура
Частотоміри
Аналізатори спектру
Генератори частот
Підсилювачі потужності
Синтезатори частот
Прилади служби єдиного часу
Вимірники нелінійних спотворень
Лічильники електроенергії
Реєстратори якості електричної енергії
Комплекти повірочного обладнання
Пересувні лабораторії вимірювальної техніки
Джерела живлення
ТОВАРИ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ
Радіотовари
Тепловентилятори
Плити індукційні
Котли елетродние побутові
Сушарки одягу
ПРИЛАДИ КОНТРОЛЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Анемометри
Радіометри
ПРИСТРОЇ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Телетюнер
Миша оптична персоналізована
Рідер ВІК
Ключ ВІК
Завод також пропонує такі послуги
Механічна обробка металу:
обробка листового матеріалу методом лазерного різання, от 0.5 до 16 мм;
обробка листового матеріалу методом холодного штампування, до 12 мм;
зварювальні роботи всіх видів і типів;
порубка металу товщиною до 13 мм. і шириною до 3150 мм;
механічна обробка на верстаті з ЧПК та ін.;
виготовлення металоконструкцій;
токарні роботи;
фрезерувальні роботи;
виготовлення европалет;
шліфування та полірування дрібних деталей.
Лиття деталей із пластмас Виготовлення виробів масою до 1.4 кг з наступних матеріалів:
полістирол;
поліетилен;
поліпропілен;
пластик АВС, ПВХ;
поліамід стеклонаполненний.
Гальванічні і лакофарбові покриття
електролітичне цинкування металовиробів, деталей і вузлів довжиною до 1,5 м з наступною райдужною або блакитною пасивацією, відповідне європейським вимогам DIN EN12329;
багатошарове захисно-декоративне покриття сталевих деталей «мідь-нікель-хром» з попередньою шліфуванням і поліруванням поверхні;
відновлення покриття кородуванням деталей і вузлів «ретро» автомобілів за схемою:
зняття старого покриття;
шліфування та полірування;
покриття «мідь-нікель-хром».
тверде товстошарове хромування сталевих деталей довжиною до 1,0 м;
хромування складно профільованих прес форм із застосуванням додаткових анодів;
покриття сплавом «олово-кадмій» сталевих, алюмінієвих і мідних деталей;
хімічне нікелювання алюмінієвих, мідних і сталевих деталей;
хімічне оксидування (вороніння) сталевих деталей;
електрохімічне оксидування (анодування) алюмінієвих деталей з забарвленням плівки барвниками;
хімічне оксидування (хим. окс. фтор) алюмінієвих деталей;
видалення задирок в круговому вибраторе «R220» фірми «Rosler» ФРН;
полірування дрібних деталей у відцентрової установці FKS 1-1А фірми «Rosler» ФРН;
фарбування деталей і вузлів порошковими фарбами згідно європейської шкали кольорів RAL;
1.2. Хром
|
|
| |||||||||||||||||||||||||
Хром. Приорітет відкриття хрому належить французькому вченому Л.М. Воклену, який в 1797 р. представив в Паризьку Академію наук зразки нового металу - хромат свинцю, отриманого з природного з'єднання - Крокоитом.
Перші спроби застосування хрому в ролі легуючого елемента відносяться до 1821, коли була отримана перша хромиста сталь. Це і був початок трудової діяльності хрому. Металурги гідно оцінили вплив хрому на властивості сталі і на сьогоднішній день, можна сказати, хром - це легуючий елемент номер один. Сталей, легованих хромом, надзвичайно багато. Зазвичай прийнято поділяти такі сталіна низько-та високолеговані. Перші містять, як правило, не більше 1,6, а другі - більше 12% хрому.
Конструкційні сталі, що містять хрому від 0,6 до 1,6 %, мають підвищену міцність і твердість. Хром також покращує прокалюваність. Наприклад , сталь 40 має межу міцності 580 МПа , межа плинності 340 МПа , відносне подовження 19%. А сталь марки 40Х має аналогічні показники , відповідно, 1000 МПа , 800 МПа , 13% ; прокалюванястьпри цьому зростає в 3 рази. Ось що значить 1% хрому в сталі. З хромистих сталей виготовляють вали , зубчасті колеса , штовхачі , болти , шпильки та інші деталі.
При додаванні в залізо більше 12 % хрому відбуваються разючі зміни . Такий сплав при звичайних умов не піддається корозії. Цявластивість булавперше відкритав 1911 р. , а 1913р.вважається роком початку промислового виробництва хромованоїнержавіючої сталі. Ще через 10 років було освоєно виробництво хромонікелевої нержавіючої сталі.
Чим пояснюється висока корозійна стійкість хромистих сталей ? При введенні хрому в сталь відбувається різке збільшення потенціалу твердого розчину а- заліза і на поверхні металу утворюється найтонша щільна окисна плівка - поверхня металу ізолюється від впливу зовнішнього середовища .
Природно , що хромисті сталізнайшли широке застосування. Проте є у хромистих сталей недолік - з них не можна отримати листовий прокат. Цедуже важлива проблема все ж була вирішена створенням хромонікелевої сталі типу Х18Н9 . Подібні стали прокочуються і їх корозійна стійкість стала ще вище. Справа в тому , що нікель , що вводиться в хромистую нержавіючу сталь у кількості більше 8% , переводить її в аустенітнийстан . А однорідна структура аустеніту , природно , виключає виникнення мікрогальванічних елементів на поверхні деталей , виготовлених з такої сталі .
Подальша експлуатація сталі типу Х18Н9 показала , що . , Якщо при роботі деталь з такої сталі піддавалася нагріванню до 500 700 ° С, то з'являлося корозійне руйнування по межах зерен. Така корозія називається міжкристалітною. Виявляється , в даному інтервалі температур відбувається порушення однорідності Ауст - магнітної структури внаслідок виділення карбідів хрому і з'єднань , дуже багатих хромом . Очевидно , такий процес супроводжується зменшенням вмісту хрому в прилеглих до карбіду хрому ділянках твердого розчину. У середовищі електроліту карбіди хрому стають катодами , а збіднені хромом зони аустеніту - анодними ділянками . Особливо несприятливо виділення карбідів хрому по межах зерен. Збіднені хромоммежізерен піддаються корозії , і загальне корозійне руйнування набуває найбільш небезпечний міжкристалічний характер.
Небезпека усувається , якщо в зазначену хромонікелевустальдодати 1 % титану , який є найбільш активним карбідо -утворюючим елементом . При нагріванні до температур 500-700 ° С титан випереджає хром , не дає йому з'єднатися з вуглецем , утворює карбіди титану і менш активний хром змушений продовжувати виконувати свою благородну задачу - забезпечувати високий електродний потенціал аустеніту . Треба віддати належне металургам і металознавцям- подібний спосіб боротьби з міжкристалічноюкорозією оригінальний і головне ефективний.
Введення титану як легуючого елемента , тобто більше 0,025 % , крім щойно зазначеного сприятливого впливу , забезпечує більш високу жаростійкість , опір зносу , отримання дрібнозернистої структури , більш повне видалення шкідливих домішок. Іноді титан замінюють ніобієм . Ніобій надає аналогічне вплив на властивості хромонікелевої нержавіючої сталі , і можна було б завжди застосовувати ніобій , якби не висока ціна. Ніобій більш ніж в 30 разів дорожче титану. Тому замінюють титан ніобієм лише тоді , коли листовий прокат надходить для отримання зварних конструкцій. Титан при зварюванні вигорає , а ніобій , як більш тугоплавкий метал , не вигорає , і високі антикорозійні властивості зварних швів зберігаються.
Подальше підвищення корозійної стійкості сталей типу Х18Н9Т пішло по шляху зменшення вуглецю в сталі , що призводить до зниження вмісту карбідів . З'явилися сталі з пониженим вмістом вуглецю. Прикладами таких сталей є сталі марок 0Х18Н9Т ( вуглецю менше 0,08 %) , 00Х18Н9Т ( вуглецю менше 0,04 %) , 000Х18Н9Т ( вуглецю менше 0,02 %). Ці сталі добре зварюються і застосовуються для виготовлення трубопроводів , вихлопних конусів , деталей камер згоряння , діафрагм , листових металевих частин турбіни , ємностей заправного та іншого аналогічного обладнання .
Хромисті нержавіючі сталі марок 12X13 , 20X13 застосовуються для виготовлення деталей паливної апаратури , сполучних елементів трубопроводів , клапанів , предметів домашнього вжитку , а сталімарок 28X13 і 40X13 - для виготовлення хірургічного інструменту , пружин та інших деталей, що працюють в слабоагресивних середовищах (повітря , пар , вода).
Велика група спеціальних сталей і сплавів носить назву жароміцних . Вони здатні тривалий час працювати при високих температурах в тяжко напружномустані при одночасному впливі агресивного зовнішнього середовища . Це сталі і сплави , які містять багато легуючих елементів , головним з них є нікель. Але обійтися без хрому і тут поки неможливо. А низьколеговані жароміцні і жаростійкі сплави не містять нікелю , але хром - обов'язково.
Необхідний рівень жароміцності досягається в сталях типу 12Х2МФСР , 12Х2МФБ ( ЕІ531 ) за рахунок комплексного легування . Легуючі елементи підвищують сили зв'язку атомів у кристалічній ришітці заліза , викликають дисперсійне твердіння , стабілізують карбідну фазу. Всі ці фактори і обумовлюють підвищену жароміцність .Однією з найбільш заслужених жароміцних сталей є сталь ЕІ69 . Ця сталь була застосована вперше в нашій країні в 1939 р. для лопаток і дисків газових турбін. Вона застосовується і сьогодні , але не як турбінна сталь , а як сталь для клапанів поршневих двигунів , для кріпильних деталей. І це закономірно - робочі температури за цей період суттєво зросли.
Жароміцні сплави зазвичай називають « на нікелевійоснові» , на основі « заліза і нікелю ». Але і хрому в цих сплавах міститься до 30 % , а в сплавах типу ВХ- 4 до 66% хрому. Такі сплави можуть працювати при температурах до 1200 ° С.
Необхідно відзначити , що довгий час існувала думка про неперспективність сплавів на основі хрому через властивої хрому крихкості при звичайних температурах. Але людина- дослідник вирішив : хром не перший непіддающийметал , були іміцніші. І почав освоєння непідданого. Спочатку домігся підвищеннючистоти при плавці , застосовуючи рафінування , розкислення і денітрірування. Хром став менш крихким , але не настільки , щоб стати придатним для виготовлення з нього деталей. Ввели модифікування при кристалізації , всебічне стискання при обробці тиском - хром став ще менш крихким . Але цього було недостатньо. Тільки при утворенні двофазної структури , при якій одна фаза була більш пластичноюпорівняно з іншого , отримали пластичний хром і сплави на його основі з температурою переходу в крихкийстан нижче мінус 60 ° С.
В останні роки в нашій країні і за кордоном з'явилися незвичайні нержавіючі сталі типу СН -2. Їх називають старіючими нержавіючими або надміцними . Майже трикратне підвищення міцності досягається комплексним впливом легуючих елементів (в основному міді , титану та алюмінію) , які при старінні сприяють утворенню карбідів і протіканню ряду інших процесів . Але не тільки висока міцність є гідністю сталей цієї групи. Наприклад , сталь ВСН- 2 має відміннузварюваністьбагатьма видами зварювання , вона не вимагає термічної обробки зварного шва , зварні шви відрізняються високою пластичністю і ударною в'язкістю, зварювання не викликає повідці ( жолоблення ) вироба. Останнє пояснюється малим вмістом вуглецю і низькою температурою мартенситного перетворення .
Багато резерв даної групи сталей ще не використано , багато ще не виявлені , але те, що їх впровадження в різні галузі сучасної техніки є одним з напрямків по створенню машин з мінімальною матеріалоємністю , - це очевидно.
З 1970 р. хром отримав нову професію - захищати сталь від корозії : вчені розробили методи хромування . До 20- м рокам нашого століття методи покриття поверхні металів металевим хромом були доведені до їх практичного застосування. Встановлено , що навіть найтонше покриття в 0,005 мм дає ефект захисту від корозії. Такі покриття відрізняються високою стійкістю проти хімічних , механічних і термічних впливів .
Широке застосування мають сполуки хрому. Наприклад , в вогнетривкійпромисловості застосовуються хроміти (кисневі сполуки хрому ), що відрізняються високими хімічною інертністю і температурою плавлення. У дубильному виробництві і при виготовленні барвників без з'єднань хрому поки обійтися просто неможливо.
Велике значення для промисловості мають сплави на основі карбіду хрому , які використовуються у виробництві фільєр для волочіння дроту , вкладишів прес -форм , вирубних штампів та інших швидкозношуваних деталей (деталей насосів , клапанів в пристроях перекачування кислот у хімічному машинобудуванні та ін.)
Фосфід хрому застосовується в якості наповнювача при виготовленні шліфувальних кругів .
Незважаючи на те що хром є широко поширеним металом у природних родовищах, ціни за останні 30 років на хром практично не знизилися . Причинами є зростаюча потреба в цьому металі і складність отримання чистого хрому.