- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Рекомендована література
Актуальні проблеми інформаційної безпеки України // Національна безпека і оборона. — 2001. — № 1.
Драч Іван. Як облаштувати інформаційний простір // Людина і влада. — 2001. — № 1-2.
Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. — К., 1999.
Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні: перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. — К., 2000. — С. 203.
Карпенко Віталій. Преса і незалежність України. Практика медіа-політики 1988-1998 pp. — К.: Нора-друк., 2003.
Лаврухин А. Н. «Информационное общество»: надежды и результаты информатизации // Сб. трудов НИИСИ. — М., 1989. — Вып. 12.
Лизанчук В. В. Єдиний національний інформаційний простір України: реальність чи міф? // Українська періодика: історія і сучасність. — Львів, 1995.
Лиховій Дмитро. Чому я не хочу бути заслуженим // http://pravda.com.ua, 26.08.2005, 17:46
Мелещенко О. К., Різун В. В. Сучасні інформаційні мережі. — К., 1992.
Москаленко А. 3., Губерський Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. Масова комунікація. — К., 1997.
Нагорняк М. В. Проблеми формування інформаційного простору України // Вісн. Київського ун-ту. Сер.: Журналістика. — 1997. — Вип. 5.
Чічановський А. А., Шкляр В. І. Національний інформаційний простір: потенціал і ресурси // Вісн. Київського ун-ту. Сер.: Журналістика. — 1997. — Вип. 4.
Питання для самостійної роботи та семінарських занять
1. Характеристика сучасного інформаційного простору України: передісторія, формування, структура, особливості.
2. Чужоземна експансія в українське медіа-поле: мета і реальні та можливі наслідки.
3. Московська інформаційна експансія як складник інформаційної політики Росії.
4. Форми і методи інформаційної агресії Росії проти України.
5. Причини нинішнього стану української комунікативної сфери.
Ст. 288
Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
Велика наша поетеса Леся Українка вбачала у мові ефективний засіб боротьби за правду і справедливість. Бути зброєю — вище призначення мови. Ще наприкінці XIX століття поетеса зверталася:
Ти моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова...
І конкретизувала:
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!210
Ця метафорична гіпербола надзвичайно точно передає суть і значення мови — засобу людського спілкування. З легкої руки поетеси афоризм «Слово — зброя!» ось уже понад сто років побутує в середовищі творчої, інтелігенції. Так називалася свого часу і стінна газета факультету журналістики Київського державного (тепер - національного) університету імені Тараса Шевченка в 60 70 роках минулого століття. Довжелезний, на весь коридор жовтого корпусу, сувій ватманського паперу, помережаний творами студентів, став стартовим майданчиком у країну красного письменства для багатьох згодом відомих публіцистів, прозаїків, поетів, серед яких імена Василя Симоненка, Бориса Олійника, Миколи Сома та багатьох інших.
Слово може все: піднести людину і знищити її, вселити віру в перемогу і кинути у прірву зневіри, надихнути на подвиг і підштовхнути до зради. Чесне й об'єктивне слово завжди стоїть на сторожі Правди і Справедливості. І коли журналістику називають четвертою владою, то саме завдяки силі правдивого і пристрасного слова.
В усіх видах мас-медіа, надто — у друкованих, слово є основним будівельним матеріалом. Звідси — і його вплив на споживача інформації, і його значення для формування громадської думки, і його сила в боротьбі з негараздами суспільного життя. Звідси й усталене сприйняття преси і журналістики як четвертої влади.
___________________
210Див.: Леся Українка. Твори в чотирьох томах. — Т. 4. — К.: Дніпро, 1981. — С 186, 187.
Ст. 289
Можливості слова, якщо воно небайдуже, правдиве та пристрасне, справді здатні творити дива. Можу навести чимало прикладів, коли газетні публікації у «Вечірньому Києві» не тільки викликали зливу читацьких відгуків, не тільки допомагали окремим людям добитися справедливості, а й суттєво впливали на життя столичної громади.
Щорічна редакційна пошта досягала 150 тисяч листів і була невичерпним джерелом нових тем, цікавих адрес, слушних пропозицій, гострих критичних зауважень.
Фестивалі «Вечірки», які проводилися п'ять років поспіль, а їхні сценарії та організація попередньо обговорювалися на газетних сторінках, стали улюбленими родинними святами киян і збирали на площі, стадіони, парки столиці до мільйона людей.
Серія кореспонденцій під рубрикою «Афери київської влади» стала приводом до кабмінівської перевірки і коштувала Леоніду Косаківському крісла мера.
Так само позбувся портфеля міністра оборони України Валерій Шмаров після критичних публікацій про його діяльність та висвітлення зініційованого ним судового процесу проти газети.
Роль і значення інформаційного впливу на суспільну свідомість зросли наприкінці XX — початку XXI століття внаслідок небаченого розширення медіа-поля, запровадження новітніх інформаційних технологій, удосконалення матеріально-технічної бази інформатики. Засоби масової інформації поляризувалися відповідно до фінансової та адміністративної залежності або готовності продатися за першим покликом. Тому медіа-простір став дзеркальним відображенням політичної боротьби в суспільстві. Інформаційний ресурс як похідний від адміністративного став широко використовуватися під час таких загальнодержавних кампаній, як референдуми, президентські, парламентські та місцеві вибори. Власне, політична боротьба стала все більше набирати форм боротьби медійної. Велися справжні інформаційні війни без правил і моралі, з використанням дезінформації, зливу компроматів, із замовчуванням та перекручуванням фактів. Слово правило за основну зброю — як щирої правди, так і найбрутальнішої брехні. Ареною ж протистояння став інформаційний простір. Такі інформаційні війни можна поділити на внутрішні і зовнішні.
Ст. 290