- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Політичні аспекти держінформполітики
Державну політику у будь-якій галузі, в тому числі й інформаційну, визначає й проводить влада, себто політична еліта, яка обіймає посади у владних структурах. Вона зобов'язана, виходячи зі світового досвіду і специфіки власного суспільства та Конституції країни, розробляти концептуально напрями та параметри інформаційної політики, втілювати цю концепцію у законодавство, організовувати і контролювати виконання ухвалених законів. Для кожної з гілок влади є свій шмат роботи: законодавча гілка ухвалює закони, виконавча — організовує їх виконання, судова — контролює їх дотримання.
___________________
115Див.: Володимир ПІкляр. Мас-медіа і виклики нового сто¬ліття. — К.: Грамота, 2003. — С 19.
Ст. 154
А центральною постаттю у нашій державі є Президент — глава держави і гарант Конституції.
Політичні аспекти державної інформаційної політики випливають із ідеологічних засад, це, власне, практична їх реалізація. Ця реалізація здійснюється всіма трьома гілками державної влади — кожною властивими їй засобами і методами. Про законодавчу, організаційну сторони та шляхи і форми реалізації інформаційної політики дещо згодом. Зараз же слід підкреслити, що визначення політичних аспектів інформаційної політики та їхня реалізація залежать від політичної еліти держави, і не в останню чергу від її чільників, передусім від глави держави. Щоб успішно проводити цю політику, потрібна політична воля. А вона залежить від світоглядної чіткості, властивості бачити перспективу і вміти прогнозувати майбутнє, від національної самосвідомості, особистої моральності та особистого прикладу провідників.
Перший президент країни Леонід Кравчук робив певні спроби повернути державну політику в площину національних інтересів, але не зумів. Можливо, через труднощі, оскільки надто крутий поворот треба було зробити при переході від колоніальної залежності до утвердження самостійної демократичної держави.
Леонід Кучма був при владі дві каденції, та не стільки не зміг, скільки не хотів добиватися успіхів у національному державотворенні: у нього була надто ослаблена національна самосвідомість і майже нічого українського. Про це свідчать і його заяви про необхідність надати російській мові статус другої державної, і розпорядження про можливість складання вступних іспитів до вищих навчальних закладів за бажанням абітурієнтів російською, і застосування прихованої цензури у вигляді так званих «темників», і терор, розв'язаний владними структурами проти журналістів.
Третьому президентові, Вікторові Ющенку, якого режим Кучми всіляко намагався не допустити на цей пост, дісталася важка спадщина. На протилежність двом своїм попередникам, він має значно більшу питому вагу українськості.
Ст.155
Він визначив державним пріоритетом українські інтереси, та щоб здійснити їх, доведеться долати шалений опір і великі перешкоди. Однак з'явилася надія на прогрес у цій справі. Принаймні, мас-медіа стали вільними, рівень демократії значно зріс, більше уваги стало приділятися правам і свободам людини.
Однак в інформаційній галузі зроблено далеко не все і навіть не половина потрібного. Збереглися державні засоби масової інформації, зокрема, газети та журнали різних владних структур. Щоправда, їхня питома вага значно зменшилася в загальній масі ЗМІ, та не за рахунок їх поступового скорочення, а через їх «розчинення» у різко зрослій кількості видань недержавної форми власності.
Існування загальнополітичної друкованої преси владних структур є нонсенсом. Годі й казати про незалежність цієї преси: фінансована владою, вона мусить бути рупором цієї влади, відображати й захищати її інтереси. А інтереси влади, як відомо, часто не збігаються з інтересами суспільства. Тому така преса втрачає своє головне суспільне призначення — бути четвертою владою, себто владою громадської думки. Зрештою, історичний досвід світового розвитку довів: власна, тобто ручна загальнополітична преса потрібна тільки слабкій або тоталітарній владі: першій — щоб, спираючись на неї, спробувати утриматися, другій — щоб, одурманюючи громадську думку, виправдовувати і продовжувати своє панування. Демократичним режимам власні загальнополітичні видання не потрібні; навпаки, вільна, не приручена владою преса, хоч і буває незручною для неї, та в цілому сприяє демократії: опонуючи владі та критикуючи її, захищає суспільні ідеали й суспільні інтереси.
В інформаційній політиці надзвичайно важливим фактором є особистий приклад провідників. Якщо перші особи в державі сповідують те, що проповідують, коли загал бачить у повсякденні, що і як чинять провідні політики, чи не розходиться у них слово з ділом, то це буде прикладом для наслідування.
Ст. 156