- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Українська присутність в Інтернеті
Говорячи про інформаційний простір, неможливо обминути такий феномен сучасної комунікативної сфери, як глобальна інформаційна система Інтернет. її родовід бере початок від 1961 року — часу публікації Леонардом Клейнроком першої статті з теорії пакетної комунікації. А вже через 11 років Роберт Кан організував міжнародну конференцію з питань комп'ютерних комунікацій, що стала першою демонстрацією на публіці нової мережної технології. Цього ж 1972 року з'явилась електронна пошта188.
З цього часу «всесвітня павутина», як назвали мережу Інтернет, розвивається семимильними кроками. Можливості Інтернету безмежні. Мережа не має кордонів і повсюдно доступна. Для неї не існує відстаней. її функціональні можливості постійно розширюються. Ми ще під враженням можливостей Інтернет-пошти, а на порозі уже видніються ще більші дива: Інтернет-телефонія та Інтернет-телевізія.
Сьогодні неможливо уявити життя без комп'ютеризації та інтернетизації всіх його сфер. Молодь уже переконалась: хто не володіє комп'ютером, не вміє «ходити» по Інтернету, той зупинився у своєму розвитку у вчорашньому дні і не має перспективи повної самореалізації в майбутньому.
_____________________
188http://www.jetinfo.ru/1997/14/l/articlel. 14.199740. html.
Ст. 260
Інтернет успішно завойовує країну за країною. Не обминула ця доля й нашу державу. Фахівці вважають, що у нас уже закладена достатня технічна база для успішного входження у світову інтернетівську мережу, а саме:
— доступ до Інтернету мають жителі понад 100 міст;
— сьогодні щорічний продаж персональних комп'ютерів зростає на 40 відсотків;
— нині вже є понад 40 тисяч сайтів УАНету.
Цікавий якісний склад української інтернет-аудиторії. За статтю переважають чоловіки (їх — 69%, жінок — 31%); за віком більше молоді (до 40 років — 75%); за родом занять — левову частку становлять освічені люди (спеціалістів різних галузей — 55%, керівників — 21%, службовців — 12% )189.
Приріст української Інтернет-аудиторії відбувається високими темпами: понад 100 тисяч користувачів щомісяця. Якщо у лютому 2005 року їх було 5 млн 546 тис.190, то вже у березні цього ж року — 5 млн 653 тисячі191.
Інтернет може дуже багато, його переваги передусім полягають:
— у можливості охоплення якнайширшої аудиторії;
— у швидкості доступу до інформації та полегшенні її пошуку;
— у можливості користуватися ним у будь-який час і з будь-якої точки;
— у забезпеченні прямого і швидкого зв'язку;
— у використанні для безперешкодного поширення інформації;
— у застосуванні як інструмента для проведення точних опитувань і вивчення громадської думки;
— в необмежених можливостях використання для поширення традиційних засобів масової інформації(газет, журналів, радіо- та телепередач) і створення інтернет-видань.
— в існуванні легкодоступного архіву оприлюднених матеріалів, якими можна скористатися і простежити динаміку розвитку подій чи політичних висловлювань.
__________________
189Див.: http://www.vseprosto.com.ua/?page=4.
190Див.: http://ru.proua.com/news/2005/03/ll/190831.html.
191Див.: http://novosti.dn.ua/print/11779.
Ст. 261
Останнім часом роль Інтернету у формуванні громадської думки справді надзвичайно зросла. Цьому сприяє низка факторів.
По-перше, бурхливо зростає кількість користувачів. Фахівці прогнозують, що у 2012 році вона досягне 12 млн.
По-друге, швидкими темпами розвиваються Інтернет-видання, деякі з них досягають впливовості найтиражніших газет (наприклад, заснована Георгієм Ґонґадзе Інтернет-газета «Українська правда»).
По-третє, все більше друкованих видань та теле- й радіокомпаній створюють власні сайти та розміщують на них свої випуски повністю чи вибірково, а інформаційні випуски — як правило. Газета «Вечірній Київ» свого часу однією з перших в Україні почала подавати свій інтернетівський варіант, а тепер кожна редакція, що себе поважає, має власний сайт (радіо «Свобода», Бі-Бі-Сі, основні центральні телеканали, більшість впливових газет).
По-четверте, відбувається взаємопроникнення інформації з традиційних ЗМІ в інтернет-видання і навпаки — з Інтернету в традиційні форми мас-медіа. Так, приміром, Інтернет-видання «Українська правда» оприлюднює найцікавіші публікації з «України молодої» та інших газет або посилається на них. Навзаєм, газети нерідко передруковують повністю або фрагментами інтернетівські матеріали, не кажучи вже про численні цитування та посилання на різні сайти. Тобто, намітилося нове явище в медіа-просторі — своєрідний симбіоз традиційних засобів масової інформації та Інтернету, що посилює вплив тих і інших на суспільну свідомість.
Ст. 262
Дослідники відзначають різноманітність тематичних напрямків, стилів та впливовості найпопуляр-ніших сучасних українських Інтернет-видань:
«І якщо «Українська правда» у повинних стрічках балансує на межі відвертої публіцистики, «ПроЕвропа» спирається у своїх судженнях на європейський досвід «нульового коментаря» та ілюструє аналітику здебільшого європейським поглядом, то «Репортер» Уколова віддає перевагу «гарячій десятці фактів», що зближує його з «Кореспондентом» та з порівняно новим сайтом «Укрінфомбюро» http://www.uknn-form.info/, котрий досить ефектно позиціонує себе журналістськими розслідуваннями...
Леся Мазаник, керівник інформаційно-аналітичного сайту «KopecnoHdeHm.net», коментуючи подібне питання львівській «Медіакритиці», називає кількість відвідувачів «Кореспондenm.net» в межах 70-80 тисяч осіб. Такі показники, якщо порівнювати з традиційною пресою, абсолютний рекорд для вітчизняних ЗМІ»192.
До найбільших переваг Інтернету слід віднести повну відсутність цензури та контролю з боку влади. Тому в Інтернеті, як ніде в інших ЗМІ, можна знайти найнищівнішу критику влади (незалежно від того, які сили при владі), розвінчання кумирів, оприлюднення фактів, які, м'яко кажучи, не роблять честі владоможцям.
Водночас, як це часто в житті буває, ця справді позитивна риса, що є уреальненням свободи слова, перетворюється у свою протилежність. Через Інтернет завдяки цій свободі зливається компромат на політиків, подаються «смажені» факти, які не відповідають дійсності, себто, іде косяком «чорнуха», яку навіть далека від цноти бульварна преса не завжди може собі дозволити. Таким чином, безперечна перевага «світової павутини» стає водночас її безперечним ґанджем.
________________
192Див.: http://www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=22534
Ст. 263
Владу лякає як вільнодумність в політичних оцінках інтернет-видань і відсутність суттєвих важелів впливу на діяльність цих ЗМІ, так і наповнення Інтернету «чорнухою» та порнографією. Та ще на тлі динаміки збільшення їхньої читацької аудиторії. Звичайно, «правила гри» в Інтернеті повинні бути законодавчо врегульовані. Адже не можна вважати нормальним той факт, що Інтернет-видання, попри їх поширеність і вплив, навіть не узаконені як засоби масової інформації.
Однак влада намагається врегулювати їх на власну користь — встановити якомога дійовий контроль над інтернет-сайтами. Іншими словами, запровадити своєрідну цензуру в Інтернеті. Саме так розцінила журналістська громадськість сумнозвісний наказ екс-міністра транспорту і зв'язку Євгена Червоненка «Про затвердження порядку проведення державної реєстрації електронних інформаційних ресурсів», який, попри його антиконституційність, пройшов реєстрацію Міністерства юстиції. І це не поодинока така спроба. 2004 року схоже розпорядження, що затверджувало Положення про Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів, підписав тодішній прем'єр Вік¬тор Янукович.
Під тиском різкої критики громадськості Червоненко змушений був зупинити дію свого наказу. Цензура не пройшла. Однак це зовсім не означає, що законодавство повинне бути осторонь регулювання такої важливої справи, як інформаційний Інтернет-ресурс.
Зі сказаного напрошується однозначний висновок: український сегмент Інтернету став повноправним складником національного інформаційного простору, а світове павутиння UA-зони набрало неабиякої політичної ваги.
Президентські перегони 2004 року зайвий раз переконали, що, по-перше, національний простір країни має бути підпорядкований національним інтересам народу, що встановлення антиукраїнськими та антинародним силами контролю над ЗМІ може призвести до катастрофічних наслідків для держави; по-друге, Помаранчева революція і журналістський спротив довели відданість більшості українського народу принципам справедливості і демократії, показали силу населення, яке відчуло себе нацією.
Ст. 264