- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
6. Акт проголошення незалежності
Основний підсумок сесії — прийняття Акту проголошення незалежності України. Проект внесла Наро¬дна рада, над ним багато попрацював Левко Лук'яненко, але тоді авторство мало кого цікавило, головне — зміст і суть цього документа.
Ст. 75
З Акту проголошення незалежності розпочинається відновлення самостійної Української Держави з неподільною і недоторканою територією, зі своєю Конституцією та законами. На підтвердження Акту проголошення незалежності України вирішено провести 1 грудня республіканський референдум.
Верховна Рада, попри свою комуністичну більшість, ухвалила Акт проголошення незалежності України навдивовиж дружно: «за» проголосувало 346 депутатів, «утрималося» 13 (чортова дюжина) і «проти» був лише один — Альберт Корнєєв.
Що за феномен, що за метаморфоза? — задавалися цими питаннями багато людей. Власне, й Народна рада — ініціатор цього історичного документа — не сподівалася на таку легку перемогу, тим більше що практично група-239 завжди агресивно протистояла будь-яким її пропозиціям. Але особливого секрету в цьому не було, звичайно ж, комуністи не переродилися і не стали націонал-комуністами. А висловитися разом з демократами за Акт проголошення незалежності примусило саме життя. Провал заколоту, яскравий приклад Росії та прибалтійських республік переконали найтвердолобіших у простій істині — проголошення незалежності України невідворотне, справа тільки в тому, відбудеться це трохи раніше чи трохи пізніше. До того ж у Москві за вказівкою Єльцина заарештовано путчистів — провідних керівників компартії. У цій ситуації краще вже клята незалежність, ніж бути в одній родині з Росією та опинитися в одній тюрмі з високими партійними функціонерами-товаріщами. Тому, як потім розповідали очевидці, сам чіль-ник української компартії Гуренко дав команду голосувати за незалежність. Що з переляку й зробили українські комуністи. Подальші події довели, що вони так і залишилися в переважній своїй більшості інтернаціоналістами і п'ятою колоною Москви.
Ст. 76
Та хоч як би там було, після 24 серпня 1991 року ситуація у країні докорінно змінилася: почався новий, самостійний, як потім виявиться, непростий і тернистий шлях України в майбутнє.
7. Оцінка позиції преси в постанові Верховної Ради
Позицію української преси під час заколоту ГКЧП тривалий час обговорювала творча громадськість. Відреагувала також і Верховна Рада України, розглянувши це питання на сесійному засіданні 9 жовтня 1991 року. Була також ухвалена постанова «Про позицію преси, телебачення і радіо під час державного перевороту та заходи, що випливають з цього». Верховна Рада взяла до відома інформацію, підготовлену Комісією з питань гласності та засобів масової інформації. Жодних санкцій щодо органів преси, які підтримали путчистів, не передбачалось.
Та все ж після невдалого путчу і заборони компартії України вся колишня партійна преса в один день стала вільною. Мусила стати, бо зненацька позбулася господаря. І дещо розгубилася: нема від кого одержувати вказівки, нема кому здійснювати цензуру і, головне, нема кому займатися поліграфічною та матеріально-технічною базою редакцій — хоч і відбирала партія у свій бюджет практично весь прибуток від видань, але ж централізовано доставляла папір, поліграфічні матеріали, організовувала через парткоми і первинні осередки передплату. І раптом все це втрачено, і, схоже, — назавжди. І опинилися деякі редакції у ролі того зоопаркового ведмедя з народної притчі, який багато років був прикутий ланцюгом і ходив по колу, а коли зняли ланцюг, він за звичкою продовжував ходити по тому ж колу.
Редакції одних газет кинулися під високу руку владних структур, обумовивши для журналістських колективів роль співзасновників (наприклад, «Робітнича газета», «Сільські вісті» віддалися Кабінету міністрів),
Ст. 77
другі порозумілися з місцевими представницькими органами (журналістські колективи більшості обласних та районних газет залучили до засновництва відповідно обласні та районні ради народних депутатів), треті почали шукати щастя у шлюбі з комерційними структурами («Правда Укра¬ины»), і лише поодинокі, намагаючись не втратити жаданої незалежності, що мов би з неба звалилась, вирішили борсатися в дикій ринковій стихії самотужки («Вечірній Київ», «Комсомольское знамя», перейменована в «КоЗу», а потім — у «Независимость», «Молодь України», «За вільну Україну»). Водночас почали виникати все нові і нові періодичні видання, які засновували: місцеві ради, що не могли змиритися з виявами самостійності та непослуху з боку колишніх партійно-радянських газет, трудові колективи яких тепер вважалися співзасновниками своїх часописів; політичні партії (КПУ заснувала газету «Коммунист», соціалісти — «Товариш», НРУ — «Час-Time», прогресивні соціалісти — «Досвітні вогні»); комерційні структури («Киевские ведомости», «Всеукраинские ведомости»), приватні особи. Загалом такий процес цілком зрозумілий і мав ту позитивну рису, що вщерть зруйнував безроздільну компартійну монополію на засоби масової інформації.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Белебеха Іван. Поразки та надії України. — X.: Прапор, 1996.
Духовна велич України / Науково-публіцистичний збірник. — К.: Просвіта, 2004.
Карпенко Віталій. Парламент ізсередини. — К.: Радянський письменник, 1991.
Карпенко Віталій. Преса і незалежність України. (Практика медіа-політики 1988-1998 pp.). — К.: Нора-Друк, 2003.
Лизанчук Василь. Навічно кайдани кували. — Львів, 1995.
Різун В. В. Маси. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2003.
Таланчук П. М. У кожного свій майдан, або Проблема роз'єднання й об'єднання з різних точок зору. — К.: Університет «Україна», 2005.
Хроніка опору. Документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчинену так званим
Ст.78
ГКЧП у серпні 1991 року // Упорядник Л. С Танюк. — К.: Вік— Дніпро, 1991.