- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Поляризація української преси
Тим часом українська преса різко поляризувалася. Компартійні газети у переважній своїй більшості підтримали правила гри, продиктовані гекачепістами, та заходи ГКЧП і партійних комітетів, друкували всі їхні документи й матеріли, їм на догоду спотворювали у своїх публікаціях справжню реакцію населення, організовували традиційні «листи трудящих» на підтримку путчистів. Передусім це стосується органів і газет ЦК компартії України: «Радянської України», «Правды Украины», «Робітничої газети», Укрінформу — державного інформаційного агентства України. Саме така позиція констатувалася в офіційній довідці робочої групи, створеної Постійною комісією Верховної ради з питань гласності та засобів масової інформації, «Про діяльність республіканських газет ЦК КПУ у період з 19 по 21 серпня 1991 р.»
«Навіть 22 серпня (день припинення путчу. — В. К.) всі республіканські газети КПУ не наважились визнати дії ДКНС як протизаконні», — зазначалося в довідці і підкреслювалося: «...Діїредакційних колегій у ті дні визначались як такі, що сприяли пропа¬ганді незаконного державного утворення — ДНКС, та й позиція керівника КПУ спонукала до цього»58.
Якась частина видань обрала вичікувальну позицію: відверто і прямо не підтримала путчистів у власних матеріалах, але й не засудила, друкуючи офіційні повідомлення без жодних коментарів і без ставлення до путчу політичних партій та рухів. Сюди можна віднести республіканську газету «Сільські вісті», столичний «Київський вісник», чимало обласних видань.
______________________
58Див.: Хроніка опору. Документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчинену так званим ГКЧП у серпні 1991 року // Упорядник Л. С Танюк. — К.: Вік—Дніпро, 1991. — С 443.
Ст. 70
У той самий час ціла низка демократичних газет, які і в тих непростих умовах намагалися, використовуючи пом'якшений клімат перестройки, бути об'єктивними і мати незалежну думку, відразу досить чітко заявила свою позицію, правдиво відображаючи дійсність. У Києві це «Комсомольское знамя», «Молода гвардія», «Літературна Україна», «Молодь України», «Контракт»; у Львові — «За Вільну Україну», «Молода Галичина», «Ратуша», в Одесі — «Знамя коммунизма». У ті тривожні дні Україна дослухалася до передач радіо «Свобода» — на відміну від радянських теле- та радіоканалів тут, як завжди, передавалась правдива, не цензурована радянською владою інформація.
«Вечірній Київ», уже широко відомий своїм національно-демократичним налаштуванням, відразу і чітко визначив свою позицію. Вранці 19 серпня відбулися короткочасні збори творчого колективу, які обговорили останні події в країні. Оскільки газета на той час уже стала незалежною від компартії і влади, політичну лінію її визначав журналістський колектив. Рішення було прийняте однозначне: створення ГКЧП розцінювати як державний переворот, правдиво висвітлювати реакцію українського загалу на нього, підтримувати демократичні тенденції у різноманітних їх виявах.
Публікації про перші дні путчу якнайкраще характеризують позиції газет. Це вже після його поразки все стало зрозумілим, а тоді ніхто не знав, чим усе може закінчитися. Тому від журналістів вимагалася ще й неабияка мужність: виступати проти путчистів означало виступати проти компартії, яка ще була при владі і хтозна чим могла обернутися для працівників пера їхня громадянська позиція. Але вже 20 серпня, а коли врахувати газетну технологію, то це фактично напередодні, тобто у день оголошення надзвичайного стану, демократична преса правдиво показувала реакцію населення на ГКЧП. «Молодь України» цього дня подає кореспонденцію зі Львова «Галичина в очікуванні», радіо «Свобода» інформує про барикади, які споруджують патріотичні москвичі для захисту Білого дому, «Вечірній Київ» допитує «з пристрастю» начальника відділу пропаганди й агітації Київського військового округу М. Гусакова: на гострі запитання щодо ситуації у військах він дає обтічні відповіді, і вже з цього читач може зробити висновок, що військові поки що вичікують.
Ст. 71