- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Ситуація в Україні
Загальна обстановка в країні, викликана створенням ГКЧП, була невизначеною і напруженою. Компартія залишалася при владі, функціонували регіональні її організації, і партійні комітети, за традицією підтримавши ГКЧП, взяли до виконання його вимоги та рекомендації. Зокрема, ЦК компартії України ще напередодні, 18 серпня, від імені свого секретаріату надіслав в обкоми партії з грифом «Цілком таємно» шифровку під № 47 (російською мовою), в якій чітко рекомендувалось:
«У зв'язку із запровадженням у країні надзвичайного стану найважливішим завданням партійних комітетів є сприяння Державному Комітетові із Надзвичайного Стану в СРСР...», «Будь-які демонстрації, мітинги, маніфестації, страйки мають бути виключені», «Зорієнтуйте керівників засобів масової інформації на необхідність утриматися від публікації будь-яких матеріалів, які можуть дестабілізувати обстановку»55.
_________________
55Цей документ не встигли знищити працівники Львівського обкому партії, і він був дослівно оприлюднений у «Вечірньому Києві» 26 серпня 1991 року і передрукований деякими іншими газетами, а газетна публікація відтворена у вказаному збірникові «Хроніка опору», с 166-168.
Ст. 67
Цей документ разом з іншими однозначно засвідчив причетність компартійної верхівки України до сприяння антидержавному путчу, якщо не безпосередньої участі в ньому. Це й дало підстави опозиційній Народній раді в українському парламенті, яка відстоювала суверенітет України, зажадати від голови Верховної Ради Л. Кравчука прийняття постанови про припинення діяльності КПУ до з'ясування міри її участі в заколоті. Під тиском аналогічних кроків Б. Єльцина така постанова, зрештою, була ухвалена Президією Верховної Ради України.
Ставлення до ГКЧП в Україні було далеко не однозначним. Партійні та урядові структури більшою або меншою мірою підтримали запровадження надзвичайного стану й узурпацію влади гекачапістами під приводом наведення порядку в країні і беззмінної турботи про народ. Прокомуністична більшість Президії Верховної Ради противилась чітким оцінкам того, що відбувалося: мовляв, не слід поспішати з висновками, загострювати ситуацію в Україні, не може бути єдиної оцінки тощо. Тоді як представники Народної Ради заявили прямо:
«Вважаємо антиконституційним і незаконними утворення та дії Комітету з надзвичайного стану в Москві. Підтримуємо демократичні сили Росії та інших республік в їхніх намаганнях зберегти законно обрані органи влади та конституційний порядок на своїх територіях... У разі виникнення спроб захоплення влади в Республіці групами, які діятимуть проти державного суверенітету України, закликаємо народ до громадської непокори»56.
Чітку позицію в оцінці московських подій зайняли не тільки Народна рада в парламенті, а й ціла низка обласних рад (Львівська, Тернопільська), політичних партій та громадських організацій (Українська республіканська партія, Народний рух України, Союз Українського Студентства, Всеукраїнське об'єднання солідарності трудівників, новостворений молоддю Львівщини Комітет опору диктатурі — КОД та ін.).
________________
56Див.: Хроніка опору. Документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчинену так званим ГКЧП у серпні 1991 року // Упорядник Л. С Танюк. — К.: Вік—Дніпро, 1991. — С 120.
Ст. 68
Попри заборони, люди виходили на вулиці, влаштовували маніфестації та мітинги, на яких не лише таврували ганьбою спробу московського заколоту, а й засуджували «вичікувально-зрадницьку позицію керівництва Компартії України, яке відцуралося не лише від свого народу, але і від свого Генерального секретаря» (мався на оці Михайло Горбачов, який був ізольований гекачепістами під час відпочинку у Форосі. — В. К.)57. Чимало відомих представників української інтеліген¬ції публічно засудили спроби державного перевороту.
Особисто мене вся історія створення ГКЧП вразила настільки, що спричинила гіпертонічний криз, і я змушений був звернутися за медичною допомогою. На другий день після путчу, 20 серпня, коли лікарі понизили мені кров'яний тиск, я написав листа до редколегії «Вечірнього Києва» і заяву до парторганізацїі про вихід із партії, яка закінчувалася словами: «Залишатися нині в компартії — значить брати на себе всю відповідальність за антидемократичні акції в країні, за антиконституційний переворот, за кров, яка уже пролилася і ще може пролитися, за лицемірство і брехню, які подибуєш, на кожному кроці. Зрештою, бути нині в цій партії — це, м'яко кажучи, аморально». Ця заява була оприлюднена у «Вечірньому Києві», другодні з'явилася заява практично усіх жур-налістів-вечірківців про їхній вихід із партії. Так припинила своє існування вся партійна організація редакції. Про цей факт повідомила зарубіжна преса, зокрема французька. Мої лист до редколегії та заява до парторганізацїі вміщені у збірникові «Хроніка опору». — с 171-172.
__________________
57Див.: Хроніка опору. Документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчинену так званим ГКЧП у серпні 1991 року // Упорядник Л. С Танюк. — К.: Вік—Дніпро, 1991. — С 211.
Ст. 69
З усього цього напрошується висновок, що більшість громадян в Україні не підтримала ГКЧП, а демократичний загал рішуче виступив проти.