Рекомендована література

Бадзьо Юрій. Український вибір. — К.: Смолоскип, 2004.

Белебеха Іван. Поразки і надії України. — X.: Прапор, 1996.

Духовна велич України / Науково-публіцистичний збірник. — К.: Просвіта, 2004.

Карпенко Віталій. Національна ідея в українській періодиці. — К.: Інститут журналістики, 1999.

Карпенко Віталій. Преса і незалежність України (Практика медіа-політики 1988-1998 pp.). — К.: Нора-Друк, 2003.

Лизанчук Василь. Завжди пам'ятай: ти — українець. — Львів, 2001.

ПІкляр Володимир. Мас-медіа і виклики нового століття. — К.: Грамота, 2003.

Питання для самостійної роботи та семінарських занять

1. Охарактеризуйте структуру преси перших пострадянських рокіп.

2. Кризові явища в системі ЗМІ та їх причини після відновлення незалежності.

3. Хто, чому і як воював з «Вечірнім Києвом»?

4. Чому преса, яка відстоювала ринкову економіку, опинилася під ринковим пресом?

5. Боротьба української преси за виживання в нових умовах.

6. Державна підтримка преси: економічні та моральні аспекти.

Ст. 103

Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи

1. Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи

Географічно вигідне розташування України на перехресті світових шляхів з півночі на південь і зі сходу на захід, величезні природні багатства (надра, землі, ліси, кліматичні умови) та працелюбний, неагресивний і терпеливий народ (дешева робоча сила й об'єкт експлуатації) — все це перетворило Україну в ласий шмат для різних завойовників, близьких і далеких сусідів. Добре відомо з минулого: хто реально володів Україною (адміністративно, політично чи економічно), той мав реальний вплив у Європі.

Тому в української незалежності ворогів ніколи не бракувало. Сусіди, які живилися за рахунок нашого народу, дуже не хотіли, щоб цей народ мав свою державу. Бо державу підкорити набагато важче, ніж територію; населення підпорядкувати набагато легше, ніж націю, державний люд. Як правило, ці сусіди діяли через перевертнів, поповнюючи ними п'яту колону, намагаючись розкласти український народ зсередини. Це набагато дешевше й ефективніше, ніж добиватися тих самих цілей силою зброї, хоч і застосування за потреби військової сили не виключалося.

Нинішній час не є винятком. Водночас з політичним та економічним тиском на Україну широко застосовується ідеологічна та психологічна обробка населення. Для цього запускаються в обіг науковоподібні постулати, що покликані посіяти в українському суспільстві сприйняття і потрактування історії та сучасних реалій в антиукраїнському ключі. Щоб викорінювати все українське, щоб витруювати національний дух, притлумлювати національну волю, національну гордість та козацький гонор. При цьому не гребують будь-якими засобами: від спотворення історії, фальшування наукових даних до відвертої брехні. Дуже прикро, що нерідко лжеідеї антиукраїнського спрямування підкидаються з коридорів влади.

Ст. 104

На жаль, перевертні й яничари, манкурти із втраченою національною пам'яттю стали основною ударною силою в боротьбі проти незалежної національної Української держави. А головною зброєю — різні ідейки і теорійки, які мають розхитувати національну самосвідомість нашої спільноти, розсівати зерна меншовартісності, послаблювати історичну пам'ять. Антиукраїнські міфи підсовуються непомітно, у вигляді псевдонаукових трактатів та дискусій, через засоби масової інформації. Тим вони й небезпечні, що здебільшого йдуть не з відкритим забралом, а під нашими національними прапорами, з наших державних і наукових установ.

Тим необхідніше розібратися з цією прихованою українофобською міфологією.