- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
Петро Толочко намагається обґрунтувати свої «наукові відкриття» в галузі націотворення голослівними твердженнями, що нація взагалі й українська зокрема «може скластися тільки на загальноцивілізованих принципах громадянського суспільства». Отже, на його думку, треба створювати «політичну націю з українців, росіян, білорусів, кримських татар, румунів, угорців, євреїв та інших етнічних груп»90.
Сама ідея громадянського суспільства, як і політичної нації, в загальнодемократичному контексті заперечень не викликає. Однак при цьому слід пам'ятати, що громадянське суспільство виростає з ґрунту національної держави. Нація стає політичною, коли організовується в державну структуру. Звичайно, всі національні меншини, які становлять населення держави, є її громадянами. Але при цьому вони не перестають бути національними меншинами, і добре, що не забувають про своє етнічне коріння та етнічну культуру.
_____________________
90Див.: Толочко Петро. Имеет ли Украина национальную идею? // «Киевские ведомости», 20 октября 1995 г.
Ст. 112
Однак це зовсім не означає, що поняття політичного суспільства має підміняти поняття нації. Така підміна робиться для того, щоб довести, що треба будувати державу громадянську, яка нібито не має нічого спільного з державою національною. І довести, що треба передусім дбати про забезпечення прав людини, а не прав нації. Ніби абстрактні права людини вивищуються над правами нації. Ніби права нації суперечать правам людини. А коли так, то чи варто говорити про якусь там Національну державу, чи варто думати про належність до своєї нації, чи не краще навіть графу про національність вилучити з громадянських паспортів? Пам'ятаєте Сталіна: немає людини — немає проблеми? Так і тут: немає нації — немає націоналізму, немає господаря на одвічній своїй землі, немає проблем, пов'язаних з корінною, титульною нацією.
До речі, вчений академік Толочко саме і намагається довести, що нас, українців, не слід розглядати як корінний народ, оскільки «історія не виробила надійних критеріїв корінного народу», тому «акцентування на генетичних прерогативах українців не тільки нерозумно, але й шкідливо»91 .
Ось у чому суть висунутих постулатів: забудьмо, що ми — українці; забудьмо, що ми — корінний народ на цій землі; забудьмо, що ми — давня і горда нація; забудьмо, що ми — нація титульна: ми просто — малороси, ми — хохли, які є тільки одним із сотні інгредієнтів багатоетнічного вінегрету, який називають нині громадянським суспільством та політичною нацією. Саме це хочуть нам утокмачити «теоретики» подібних «теорій»92.
____________________
91Див.: Толочко Петро. Имеет ли Украина национальную идею? // «Киевские ведомости», 20 октября 1995 г.
92Див.: Карпенко Віталій. Як повернути манкурту пам'ять... — К.: Газета «Вечірній Київ», 1997. (Статті «Не так тії вороженьки... або Як ми толочимо самі себе» та «Дуля з кишені... академіка»).
Ст. 113
Міф шостий: недержавність української нації
Твердження про недержавність української нації — одне з найбрехливіших і найбрутальніших. Воно покликане закріпити фальшивий стереотип про недолугість і меншовартісність українців. Нині є чимало свідчень не тільки української, а й світової науки про древність української нації. Цій проблемі присвятив свою книгу «Феномен України» психолог Братко-Кутинський. Про це йдеться в працях відомих вчених Губка, Канигіна, Чмихова, Шилова та багатьох інших. Про це говорять розкопки часів Трипільської культури, коли за 5-6 тисяч років до нової доби існувала могутня держава наших пращурів-оріїв (аріїв). Нова доба позначена княжим періодом, коли державне утворення Київську Русь, або, за Михайлом Грушевським, Україну-Русь, знав увесь тодішній світ. На жаль, княжі міжусобиці, навали зовнішніх ворогів (половців, татаро-монголів, хрестоносців, москвинів) шматували Київську Русь, й українська державність була втрачена на цілі століття.
Та український народ не полишав надії відновити свою державність. Історія знає кілька таких спроб93.
Перша спроба — епоха Козаччини (початок XVI — середина XVII століття). Відомий похід козаків на Очаків під орудою черкаського старости Остафія Даш-ковича вже 1528 року. 1572 рік — початок реєстрового козацтва. Затим — численні повстання проти поневолювачів Івана Підкови, Северина Наливайка, Семена Палія, Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка і багатьох інших. Нарешті національно-визвольна війна 1648-1654 pp. під проводом Б. Хмельницького, перемога в якій, на жаль, обернулася політичною угодою з Москвою і як наслідок — трьохсотлітньою московською колонізацією.
Друга спроба — період Української Народної Республіки (Центральна Рада, Гетьманат, Директорія) 1918-1921 pp. Але і ця спроба була придушена Москвою.
____________________
93Див.: Таланчук П. М. У кожного свій майдан, або Проблема роз'єднання й об'єднання з різних точок зору. — К.: Університет «Україна», 2005.
Ст. 114
Третя спроба — проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення Самостійної Української Держави та створення українського державного правління на чолі з Ярославом Стецьком. Після арешту німецькими нацистами Стецька, Бандери і багатьох інших провідників українського народу боротьба не припинилася. З 1943 по 1954 рік Українська Повстанська Армія відчайдушно воювала на два фронти — проти нацистської та більшовицької чуми. Боротьба була нерівною і завершилася черговою поразкою українців.
Четверта спроба — Акт проголошення незалежності України Верховною Радою, підтверджений всенародним референдумом 1991 року. Де-юре Україна стала самостійною національною державою, визнаною ештовим співтовариством. А де-факто народ уже вкотре виявився ошуканим: жив на рідній, та не своїй землі, мав свою, та не рідну владу.
П'ята спроба — Помаранчева революція кінця 2004 — початку 2005 року, коли українці відчули себе нацією, і на Майдані протистояли тодішньому режимові, який спробував фальшуванням результатів президентських виборів продовжити своє панування. То була історична перемога. Та боротьба за справжню незалежну державу, за демократичні цінності, за високий доброжиток ще триває. Хочеться сподіватися, що цього разу торжествуватиме історична справедливість.
Отже, українська нація є нацією прадавньою і нацією державною. Попри потуги антиукраїнських сил, українська державність відновлена і, віриться, назавжди.