- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
6. Потреби преси проігноровано
Згадуваний відкритий лист практично всіх загальнодержавних київських видань був викликаний саме черговим вибриком монополіста — телеграмою Міністерства редакціям про нове різке підвищення цін на поштові послуги. При цьому зв'язківці посилалися на підвищення цін на пальне, послуги залізничного транспорту, комунальні платежі, що справді мали місце. Але при цьому Міністерство зв'язку не забувало про свої відомчі інтереси: заклавши в кошторис своїх послуг рівень рентабельності за проведення передплати 25%, а за експедування і доставления преси — 40%.
Ст. 99
На тлі доконечно розорених редакцій, які ледве зводили кінці з кінцями, це виглядало справжнім блюзнірством. Журналісти у своєму зверненні наполягали на тому, щоб уряд, який допустив девальвацію карбованця, взяв на себе компенсацію тих втрат, яких зазнали передплатники і редакції через зниження курсу грошової одиниці. Це для того, щоб поставити всі друковані органи в однакові умови, припинивши дотування парламентської та урядової газет з бюджету, а фактично — за рахунок платників податків. У листі слушно наголошувалося:
«Україні загрожує інформаційна блокада, це тільки посилить економічну катастрофу. Зняти цю блокаду, допомогти нашій пресі не тільки вижити, а й перейти в нову якість — гаранта нашої незалежності і могутності, духовного розвою українського народу, — до цього ми закликаємо найвищих керівників нашої держави, парламент і уряд»77.
На перший погляд, волання журналістів про державну підтримку преси може видатися звичайним споживацьким інстинктом людей, які розгубилися в ринкових умовах. До того ж, уже тоді дехто дорікав журналістам: ось ви, мовляв, просите у влади фінансової допомоги, отже, при її наданні втратите незалежність, бо муситимете відпрацьовувати ті дотації. Насправді, це не зовсім так. У ситуації, яка склалась у державі, винна була виключно влада, яка не зуміла (чи не захотіла) загнуздати інфляцію, зупинити спад виробництва і допустила внаслідок цього різке зубожіння більшості населення. Тому преса не просила подачок від влади, а вимагала компенсувати ті втрати, до яких призвела бездарна політика і неспроможність влади. І компенсувати не собі, а споживачам інформаційної продукції, себто передплатникам. І не стільки компенсувати, скільки не перекладати на їхні плечі додаткові витрати через підвищення цін, в якому люди абсолютно не винні. Більше того, редакції не просили грошей з бюджету для себе, вони пропонували: віддайте ці гроші Міністерству зв'язку, але нехай воно не підвищує вартість своїх послуг для редакцій, а значить — і для передплатників.
_________________
77«Вечірній Київ», 13 лютого 1993 р.
Ст. 100
По-друге, вимагаючи державної підтримки преси, журналісти зовсім не продавалися владі, бо вони не від влади просили дотацій, а з державного бюджету, за рахунок якого утримується і все владне чиновництво. Тобто йшлося про перерозподіл грошей платників податків між галузями. На це журналісти незалежної від влади преси мали повне моральне право, оскільки преса залежна, себто державна, постійно жила за рахунок цього ж таки державного бюджету. Щодо платників податків — це несправедливо, оскільки й ті з них, які не користувалися державною пресою, а віддавали перевагу незалежній, мусили мимохіть з власної кишені фінансувати ті видання, які з певних причин не читали. Несправедливо це і щодо незалежної преси, оскільки розшаровувало журналістів, ставило у нерівні умови видання, які мали однакові функціональні завдання, дозволяло часописам владних структур недобросовісну конкуренцію через встановлення демпінгових цін за рахунок дотацій з державного бюджету78. Тому при вимогах державної підтримки незалежної преси зовсім не йшлося про торгівлю світоглядними принципами, а йшлося про однакове ставлення до всіх друкованих видань з боку влади, про відновлення елементарної справедливості в державі.
Влада не могла зовсім проігнорувати наполегливі звернення преси, але й мало що робила, щоб розв'язати проблему. Постанова Кабінету міністрів «Про заходи державної підтримки преси» 1992 року, крім загальників на кшталт «створювати умови», «передбачити забезпечення», «розглядати пропозиції» тощо, не містила жодних практичних заходів щодо незалежної преси; зате знову записано обов'язковий пункт:
_______________
78Демпінгові ціни на газети владних структур з названих причин збереглися до цього часу. Тому державні видання завжди мали кращі економічні умови.
Ст. 101
«Міністерству фінансів України передбачити в проектах республіканського бюджету асигнування на покриття збитків періодичних видань Верховної Ради та Кабінету Міністрів України»79...
Неконкретність і безплідність цієї постанови, підготовленої, з усього видно, для проформи, змусила парламентську Комісію з питань гласності та засобів масової інформації звернутися з листом безпосередньо до Президента України Леоніда Кравчука.
В листі, зокрема, констатувалося, що названа постанова Кабміну «повною мірою не передбачає змін у занепаді значної кількості видань України, бо в ній мова йде лише про 670 газет і журналів, засновниками яких є Ради народних депутатів усіх рівнів, та в деякій мірі про видання, засновниками яких є інші державні установи»80. Далі йшлося про те, що названа постанова зовсім обминула незалежну пресу, засновниками якої є трудові колективи редакцій:
«Зважаючи на незахищеність саме цієї преси в період переходу до ринкових відносин і враховуючи особливо важливе значення суспільно-політичних друкованих видань у розбудові правової демократичної держави, вважали б доцільним прийняти на Вашому рівні рішення, яке б передбачало термінові суттєві заходи щодо підтримки зазначеної преси»81.
На жаль, на президентському рівні ніякого рішення не було прийнято — Президент залишив це звернення поза увагою.
___________________
79Про заходи державної підтримки преси. — Постанова Кабінету міністрів № 93 від 27 лютого 1992 р.
80Лист Комісії Верховної Ради з питань гласності та засобів масової інформації до Президента Л. М. Кравчука № 06-17/10-130 від 20 березня 1992 р. — Особистий архів автора.
81 Там само.
Ст. 102