- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Питання для самостійної роботи та семінарських занять
1. Передумови створення ГКЧП.
2. Ситуація в Україні під час перевороту.
3. Поляризація української преси.
4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу.
5. Боротьба у Верховній Раді України.
6. Акт проголошення незалежності: несподіваний результат голосування.
7. Оцінка позиції преси під час путчу в постанові Верховної Ради.
Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
1. Пострадянська структура друкованих видань
З відновленням незалежності, попри значні зміни в структурі українських ЗМІ, в цілому кістяк компартійної системи преси залишися незмінним: та ж сама територіально-вертикальна побудова, ті ж традиції і форми роботи, практично ті ж самі кадри. Правда, кількість газет і журналів в Україні за перші два роки зросла удвічі: на весну 1993 року їх було зареєстровано близько трьох з половиною тисяч. За ознакою засновництва умовно їх можна поділити на п'ять груп.
Перша група — монопольно-державні засоби масової інформації: державне телебачення й радіо, газети та журнали різних владних структур. Того ж таки 1993 року, наприклад, ради народних депутатів різного рівня випускали 651 видання, державні адміністрації — 118, інші державні органи — 161. Це становило 27% всієї української преси.
Існування загальнополітичної друкованої преси владних структур є нонсенсом. Годі й говорити про незалежність цієї преси: фінансована владою, вона мусить відбивати інтереси цієї влади і захищати її. А інтереси влади, як відомо, здебільшого не збігаються з інтересами суспільства. Тому така преса втрачає своє головне суспільне призначення — бути четвертою владою, себто владою громадської думки. Зрештою, історичний досвід світового розвитку довів: власна, тобто ручна загальнополітична преса потрібна тільки слабкій або тоталітарній владі: першій — щоб, спираючись на неї, спробувати утриматись, другій — щоб, одурманюючи громадську думку, виправдовувати і продовжувати своє панування. Сильним демократичним режимам власна преса не потрібна, навпаки, вільна, не приручена владою преса, хоч і буває незручною для неї, та в цілому сприяє демократії, опонуючи владі і критикуючи її, захищає суспільні ідеали і суспільні інтереси.
Друга група — газети та журнали комерційних структур: не стільки комерційного, скільки загально-політичного тематичного спрямування.
Ст. 80
Визначилося кілька кланів, які, маючи грубі гроші та використовуючи труднощі перехідного періоду, скупили низку видань оптом або створили нові, перекупивши в існуючих (вищою зарплатою) кращі журналістські кад¬ри60. Таких газет нараховувалось 543, або 19% загальної кількості. Подейкували, що ці газети куплені або створені на замасковані компартійні гроші. І коли це правда, то виникала небезпідставна тривога, що над молодою демократією загалом і над демократичною пресою зокрема могло нависнути дві загрози: з одного боку — заміна компартійної монополії на пресу монополією державною, з другого — монополізація засобів масової інформації капіталом, зокрема тіньовим, за яким ймовірно може стояти та ж компартія.
Третя група — незалежні засоби масової інформації. Мається на оці незалежні від влади і від одержавленої партії передусім. Це ті періодичні видання, засновниками яких були трудові, журналістські колективи, творчі спілки. Вони, по суті, гібрид соціалістичної ідеї (колективізм) та ринкової економіки. Це, власне, підприємства, засновані на принципі колективної власності. Основні джерела існування такої преси — виручка від реалізації видань та доходи від реклами, якщо не брати до уваги незначні доброчинні пожертви. Зрозуміло, що в силу цих обставин такі видання, — а їх було близько тисячі разом з виданнями громадських організацій, або 29% загальної кількості — опинилися в найскрутнішому становищі.
Четверта група — газети промислових підприємств, колгоспів. Це за компартійного режиму так звані багатотиражні газети — їх залишилось 482, вони були повністю залежні, виходили нерегулярно, рівень
______________________
603 «Вечірнього Києва», наприклад, в один день 12 журналістів пішли в новостворену газету «Киевские ведомости». Утримати їх було неможливо за законодавством, та й не було сенсу. Так само, як не варто й картати їх за це — не одними ідеями живе людина і, як риба шукає, де глибше, так людина шукає, де краще. Але справжні ентузіасти незалежності державної і незалежності творчої не спокусилися високою платнею і залишились вірними своїй газеті.
Ст. 81
їх, як правило, наближався до рівня рукописних стінних газет.
П'ята група — видання, зареєстровані приватними особами, явище нове за суттю, але це була надто слабка преса. Як правило, ці газети (їх було 255) або не розпочали вихід через брак коштів і досвіду у господарів, або з тих самих причин виходили час від часу.