- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
5. Мовна проблема
Ще одна серйозна проблема помітно вирізнялася в українській пресі діаспори, як, власне, і в Україні — проблема посиленого зросійщення населення, а, отже, захисту і розширення сфери функціонування української мови. Ця проблема була постійною, виникала залежно від ситуації то гостріше, то спокійніше, починаючи з відомого періоду українізації 20-х років і до наших днів.
Особливо мовне питания загострилося після хрущовської відлиги в часи Щербицького, коли зросійщення набуло державного розмаху. Анатоль Камінський писав з цього приводу:
«Питання української мови під час панування Щербицького стало на Україні не тільки загально гостропроблемним, а й наскрізь політичним. Далекосяжна і суцільна русифікація, що її він домігся за 20 років свого режиму, була в першу чергу наслідком усунення української мови не тільки з партійного і адміністративного та господарського діловодства, але й зі шкільництва, науки, культури і з суспільного обігу взагалі. Обмеження функціонування української мови робило її «безперспективною» і «зайвою», а через «безперспективність» мови й саме українство стало «безперспективним» і «зайвим»29.
__________________
29Див.: Камінський Анатоль. На перехідному етапі. «Гласність», «перебудова» і «демократизація» на Україні. — Мюнхен: Український Вільний Університет, 1990. - С.69.
ст. 31
Вочевидь, створення в Україні масового Товариства української мови на хвилі патріотичного ентузіазму під час перебудовної політизації було відповіддю на мовну політику Щербицького, і справи таки повернули на краще. Шкода, що ТУМ переіменували в «Просвіту», і конкретні, прицільні орієнтири Товариства були розчинені в загальнокультурницькому просвітянському річищі. Багато хто вважає це істотним прорахунком і помилкою, надто з огляду на подальші події, новий приступ зросійщення та звуження сфери вживання української мови після обрання президентом Л. Кучми та його заяви у Верховній Раді про доцільність двомовності в Україні.
Є чимало свідчень впливу виступів української преси в діаспорі на справи в Краю, надто під час судових процесів кінця 60-х — початку 70-х років, не кажучи вже про часи перестройки, коли періодика з-за кордону стала доступніша для споживача в Україні, а закордонні радіоголоси перестали глушити. Характерний у цьому плані відкритий лист Романа Рахманного до літераторів Української РСР, які прагнуть зберегти «собори своїх душ», оприлюднений у «Наших днях» за грудень 1968 року під заголовком «За гідну Українську державу». Письменник, взявши за сюжетний стрижень Шевченкові слова «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні...», у прекрасній публіцистичній формі викладає свої погляди щодо того, що діється в Україні. Мені однаково, — запевняє автор, — чи київські правлячі кола зрозуміють логіку моїх міркувань, — вони ніколи не були вільними громадянами української суверенної держави. Мені однаково, як називається теперішній гнобитель українського народу: москаль, по-традиційному, чи «старший брат», по-пропагандистському... Мені однаково, який суспільно-економічний лад мав би існувати в Україні: радянський, соціалістичний, комуністичний прогресивний чи система вільних підприємств, але українці самі, з власної волі мають це вирішувати... Мені однаково, яку політичну форму мала б україн ська держава: республіканську чи монархічну, націонал-демократичну чи соціялістично-радянську...
ст. 32
Та не однаково мені, — наголошував Роман Рахманний, — коли російський колоніст займає кращі місця в адміністрації України, коли москаль отримує вигідніше помешкання в українському місті, коли росіяни примушують моїх братів-українців славити расову, культурну, економічну, військову вищість ніби братнього російського народу, коли за всяку спробу відвоювати гідне ім'я українському народові в СССР українців обвинувачують у «буржуазному націоналізмі» і гноблять по тюрмах і концтаборах українських патріотів30 ...
У такому дусі — афористично, емоційно, переконливо і водночас просто — написане це послання до побратимів по перу в Україні. Навряд чи дійшов відкритий лист до широкого загалу, але він викликав гостру реакцію офіційних речників письменницької організації УРСР , а також московських засобів масової інформації32.