- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Питання для самостійної роботи та семінарських занять
1. Структура української преси в часи горбачовської перестройки.
2. Суть горбачовської перестройки та її вплив на засоби масової інформації
3. Протистояння преси компартійному режимові.
4. «Вечірній Київ» та його вплив на суспільну свідомість.
5. Зародження нової преси в надрах тодішньої системи. її характерні риси.
Ст. 64
Тема 5. Путч гкчп і преса
1. Передумови створення гкчп
На початок 1991 року уже стало зрозумілим, що перебудова, задумана вищим керівництвом КПРС для косметичного ремонту системи, вийшла з обумовлених її архітектами берегів, і ефективно управляти нею стало неможливим. Гласність, демократизація рад, вилучення з конституції статті б, що обумовлювала керівну роль КПСС в радянському суспільстві, наростаючий шквал критики — все це вибивало звичний ґрунт з-під ніг компартії, підривало її штучно підтримуваний авторитет, взагалі ставило під сумнів комуністичний вибір. У союзних республіках наростав національно-визвольний рух, що все гучніше ставив питання про суверенітет, а латвійці, литовці, естонці з усією прямотою вимагали виходу з СРСР. Горбачов, намагаючись утримати ситуацію, згоден був на нову федерацію і навіть на конфедерацію, але відцентрові процеси вже пішли.
Хід перебудови не влаштовував багатьох. Націонал-демократи не сприймали її половинчастість, неради-кальність; партійні функціонери — її демократизм, гласність, що підривали основи безмежного компартійного панування. Найближче горбачовське оточення, скориставшись його відпусткою, вирішило, як завжди, «йдучи назустріч» «вимогам широких верств населення про необхідність вжиття найрішучіших заходів до запобігання сповзання суспільства до загальнонаціональної катастрофи, забезпечення законності й порядку, запровадити надзвичайний стан в окремих місцевостях СРСР на строк 6 місяців з 4-ї години за московським часом 19 серпня 1991 року»51.
«Для управління країною та ефективного здійснення режиму надзвичайного стану» і було створено так званий ГКЧП (Государственный комитет по чрезвычайному положению), до складу якого увійшли: О. Бакланов — перший заступник Голови Ради Оборони СРСР, В. Крючков — голова КҐБ СРСР, В. Пав¬лов — прем'єр-міністр СРСР, Б. Пуго — міністр внутрішніх справ СРСР, Д. Язов — міністр оборони СРСР, Г. Янаєв — виконуючий обов'язки Президента СРСР та ще кілька менш значущих постатей52.
________________
51Див.: Хроніка опору. Документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчинену так званим ГКЧП у серпні 1991 року // Упорядник Л. С. Та-нюк. — К.: Вік—Дніпро, 1991. — С. 15. (Перекл. московських документів з російської тут і далі мій. — В. К.)
52Див.: Хроніка опору. Документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчинену так званим ГКЧП у серпні 1991 року // Упорядник Л. С. Танюк. — К.: Вік—Дніпро, 1991. — С 15.
Ст. 65
Своєю першою ж постановою ГКЧП розпочав наступ на демократію, права і свободи громадян: перебрав на себе функції Ради безпеки СРСР; призупинив діяльність політичних партій та громадських організацій, що «перешкоджають нормалізації обстановки»; заборонив проведення мітингів, вуличних ходів, демонстрацій, страйків тощо, а указом виконуючого обов'язки президента СРСР Г. Янаєва з 19 серпня запроваджувався надзвичайний стан у Москві.
Звісно ж, не залишилась поза увагою преса: «Запровадити контроль над засобами масової інформації, поклавши його здійснення на спеціально створюваний орган при ГКЧП CPCP»53. І вже постановою № 2 ГКЧП перелік центральних та московських загальнополітичних періодичних видань, випуск яких був дозволений, обмежувався газетами «Труд», «Рабочая трибуна», «Известия», «Правда», «Красная звезда», «Советская Россия», «Московская правда», «Ленинское знамя» та «Сельская жизнь». Це означало, що випуск інших газет цієї категорії заборонявся. До списку заборонених потрапили такі видання демократичного спрямування, як «Комсомольская правда», «Аргументы и факты», «Московские новости», «Куранты», «Столица» та деякі інші. Наступною постановою ГКЧП № 3 безпосередньо призупинялась діяльність телебачення і радіо Росії та радіостанції «Эхо Москвы», яка набула величезної популярності гостротою та наступальністю своїх передач, дуже часто ведучи їх у прямому ефірі, що особливо імпонувало слухачам на тлі контрольованих офіційних теле- і радіоредакцій54.
______________
53Див.: Постанова № і ГКЧП. — С. 22-23.
54Див.: Постанова № 1 ГКЧП. — С. 27-29.
Ст. 66
Не дивно, що всі три постанови, які встиг видати ГКЧП за свої три дні існування, які б проблеми не зачіпали, безпосередньо стосувалися засобів масової інформації. Путчисти — а саме державним переворотом класифікувалися події 19-21 серпня 1991 року, особливо після його провалу, — розуміли значення преси взагалі і в тоталітарній системі зокрема на формування суспільної думки.