- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Шляхи і форми реалізації держінформполітики
Зрозуміло, що державна інформаційна політика проводиться через названі вище владні структури та засоби масової інформації різних форм власності, і передусім — через державні. Шляхи і форми її реалізації різноманітні. Найпоширеніші з них такі:
Ст. 163
Акредитація журналістів у владних структурах. Редакції подають відповідні листи-заявки з проханням акредитувати конкретного журналіста при тій чи тій державній інституції. Так, у Верховній Раді акредитуються журналісти на період всіх пленарних засідань чергової сесії; їм видаються на цей час спеціальні перепустки. Різними державними установами практикується також одноразова акредитація на певний конкретний захід, приміром, на прес-конференцію. Все це має на меті висвітлення у ЗМІ роботи тієї чи тієї установи.
Пресова конференція — зустріч державних, політичних, громадських діячів з представниками преси, радіо й телебачення з питань, що цікавлять широку громадськість. Можуть бути традиційними, які відбуваються періодично, наприклад, раз на місяць у певні дні, а можуть скликатися епізодично, коли виникає потреба донести до загалу важливу інформацію.
Брифінг (з англ. інструктаж) — короткочасна нарада, на яку запрошуються представники засобів масової інформації, де для них подається погоджена сторонами — учасниками переговорів, засідань, конференцій, інших важливих заходів інформація про їхній хід і результати.
Прес-реліз (повідомлення для преси) — спеціальний бюлетень для журналістів, який готується і розповсюджується урядовою чи іншою владною установою, керівними органами різних рангів для ознайомлення з матеріалами термінового оприлюднення. Прес-релізи допомагають журналістам оперативно підготувати матеріал для публікації.
Прес-секретар — речник президента, прем'єр-міністра, іншої офіційної особи, який підтримує зв'язок з журналістами і відповідає за інформування засобів масової інформації.
Зв'язки з громадськістю, іншими словами, піар (від абревіатури з англ. PR) — один з найважливіших складників державної інформаційної політики.
Ст. 164
Власне, це одна із форм контактів держави із суспільством, елемент урядової діяльності та управління суспільними процесами. Передбачає зворотній зв'язок, тобто, двостороннє спілкування у ланці влада — суспільство для досягнення взаєморозуміння, що базується на достовірності, компетентності та повноті інформації. Охоплює такі напрями: громадське життя, громадська думка, промислові, фінансові, міжнародні зв'язки, дослідження і статистика, засоби масового зв'язку тощо116.
Звичайно, не слід ігнорувати соціологічні опитування та інші форми вивчення громадської думки, що допоможе тримати руку на пульсі суспільного життя, знати настрої, надії, сподівання, очікування різних прошарків населення.
Пресові агентства різної форми власності. Якщо за радянських часів в Україні було тільки одне інформаційне агентство — РАТАУ (Радіотелеграфне агентство України), то тепер їх, окрім ДІНАУ, до двох десятків. Найбільші та найвідоміші з них такі: Авеста-Україна (фінансова та маркетингова інформація), «Гроші та світ» (інформація про стан фінансових ринків), Експресінформ, IntelNews, Інтерфакс-Україна, Pyx-Прес, «Українські новини», УНІАН (Українське незалежне інформаційне агентство новин), Чорнобильінтерінформ та ін.
Професійні журналістські спілки та об'єднання. В Україні, на відміну від радянських часів, коли була тїді.ки одна республіканська Спілка журналістів як еклпдопп чпстшм Спілки журналістів СРСР, нині створені 'І'ІІ функціонують чимало професіональних органі-ІШЦШ іфпціншшіи ііасоШп масової інформації. Це, зок-роми, Національна Спілка Журналістів України (ПСЖУ), Асоціація Української Преси (АУП), Асоціація Української Національно - демократичної Преси (АУНДП), створена в рамках 3-го Всесвітнього Форуму українців Асоціація Світової Української Преси (АСУП), Гільдія головних редакторів та інші117.
_____________________
116Див.: Колосок О. В. Структура і функції Паблік рілейшнз органів державного управління у технології формування позитивного іміджу // PR в органах державної влади та місцевого самоврядування. — К,; Сімферополь, 2003. — С. 44.
117Розгалужена система масової комунікації об'єднує тисячі й тисячі фахівців у всьому світі. Вони створюють свої асоціації, спілки, інші структури. Відомі такі міжнародні організації виробників комунікаційного продукту, як Європейська телерадіомовна спілка (EBU), Асоціація комерційного телебачення (ACT), Європейський рекламний тріумвірат (EAT — European Advertising Trepartite), Європейська асоціація рекламних аіентств (ЕААА), Всесвітня асоціація християнської комунікації, Міжнародна комунікаційна асоціація та інші. Існує ціла низка міжнародних пресових та журналістських об'єднань: Спілка асоціації редакторів газет (CAEJ), Міжнародна католицька спілка преси, Міжнародна організація журналістів (МОЖ), Міжнародна федерація журналістів (МФЖ), Федерація арабських журналістів (ФАЖ), Конфедерація азіатських журналістів (КАЖ) та ін. Українська національна ідея і сучасність / Під редакцією д-ра істор. наук, проф. Г. І. Гончарука. — Одеса: Астро-Принт, 1999.
Українське законодавство: засоби масової інформації. — К.: IREX У-медіа, 2004. — 368 с.
Шкляр Володимир. Мас-медіа і вик лики нового століття. — К.: Грамота, 2003.
Ст. 165
Через усі ці структурні одиниці — владні і громадські — держава проводить свою інформаційну стратегію і тактику та інформування населення. Всі вони незалежно від форми власності входять у комунікативну систему країни і більшою чи меншою мірою причетні до реалізації державної інформаційної політики.
Наскільки ця політика відповідає нинішнім потребам суспільства, наскільки вона демократична та ефективна — це вже інша річ, і про це ще буде мова.