Плани семінарських занять

Тема 1.

Вступ до курсу „Економічна історія”.

Предмет, методи та завдання курсу.

1.Предмет економічної історії, її місце в системі економічних наук.

2.Теоретико-методологічні засади курсу. Періодизація економічної історії .

3.Логіка та структура курсу. Мета і завдання курсу.

Тема 2.

Епоха рабовласництва.

1. Економічний устрій країн Стародавнього Сходу.

2. Економічне піднесення Ста­­­родавньої Греції. Особливості Афін і Спарти.

3. Основні періоди соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.

Тема 3.

Епоха феодалізму в Європі.

1. Виникнення феодалізму в Західній Європі і його періодизація.

2. Рання феодальна Франція.

3. Особливості феодалізму у Візантії.

4. Особливості феодалізації англо-саксонського села.

5. Причини пізньої феодалізації німецького села.

6. Феодальне місто і цеховий устрій міського ремесла.

Тема 4.

Закладення підвалин капіталістичної

економіки в Західній Європі.

1. Великі географічні відкриття.

2. Первісне нагромад­ження капіталу в Англії.

3. Первісне нагромад­ження капіталу в Голландії.

Тема 5.

Формування основ індустріального

суспільства в Західній Європі.

1. Промисловий переворот в Англії.

2. Економічний розвиток Франції в період від буржуазної революції до Паризької комуни (1789–1871).

3. Економіка Німеччини в першій половині ХIХ ст.

Тема 6.

Економічне становище Англії, Франції і Японії

в остінній третині ХIХ – на початку ХХ стст.

1. Втрата Англією промислової монополії.

2. Економічне відставання Франції. Концентрація фінансо­вого капіталу.

3. Перетворення “Мейдзі” в Японії.

Тема 7.

Економіка США, провідних країн Західної Європи

і Японії в міжвоєнний період (1918–1939 рр.)

1. Економічна криза 1929–1933 рр. у США та новий курс Ф.Рузвельта.

2.Відновлення німецької еконо­мі­ки після першої світової війни. Економічна криза 1929–1933 рр.

3. Економічна політика ні­мець­кого фашизму.

Тема 8.

Розвиток провідних країн Західної Європи

після Другої світової війни.

1. Західнонімецьке “економічне диво” 1950-х років та фактори, що його обумовили.

2. Економіка Великої Британії після 1945 р. Повоєнна націо­налізація. Посилення держре­гулювання економіки в 1960-ті рр. Посилення консер­вативних тенденцій за часів уряду М. Тет­­чер.

3. Економічна політика уряду де Голля і основні тенденції економічного розвитку Франції в останній третині ХХ ст.

4. Причини японсь­кого “еко­номічного дива” 1952–1970 рр. Національні особливості японсь­кої економіки.

ПРИКЛАДИ ТестІВ з економічної історії

Обведіть правильну відповідь.

1. Для держав Стародавнього Сходу характерно:

а) вирощування багаторічних рослин;

б) розвинений державний сектор економіки, постійне втручання держави в економічні процеси, феномен влади-власності;

в) швидко прогресував розклад родової общини;

г) основною продуктивною силою були раби.

2. В економіці стародавньої Греції мало місце:

а) панування патріархального рабства;

б) створення розгалуженої системи каналів для штучного зрошення земель;

в) періодичний перерозподіл землі між членами сільської общини протягом всієї античної історії;

г) реформи Солона (594 р. до Р.Х.) передбачали розпаювання общинних земель, скасування боргів, введення суду присяжних, виборчої системи за майновим цензом і т.д.

3. Для економіки Древнього Риму було характерним:

а) кризові явища в економіці Римської імперії пов’язані з низькою продуктивністю праці рабів, зростаючою конкуренцією з боку провінцій, що поставляли у Рим дешеві продукти;

б) в царський період (8 – 6 ст. до Р.Х.) відбувається розклад родової общини і виділення з неї родової знаті – евпатрідів;

в) розквіт рабовласництва припадає на II – III ст. Р.Х.

г) основний масив земельних угідь у період ранньої імперії (I – II ст. Р.Х.) перебував у власності роду (“агер публікус”);

4. Для економіки ранньої феодальної Франції є справедливим:

а) на момент падіння Римської імперії і початку формування франкської держави (V – VI ст.) франки вже перейняли у римлян інститут приватної власності на землю;

б) згідно зі збірником законів “Саллічна правда” найнижчим вергельдом (штрафом) було захищене життя вільного франкського селянина;

в) суть аграрного перевороту, здійсненого Карлом Мартеллом, полягала у ліквідації спадкового землеволодіння (“аллодів”);

г) до X ст. в Франції встановився принцип “васал мого васала – мій васал”.

5. Для феодального періоду в Англії було характерно:

а) процес формування феодальних відносин в цілому завершився до нормандських завоювань (1066р.);

б) нормандські завойовники (герцог Вільгельм) конфіскували земельні угіддя всієї англо-саксонської знаті, в тому числі дрібних і середніх феодалів;

в) панував принцип “васал мого васала – не мій васал”;

г) залежне населення Англії поділялось на вілланів, що мали у користуванні 30 акрів землі і коттерів, які мали тільки городи або зовсім не мали землі.

6. Для процесу феодалізації німецького села є справедливим:

а) прискорена феодалізація внаслідок відсутності в німецьких землях єдиної централізованої держави та поліетнічного складу населення;

б) для Німеччини було характерне надання світським феодалам (фогтам) деяких адміністративних і судових функцій на землях, що належали Церкві;

в) експансія німецьких феодалів на Схід за р. Ельба, що привела до загарбання частини слов’янських земель, відразу ж викликала посилення рентного тиску як на німецьких колоністів, так і на залежних селян у внутрішніх районах Німеччини;

г) після селянської війни 1525 р. феодальний тиск на німецьке селянство значно послабшав.

7. Для феодального міста є характерним:

а) цехи – це територіальні об’єднання представників однієї спеціальності, найчастіше у межах одного міста;

б) однією з основних причин відродження античних і виникнення нових європейських міст стали “комунальні революції” XI – XII ст.;

в) найбільше незалежних комун було в Німеччині, на другому місці були Північна Франція і Італія;

г) Ганзейська торгівля з’єднувала Європу через італійські міста з азіатськими ринками.

8. До наслідків Великих географічних відкриттів належить:

а) криза Лівантійської торгівлі;

б) гостра нестача засобів обігу в Європі;

в) загарбання більшої частини середземноморського узбережжя Османською імперією;

г) “революція цін” у Європі, внаслідок якої сільгоспродукти подорожчали (в 2–5 р.), а феодальна рента знецінилась, що призвело до зубожіння класу феодалів.

9. Для періоду первісного нагромадження капіталу в Голландії властиве:

а) на відміну від Англії на півдні Нідерландів переважали сільські розсіяні мануфактури, що виробляли сукно, полотно;

б) одним з найважливіших поштовхів до Нідерландської революції стало введення в 1567 р. у Нідерландах податкової системи на зразок іспанської (10 - відсотковий податок з обсягу реалізації);

в) торговою столицею північних Нідерландів було місто Антверпен, а південних – Амстердам;

г) південні провінції ініціювали початок боротьби Нідерландів за незалежність від Іспанської імперії.

10. Для періоду первісного нагромадження капіталу в Англії є характерним:

а) сутність первісного нагромадження капіталу полягає у наданні безпосередньому виробникові всіх необхідних засобів виробництва, які, рівномірно розподіляючись між членами суспільства, стають їхньою приватною власністю;

б) работоргівля та піратство були важливими джерелами формування ринку вільної робітничої сили в Англії;

в) система протекціонізму гальмувала процес формування великих приватних капіталів;

г) процес первісного нагромадження супроводжувався аграрним переворотом, зігнанням селян-орендаторів з землі з метою перетворення її на пасовиська.

11. Промисловий переворот в Англії характеризується:

а) промисловий переворот почався з винаходу у 1784 р. парової машини Дж. Уатта;

б) сутністю промислового перевороту є перехід від майстерні середньовічного ремісника, де увесь продукт вироблявся кожним робітником з початку до кінця, до капіталістичної мануфактури, де було запроваджено розподіл ручної праці;

в) ранньому початку промислового перевороту сприяли: перемога англійської буржуазної революції, колоніальні загарбання, сприятливі природно-географічні умови, війни XVIII ст. у Європі;

г) імпортом передової техніки з континентальної Європи (Франції, Німеччини).

12. Для економічного розвитку Франції в період від буржуазної революції 1789 р. до Паризької комуни є характерним:

а) вершиною аграрної політики якобінців став прийнятий у липні 1783 р. декрет, що проголошував безплатне і повне скасування феодальних прав дворянства і перехід селянських наділів у приватну власність селян;

б) Наполеон І прагнув пожвавити економічні стосунки з Англією з метою імпорту англійської техніки і технології;

в) після революції 1830 р. до влади прийшов Луі-Філіп, що захищав інтереси промислової буржуазії;

г) наприкінці вказаного періоду Франції вдалося в цілому подолати промислове відставання від Англії.

13. Основними рисами економічного розвитку Німеччини наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. були:

а) створення на початку XIX ст. єдиної централізованої держави, що сприяло розширенню внутрішнього ринку і швидкому промисловому підйому Німеччини;

б) аграрні реформи в Пруссії почалися в 1807 р., коли уряд Штейна прийняв едикт, що скасував особисту залежність селян від поміщиків;

в) на початку XIX ст. Німеччина отримала значний економічний виграш від континентальної блокади Англії;

г) після революції 1848 р. німецькі поміщики безплатно передали в приватну власність селянам землю, яку вони обробляли.

14. Для економічного розвитку США від створення незалежної держави до Громадянської війни є характерним:

а) після перемоги американських колоністів над Англією і визнанням незалежності США (1783 р.) було прийнято закон про гомстеди, згідно з яким кожний білий громадянин США (з 21 року) міг отримати практично безкоштовно 160 акрів (65 га) землі;

б) протягом першої половини XIX ст. США не вдалося досягти значного збільшення своєї території;

в) до громадянської війни США не досягли вагомих успіхів у розвитку промисловості;

г) на Півночі і частково на Заході США сільське господарство розвивалось фермерським шляхом, в той час як на Півдні панувала рабовласницька плантаційна система, націлена на вирощування монокультури – бавовни.

15. Генезис капіталізму в Японії супроводжувався:

а) будівництвом за рахунок держави промислових підприємств, більшість яких згодом було передано приватним власникам;

б) відкриття країни для зовнішньої торгівлі в середині 1850-х рр. не мало суттєвого впливу на японську економіку;

в) під час аграрної реформи 1871 – 1873 рр. держава конфіскувала більшість земель, що належали самураям, ніяк не компенсувавши їхні збитки;

г) на межі XIX – XX ст. Японії в цілому вдалося подолати відставання в рівні промислового розвитку від передових країн Заходу.

16. До основних причин економічного підйому США в останній третині XIX – на початку XX ст. належать:

а) створення Рокфелером і Морганом надвеликих фінансових груп, які контролювали у 1914 р. 56 % акціонерного капіталу США;

б) територіальна експансія США;

в) зростаюча місткість внутрішнього ринку, яку зумовила висока купівельна спроможність американських фермерів, що була наслідком низької вартості землі і відсутності орендних платежів;

г) низький рівень оплати праці американських робітників.

17. Для процесу концентрації виробництва і створення монополій в Німеччині (1870-і – 1910-і роки) характерно:

а) митна політика вільної торгівлі (низьке мито на імпорт промислових виробів);

б) німецькі монополії утворювались здебільшого як картелі і синдикати, які монополізували сферу обігу, залишаючи підприємства самостійними в техніко-економічному (синдикати) або і в фінансовому (картелі) відношенні;

в) основною формою німецьких монополій в промисловості були трести: підприємства, що до них належали, втрачали самостійність в техніко-економічному, фінансовому і юридичному відношенні;

г) процес створення монополій в цей період обмежувався сферою промисловості, не зачіпаючи банківської справи.

18. Основною причиною втрати Англією промислової монополії (наприкінці XIX ст. – на початку XX ст.) було:

а) вивіз капіталу з метрополії в колонії, що зумовило недостатнє фінансування оновлення основного капіталу в англійській промисловості і її технічне відставання;

б) втрата Англією першості по обсягу морських перевезень;

в) світова аграрна криза і масове збанкрутіння англійських фермерів;

г) загострення конкуренції з іноземними компаніями на колоніальних ринках.

19. Для економічного розвитку Франції в останній третині XIX – на початку XX ст. є характерним:

а) високий ступінь концентрації виробництва у промисловості;

б) вивіз товарів переважав над вивозом капіталу;

в) перед першою світовою війною Франції вдалося зберегти друге місце в світі по обсягу промислового виробництва;

г) основним напрямком кредитної експансії Франції були європейські держави, в тому числі Росія.

20. У міжвоєнний період (1918 – 1939 р.р.) у економіці США мало місце:

а) перша світова війна значно погіршила економічне становище США;

б) основними напрямками “нового курсу” Ф.Рузвельта були: посилення контролю держави над промисловістю і фінансовою системою; створення додаткових робочих місць; виплата премій фермерам за скорочення посівних площ; боротьба з надвиробництвом сільськогосподарської продукції; припинення обміну банкнот на золото; легалізація профспілок;

в) економічна депресія протягом 1921 – 1929 р.р.;

г) різке підвищення цін на засоби виробництва під час економічної кризи 1929 – 1933 р.р.

21. Для економіки Німеччини у міжвоєнний період (1918 – 1939 р.р.) є характерним:

а) пік післявоєнної розрухи у Німеччині припадає на 1920 р.;

б) план Дауеса (1924 р.) передбачав значне збільшення щорічних репараційних виплат на користь країн, що перемогли у першій світовій війні;

в) основними напрямками економічної політики фашизму були: різке зміщення інвестиційних пріоритетів на користь важкої і військової індустрії; постійне втручання держави в економіку та суттєві зміни в законодавчій базі господарської діяльності; створення галузевих органів управління народним господарством; політика збільшення державного боргу; фінансові махінації, аріїзація єврейської власності;

г) план Юнга (1929 р.) передбачав створення іноземних контрольних органів над німецькою фінансовою системою.

22. Для економічного розвитку США після другої світової війни є характерним:

а) війна призвела до скорочення економічного циклу, який закінчився кризою 1945 – 1949 р.р.;

б) сутність рейганоміки (1982 – 1989 р.р.) полягала у зменшенні бюджетних витрат і податків з метою стимулювання приватного підприємництва;

в) війна США в Кореї полегшила вихід з кризи 1957–1958 рр.

г) 1960-і роки характеризувалися значним уповільненням темпів розвитку американської економіки.

23. До основних причин японського “економічного дива” (1952 – 1970 р.р.) належать:

а) багата сировинна база Японії;

б) висока заробітна плата японських робітників, яка заперечувала широкий ринок збуту для швидко зростаючої японської промисловості;

в) розпуск дзайбацу – великих монополій, головні компанії яких було ліквідовано, а акції пущено у вільний продаж;

г) масове використання імпортних патентів і ліцензій, швидке впровадження в виробництво досягнень світової науки і техніки.

24. Для економіки ФРН після другої світової війни є характерним:

а) значні витрати з державного бюджету на розвиток військової промисловості;

б) в 1960-х роках почався економічний підйом, який отримав назву “німецького економічного дива”;

в) в 1948 – 1952 р.р. Західна Німеччина отримала значну економічну допомогу з боку США за планом Маршалла;

г) в 1950-і роки за темпами розвитку промисловості ФРН значно поступалася Англії.

25. Для повоєнної економіки Англії і Франції є характерним:

а) для економіки Франції і Англії (1945 – 1950 р.р.) був характерним процес денаціоналізації державного сектору;

б) головним напрямком економічної політики голлізму у Франції було всебічне сприяння розвитку французької промисловості, яке отримало назву “індустріального імперативу”;

в) після другої світової війни економічні позиції Англії значно посилилися;

г) Франція відмовилась від економічної допомоги за планом Маршалла, побоюючись посилення фінансової залежності від США.