![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1.Вступ до курсу «економічна
- •2. Періодизація економічної історії: огляд концепцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •2. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •3. Економіка Стародавньої Греції.
- •4. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •Тема 3.
- •2. Феодалізм у Візантії Особливості генезису феодальних відносин (іv-іх ст.)
- •Занепад Візантійського феодалізму
- •3. Ранньофеодальна Франція.
- •4. Особливості генезису феодалізму в Англії.
- •5. Розвиток феодалізму в Німеччині. Причини повільної феодалізації німецького села
- •6. Соціально-економічний устрій європейського міста
- •За доби середньовіччя.
- •Причини відродження античних і виникнення
- •Нових європейських міст у XI столітті:
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •2. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.
- •Наслідки промислового перевороту
- •2. Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині хіх стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789 – 1794 рр.
- •Економічні перетворення за часів Великої французької буржуазної революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •3. Особливості капіталістично-індустріальної
- •Трансформації економіки Німеччини.
- •Причини економічної відсталості Німеччини
- •На рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •Створення Митного союзу і початок промислового перевороту
- •4. Економічний розвиток сша від війни
- •За незалежність (1756–1763рр.) до громадянської війни.
- •Господарство північноамериканських колоній Англії
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •Колонізація північноамериканського континенту сша в XIX столітті
- •Нерівномірність розвитку Півночі й Півдня сша.
- •Причини й наслідки Громадянської війни в сша (1861–1865).
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 6.
- •Формування монополій у сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •2. Промисловий «ривок» Німеччини і фактори, що його зумовили.
- •3. Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської промисловості
- •Колоніальна експансія Англії
- •Виникнення монополій в промисловості і банківській справі.
- •Аграрні проблеми Англії
- •4. Економічне відставання Франції.
- •Особливості структури французької економіки і концентрації капіталу.
- •5. Перетворення Мейдзі і економічний розвиток Японії наприкінці хіх–початку хх ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 7.
- •Розвиток американської економіки в 1920-х роках
- •Криза 1929–1933 рр. І «новий курс» ф.Рузвельта
- •2. Економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період (1918-1939) Економічні наслідки Першої світової війни для Німеччини
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •3. Економічний застій в Англії 1918-1939 рр. Послаблення економічних позицій Великобританії внаслідок першої світової війни.
- •Економічний застій в 1919–1929 рр.
- •Криза 1930-1933 рр. В Англії і її економічний стан напередодні Другої світової війни
- •4. Розвиток французької економіки в 1918–1939 рр. Економічні наслідки Першої світової війни
- •Промисловий підйом 1920-х років
- •Економічна криза 1930-1935 рр.
- •Соціально- економічні заходи уряду Народного фронту
- •5. Економіка Японії між Першою і Другою світовими війнами Економічні наслідки першої світової війни
- •Світова економічна криза і мілітаризація економіки Японії в 1930-ті роки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 8.
- •Післявоєнна конверсія й циклічний розвиток економіки сша в 1945–1960 роках
- •Стабілізація економіки сша в 1960-х роках
- •Структурні кризи у світовому капіталістичному господарстві й циклічний розвиток економіки сша в 1970–1980 рр.
- •2. Перетворення Японії на один із центрів
- •Світового господарства
- •Відновлення японської економіки
- •Після Другої світової війни і повоєнні реформи
- •Японське «економічне диво» 1952–1970 рр. І фактори, що його обумовили
- •Особливості економічного розвитку Японії в 1970–1990-х роках
- •3. Економіка Німеччини в повоєнний період Економічні наслідки Другої світової війни
- •Повоєнна реконструкція народного господарства фрн і реалізація курсу л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства
- •Західнонімецьке «економічне диво» 1950-х років
- •Економічний розвиток фрн в 1960-х роках
- •Посилення нерівномірності розвитку і структурні зрушення в народному господарстві фрн в 1970-х-1980-х роках
- •Економічні наслідки об’єднання фрг і ндр
- •4. Економічний розвиток Франції
- •У другій половині хх ст.
- •Економічні наслідки другої світової війни
- •І повоєнна націоналізація
- •Модернізація французької економіки в 1950-ті рокиі основні напрямки економічної політики голлізму
- •Перегляд стратегії економічного розвитку Франції в 1970-ті роки
- •5. Економіка Англії після Другої світової війни Розвиток економіки Великобританії в 1945–1960 рр.
- •Нерівномірність розвитку економіки Великобританії в 1960–1970-х роках
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глосарій з економічної історії
- •Програма курсу
- •Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства (V–XVI стст.)
- •Тема 4. Генезис капіталізму та мануфактурний період його розвитку (XVI–XVIII стст.)
- •Тема 5.
- •Епоха переходу до індустріального
- •Суспільства (кінець XVIII –
- •Перша половина XIX стст.)
- •Тема 6. Господарство провідних країн світу періоду монополістичного капіталізму (остання третина XIX – початок XX стст.)
- •Тема 7.
- •Основні тенденції економічного
- •Розвитку сша і європи
- •У міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •Тема 8. Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства після другої світової війни
- •Плани семінарських занять
- •Критерії оцінювання:
- •1 Вірна відповідь – 4 бали;
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої л і т е р а т у р и Основна
- •Додаткова
3. Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської промисловості
В 1870-х роках Англія, що першою в світі завершила промисловий переворот, досягла апогею економічного розвитку і впливу на світовій арені. На її долю припадало 65% загального обсягу світової торгівлі, до 50% світового видобутку вугілля, виплавки чавуну і обробки бавовни. Не побоюючись конкуренції з боку США і провідних країн Європи, Англія, що стала в середині ХІХ ст. майстернею світу, перейшла від митної політики протекціонізму до режиму вільної торгівлі. Але промислове домінування Англії було нетривким і вже в 1880-х роках починає суттєво підточуватись США і Німеччиною, яким на цей час вдається завершити промисловий переворот на більш прогресивній технічній основі. Спочатку Англія відтісняться на 2-е місце за обсягами промислового виробництва, поступившись США, а перед першою світовою війною її випереджає і Німеччина.
Головною причиною промислового відставання Англії було стрімке моральне старіння технічної бази виробництва, що була сформована ще в першій половині ХІХ століття і не враховувала найновіші досягнення світової інженерної думки, на яких базувався промисловий переворот в США і Німеччині. Впровадження нової техніки було в Англії дуже непростою справою, бо часто потребувало заміни ще нормально функціонуючого, але морально застарілого обладнання, що було невигідним для керівництва фірм.
Найкращою альтернативою технічній модернізації англійської промисловості було існування потужної колоніальної імперії. Перед англійськими промисловцями стояв вибір, якого були позбавлені підприємці США і Німеччини: інвестувати капітал в самій Англії, або вивозити його в колонії з їх неосяжними джерелами дешевої робочої сили і промислової сировини. Англійські інвестори обрали другий шлях – вони нарощували вивіз капіталу в колонії і домініони, в той час як темпи приросту промисловості в самій метрополії невпинно знижували «інвестиційний голод».
Не сприяли оновленню технічної бази англійської промисловості і величезні можливості колоніальної торгівлі, коли сировина і напівфабрикати закуповувались в колоніях за монопольно низькими цінами, а промислові вироби реалізовувались на колоніальних ринках за монопольно високими за відсутності конкурентної боротьби за споживача.
Негативні наслідки мала для Англії і зміна домінуючого режиму міжнародної торгівлі. Втрата Великою Британією промислової монополії співпала з відходом США, Німеччини та інших країн від політики вільної торгівлі і переходом до жорсткого протекціонізму. Ринки цих країн закрились для англійських товарів і, більш того, в результаті зростання продуктивності праці і якості німецьких промислових виробів останні вже з середини 1880-х років починають витісняти англійські товари із зовнішніх ринків і проникають на внутрішній ринок Англії.
Важливим фактором промислового відставання Англії була порівняно слабка енергоозброєність англійських робітників, що негативно вплинула на продуктивність їхньої праці. Це було пов’язано з недостатнім розвитком електроенергетики, якому перешкоджала незначна потужність і роздробленість англійських електростанцій.
Проте, незважаючи на втрату світового лідерства, промисловість в Англії не стояла на місці, зазнаючи приблизно тих же структурних змін, що й в інших промислово розвинених країнах. Частка легкої промисловості в загальному обсягу промислового виробництва дедалі зменшується, а частка важкої зростає. І якщо легка промисловість Англії, що традиційно складала одну із основ англійської економіки, переключилася на колоніальні ринки без суттєвого технічного переозброєння, то подальший розвиток важкої промисловості відбувався з врахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Найбільшими темпами розвиваються нові для Англії галузі важкої індустрії – сталеливарна (виплавка сталі збільшилася в 38 разів), електротехнічна, хімічна, які обганяють вугледобувну галузь, виробництво чавуну та інші традиційні галузі, хоча їхня доля в загальному обсязі промислового виробництва залишається порівняно невеликою – лише 6,5%. Єдиною галуззю, що демонструвала стабільні темпи приросту і мала найсучаснішу технічну базу, було суднобудування. Тонаж суден, побудованих в Англії з 1870-по 1913 рік зріс більш ніж втричі. Необхідність прискореного розвитку саме сталеливарної і суднобудівної галузей була зумовлена значною мірою їхнім значенням для збереження військової сили Британської імперії в умовах загострення міжнародних суперечностей напередодні світової війни.
Слід зазначити, що за період з 1870 по 1913 рр. була піднята на новий рівень інфраструктура англійської економіки. Це стосується телеграфного сполучення і особливо транспорту: обсяг залізничних перевезень збільшився в 7 разів і досяг 1200 млн. т., а морських перевезень на суднах далекого плавання – в 16 разів і склав 568 млн. т.