![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1.Вступ до курсу «економічна
- •2. Періодизація економічної історії: огляд концепцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •2. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •3. Економіка Стародавньої Греції.
- •4. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •Тема 3.
- •2. Феодалізм у Візантії Особливості генезису феодальних відносин (іv-іх ст.)
- •Занепад Візантійського феодалізму
- •3. Ранньофеодальна Франція.
- •4. Особливості генезису феодалізму в Англії.
- •5. Розвиток феодалізму в Німеччині. Причини повільної феодалізації німецького села
- •6. Соціально-економічний устрій європейського міста
- •За доби середньовіччя.
- •Причини відродження античних і виникнення
- •Нових європейських міст у XI столітті:
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •2. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.
- •Наслідки промислового перевороту
- •2. Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині хіх стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789 – 1794 рр.
- •Економічні перетворення за часів Великої французької буржуазної революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •3. Особливості капіталістично-індустріальної
- •Трансформації економіки Німеччини.
- •Причини економічної відсталості Німеччини
- •На рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •Створення Митного союзу і початок промислового перевороту
- •4. Економічний розвиток сша від війни
- •За незалежність (1756–1763рр.) до громадянської війни.
- •Господарство північноамериканських колоній Англії
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •Колонізація північноамериканського континенту сша в XIX столітті
- •Нерівномірність розвитку Півночі й Півдня сша.
- •Причини й наслідки Громадянської війни в сша (1861–1865).
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 6.
- •Формування монополій у сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •2. Промисловий «ривок» Німеччини і фактори, що його зумовили.
- •3. Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської промисловості
- •Колоніальна експансія Англії
- •Виникнення монополій в промисловості і банківській справі.
- •Аграрні проблеми Англії
- •4. Економічне відставання Франції.
- •Особливості структури французької економіки і концентрації капіталу.
- •5. Перетворення Мейдзі і економічний розвиток Японії наприкінці хіх–початку хх ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 7.
- •Розвиток американської економіки в 1920-х роках
- •Криза 1929–1933 рр. І «новий курс» ф.Рузвельта
- •2. Економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період (1918-1939) Економічні наслідки Першої світової війни для Німеччини
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •3. Економічний застій в Англії 1918-1939 рр. Послаблення економічних позицій Великобританії внаслідок першої світової війни.
- •Економічний застій в 1919–1929 рр.
- •Криза 1930-1933 рр. В Англії і її економічний стан напередодні Другої світової війни
- •4. Розвиток французької економіки в 1918–1939 рр. Економічні наслідки Першої світової війни
- •Промисловий підйом 1920-х років
- •Економічна криза 1930-1935 рр.
- •Соціально- економічні заходи уряду Народного фронту
- •5. Економіка Японії між Першою і Другою світовими війнами Економічні наслідки першої світової війни
- •Світова економічна криза і мілітаризація економіки Японії в 1930-ті роки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 8.
- •Післявоєнна конверсія й циклічний розвиток економіки сша в 1945–1960 роках
- •Стабілізація економіки сша в 1960-х роках
- •Структурні кризи у світовому капіталістичному господарстві й циклічний розвиток економіки сша в 1970–1980 рр.
- •2. Перетворення Японії на один із центрів
- •Світового господарства
- •Відновлення японської економіки
- •Після Другої світової війни і повоєнні реформи
- •Японське «економічне диво» 1952–1970 рр. І фактори, що його обумовили
- •Особливості економічного розвитку Японії в 1970–1990-х роках
- •3. Економіка Німеччини в повоєнний період Економічні наслідки Другої світової війни
- •Повоєнна реконструкція народного господарства фрн і реалізація курсу л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства
- •Західнонімецьке «економічне диво» 1950-х років
- •Економічний розвиток фрн в 1960-х роках
- •Посилення нерівномірності розвитку і структурні зрушення в народному господарстві фрн в 1970-х-1980-х роках
- •Економічні наслідки об’єднання фрг і ндр
- •4. Економічний розвиток Франції
- •У другій половині хх ст.
- •Економічні наслідки другої світової війни
- •І повоєнна націоналізація
- •Модернізація французької економіки в 1950-ті рокиі основні напрямки економічної політики голлізму
- •Перегляд стратегії економічного розвитку Франції в 1970-ті роки
- •5. Економіка Англії після Другої світової війни Розвиток економіки Великобританії в 1945–1960 рр.
- •Нерівномірність розвитку економіки Великобританії в 1960–1970-х роках
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глосарій з економічної історії
- •Програма курсу
- •Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства (V–XVI стст.)
- •Тема 4. Генезис капіталізму та мануфактурний період його розвитку (XVI–XVIII стст.)
- •Тема 5.
- •Епоха переходу до індустріального
- •Суспільства (кінець XVIII –
- •Перша половина XIX стст.)
- •Тема 6. Господарство провідних країн світу періоду монополістичного капіталізму (остання третина XIX – початок XX стст.)
- •Тема 7.
- •Основні тенденції економічного
- •Розвитку сша і європи
- •У міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •Тема 8. Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства після другої світової війни
- •Плани семінарських занять
- •Критерії оцінювання:
- •1 Вірна відповідь – 4 бали;
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої л і т е р а т у р и Основна
- •Додаткова
Аграрні проблеми Англії
Світова аграрна криза, що тривала протягом останньої чверті ХІХ ст., надзвичайно негативно вплинула на аграрний сектор Англії. Вона розпочалася після завершення Громадянської війни в США, реалізації «закону про гомстеди» (1862 р.) і освоєння американськими фермерами величезних територій Середнього Заходу, що призвело до майже дев’ятикратного збільшення імпорту в Англію дешевої американської пшениці в період від 1866 до 1873 р.р. (з 10,8 млн. до 90,4 млн. бушелів).
Оскільки більшість англійських фермерів орендували землю у лендлордів, земельна рента , яку вони мусили сплачувати останнім, робила англійське зерно не конкурентноздатним порівняно з дешевшим американським, навіть з урахуванням транспортних витрат. В 1870-1900-х роках ціни на сільгосппродукцію скоротилися вдвічі, в той час як рента – лише на 25%. Із цього скрутного становища більшість англійських фермерів намагалася вийти перепрофілюючи ферми з виробництва зерна на виробництво кормів для інтенсивного тваринництва і птахівництва, а також за рахунок розширення посівів технічних культур, впровадження сільгоспмашин і хімічних добрив. Сільське господарство почало переводитись на індустріальну основу, але Англія втрачала власну зернову базу і все більше залежала від імпорту хліба, що напередодні Першої світової війни ставала важливим дестабілізуючим чинником.
4. Економічне відставання Франції.
В останній третині ХІХ століття ставало все більш помітним економічне відставання Франції від передових капіталістичних країн. Якщо за обсягами промислового виробництва ця країна утримувала протягом ХІХ століття друге місце в світі, поступаючись лише світовому промисловому лідеру – Англії, то наприкінці ХІХ століття вона була відсунута на четверте місце; поступившись новим індустріальним гігантам – США і Німеччині, а за темпами приросту промислового виробництва – і Росії. Якщо наприкінці 1860-х років частка Франції в світовому обсязі промислового виробництва складала 10%, то на межі ХІХ-ХХ ст.ст. вона знизилась до 7%.
Такий стан французької економіки був спричинений наступними факторами:
1. Поразка у франко-прусській війні, внаслідок якої Франція передала Німеччині дві економічно важливі провінції – Ельзас і Лотарингію. Ельзас був важливим центром текстильної промисловості і сільськогосподарського виробництва. В Лотарингії знаходилися значні поклади залізної руди і внаслідок втрати цієї провінції Франція була вимушена імпортувати з-за кордону не тільки традиційні вугілля, мідь, бавовну, але й залізну руду. Крім того, в ході франко-прусської війни було спустошено внаслідок бойових дій 43 французьких департаменти (при цьому загальна сума збитків склала 16 млрд. франків).
2. Франція була зобов’язана сплатити контрибуцію на користь Німеччини у розмірі 5 млрд. франків золотом, а до моменту сплати цієї суми частина її території (18 департаментів) підлягала окупації німецькими військами, витрати на утримання яких теж оплачувала французька сторона.
3. Дефіцит вугілля, придатного для переробки в кокс, обсяги видобутку якого у Франції лише на 2/3 задовольняли потреби народного господарства. Щорічний імпорт вугілля складав 25 млн. тонн. Висока вартість сировини зумовлювала високу собівартість французьких промислових виробів, що знижувало їхню конкурентоспроможність.
4. Промисловість Франції була створена в першій половині ХІХ століття на старій технічній основі, а недостатність капіталовкладень консервувала її моральне старіння.
5. Кризовий стан сільського господарства, що залишалось основною галуззю французької економіки, де в 1911 році було зайнято 40% працездатного населення країни. Французьке сільське господарство займало 11 місце в Європі за врожайністю основних сільськогосподарських культур. Це пояснювалось роздробленістю і технічною відсталістю французького землеробства, в якому більш ніж 2 млн. (40%) селянських господарств володіли земельними наділами менше 1 гектара землі, а ще 2,4 млн. селян були взагалі безземельними. Парцелярне господарство французьких селян являло собою механічну суму розкиданих по великих територіях розрізнених клаптиків землі, що належали одному хазяїну. Це робило неможливим використання на таких мізерних ділянках не тільки сільгоспмашин, але часто навіть робочої худоби, і пояснювало примітивність методів обробки землі. Слід відзначити також загальний низький рівень розвитку тваринництва. За кількістю худоби на 1 га землі Франція поступалася Німеччині, Англії, Данії, Бельгії.
Намагаючись розширити своє господарство, поліпшити умови господарювання, французькі селяни купували, або брали в оренду нові земельні ділянки за рахунок кредитів під заставу землі. Тому значна частина селянських господарств мала заборгованість перед державою, лихварями, іпотечними банками. Все це знижувало конкурентоспроможність французьких сільгосптоварів по відношенню до більш дешевих американських канадських і аргентинських аналогів. В той же час слабка купівельна спроможність французьких селян значно обмежувала місткість внутрішнього ринку країни, що в свою чергу гальмувало розвиток французької промисловості.
6. Уповільнення темпів приросту населення, за якими Франція стояла на останньому місці в Європі: протягом 1870-1910 років населення у Франції зросло лише на 9,4%, в той час як у Німеччині – на 50%. Чисельність французького робітничого класу була в 2 рази меншою, ніж в Англії або Німеччині, до того ж він був розпорошений по дрібних підприємствах, слабко політично організований для боротьби за свої права. Робочий день тривав 12 годин, і до 1910 року було відсутнє соціальне страхування.
7. Низький рівень концентрації виробництва – наприкінці ХІХ століття 94% французьких промислових підприємств мали від 1 до 10 робітників.
8. Недостатнє інвестиційно-фінансове забезпечення французької промисловості через стрімко зростаючий відтік капіталу за кордон. Наприкінці ХІХ століття прибутковість внутрішніх позик складала 3,1-3,2%, в той час як зовнішніх – 4,2%. Банки побоювалиcь розпорошувати свої кошти між десятками тисяч дрібних підприємств і ставити себе в залежність від їхнього економічного успіху, віддаючи перевагу кредитуванню капіталомістких проектів в Росії, Австро-Угорщині, Туреччині, Іспанії, Латинській Америці, а також вивозу капіталу у вигляді державних позик. Якщо в 1914 році загальна вартість французьких цінних паперів складала 104 млрд. франків, то частка французької промисловості і торгівлі становила лише 9,5 млрд. франків.