Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
nazarov_i_v_ekonomichna_istoriya.doc
Скачиваний:
224
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Наслідки промислового перевороту

1. Англія перетворилась на «фабрику світу», ставши своєрідним «інкубатором» технічних інновацій для інших країн.

2. Замість купця й банкіра головну роль в економіці країни почав відіграти підприємець-фабрикант.

3. Після завершення промислового перевороту значно зросла чисельність міського населення Англії й чисельність промислових робітників у загальній структурі зайнятості.

4. Масове залучення у виробничий процес жінок і дітей внаслідок відсутності необхідності застосування фізичної сили у виробництві.

5. Збільшення конкуренції на ринку праці призвело до масового безробіття, подовження робочого дня, падіння реальних доходів населення.

6. Загострення суперечностей в англійському суспільстві, що мало за наслідок виступи чартистів і рух лудитів (руйнівників машин).

7. Посилення експлуатації колоній і відсталих країн.

8. Перехід від митної політики протекціонізму до вільної торгівлі, що відбувся в середині ХІХ ст. з відміною «хлібних» законів.

2. Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині хіх стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789 – 1794 рр.

Особливістю процесу первісного нагромадження у Франції був його уповільнений порівняно із Англією характер: тут не відбулася масова експропріація селянства, а французька буржуазія, на відміну від англійської, що безпосередньо займалася експлуатацією колоній, піратством, будівництвом мануфактур і т.п., віддавала перевагу лихварській справі і відкупним операціям. Розвиток мануфактурної промисловості (за рівнем виробництва Франція вийшла наприкінці XVIIІ ст. на друге місце в світі після Англії) характеризувався значною долею участі держави, що підтримувала мануфактури субсидіями, привілеями, монопольними правами. Інвестиційна підтримка мануфактурного будівництва, починаючи з часів міністра фінансів Кольбера (1665–1683), відбувалася за рахунок збільшення податкового тиску на французьке селянство, що приводило до його зубожіння, звуження внутрішнього ринку, а, отже, – до посилення меркантилістських методів розширення експорту промислових виборів.

Меркантилістська політика французького абсолютизму була великим фінансовим тягарем для французького селянства, що складало 22 мільйони із 26 мільйонів загальної чисельності населення країни і було вимушене віддавати в державну скарбницю 2/3 своїх доходів. Дуже потерпало селянство від непрямих податків на предмети масового вжитку, які складали в 1786 році більше 56% від всіх податкових надходжень до бюджету.

З іншого боку, селянство зазнавало величезного рентного тиску з боку поміщиків – монопольних власників землі. Типовою формою феодально-селянських рентних відносин, що регулювали селянське землекористування, була цензива, де основними формами оброку виступали грошовий (ценз) і натуральний (шампур), що сягав 20-25% від зернового врожаю. В багатьох регіонах зберігалися залишки панщини (від 5 до 15 діб на рік), а також баналітети.

Частину землі французькі землевласники здавали в оренду (найчастіше – за половину зібраного врожаю), крім того обтяжуючи селян-орендарів різними натуральними повинностями – постачанням масла, яєць, дичини, тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]