Наслідки Великих географічних відкриттів:

1. Перенесення «центра тяжіння» світової торгівлі із Середземного й Чорного морів на океани: Атлантичний і Індійський. У зв'язку з переміщенням торгівельних шляхів Італія втрачає значення транзитної території, і середньовічні центри світової торгівлі – Флоренція, Венеція й Генуя, втрачають своє економічне значення. Їхні функції поступово переходять до Іспанії, а потім, після загибелі Непереможної Армади (коли в 1588 р. англійці потопили іспанський флот), до Голландії й Англії.

2. «Революція цін» у Європі, що відбулася у зв'язку із величезним припливом золота з колоній. Обсяг карбування монет різко зріс, у зв'язку із чим ціни на основні продукти харчування виросли в середньому по Європі в 2–3 рази, в Англії – в 4 рази, а в Іспанії і Португалії – в 5 разів. Від цього виграли селяни, які працюючи на поміщицькій землі платили номінально фіксовані оброки, що різко знецінились. В Англії це підштовхнуло ленд-лордів стати на шлях «зачищення» манорів від селянських наділів. Відбулося також падіння реальної заробітної плати найманих робітників

3. Створення перших колоніальних імперій – Іспанської і Португальської, а згодом – Голандської, Англійської і Французької.

4. Створення монопольних торгівельних об’єднань, найвідомішими з яких стали голандська і англійська Ост-індські компанії, перших товарних бірж і т.п.

5. Формування світового розподілу праці і світового ринку, залучення до європейського ринку нових товарів – тютюну, какао, кави, чаю та ін.

2. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.

Сутність процесу первісного нагромадження капіталу полягає у відділенні безпосереднього виробника (у більшості випадків селянина) від засобів виробництва (землі), які зосереджуються в руках небагатьох членів суспільства й перетворюються на капітал, в той час як решта позбавлених засобів виробництва, але юридично вільних людей змушені продавати свою робочу силу й перетворюються на пролетарів. Головне зрушення в соціально-економічних відносинах, що поступово відбувається в цей період, полягає в тому, що працівник уперше в історії одержує право приватної власності на свою робочу силу, яку він відтепер продає (або не продає) на власний розсуд, і це стає економічним підґрунтям вільного розпорядження людини власним життям.

Джерела вільної робочої сили в Англії

1. Збільшення попиту на вовну з боку виробників сукна в самій Англії, а також у Фландрії і Брабанті призвело до трикратного (на протязі 16 ст.) підвищення цін на неї, що на фоні знецінення грошових оброків підштовхнуло англійських ленд-лордів до масового згону з землі вільних селян-орендарів, відомого в історичній літературі як «огородження». У результаті цього багато мільйонів особисто вільних, але позбавлених землі англійських селян втратили в такий спосіб ще й засоби до існування. Королівська династія Тюдорів (1485-1603 рр.), що побоювались соціальних заворушень, намагалась обмежити згін селян із землі низкою законів (1489, 1516, 1534, 1597 рр.), але фактично уряд не контролював їхнє виконання і обезземелення селян продовжувалось.

2. Реформація Церкви в Англії. Король Генріх VIII (1509-1548), котрий формально проголосив себе предстоятелем Англіканської церкви, закрив 3000 католицьких монастирів, у результаті чого населення монастирів (монахи разом із каліками й жебраками), що годувалися з монастирських угідь, також поповнили ряди бездомних, вигнанців, змушених шукати застосування своєї робочої сили на мануфактурах Англії. Король став власником монастирських земель (25% всієї орної землі в Англії), які згодом були роздані ним наближеним особам і перепродані земельним спекулянтам і представникам буржуазії за 1,5 млн. фунтів стерлінгів. Нові власники різко збільшували орендні платежі, що сприяло подальшому витісненню з цих земель дрібних орендарів і передачу їх в оренду багатим фермерам.

3. Зміцнення централізованої королівської влади було пов'язане з указом про розпуск приватних феодальних дружин, у результаті чого тисячі лицарів, втративши засоби існування, також поповнили ряди безробітних. Королівський уряд направив бездомну робочу силу (що була соціально «вибухонебезпечною») в суконну промисловість за допомогою так званого «кривавого законодавства». Закон, прийнятий у 1536 р. при Генріху VІІІ вимагав смертної кари для жебраків, тричі пійманих поліцією, за винятком старих і непрацездатних. Єлазавета І замінила смертну кару тривалими строками ув’язнення, передбачивши законом 1576 р. утримання жебраків на каторжному режимі в «роботних будинках», котрі вимагала створити в кожному графстві.

Джерела великих капіталів в Англії

1. Участь Англії в експлуатації колоній за допомогою нееквівалентної торгівлі з тубільцями, работоргівлі й піратства. Оскільки після відкриттів Колумба з Південної Америки в Іспанію регулярно курсували іспанські кораблі із золотом, піратство (у якому брали участь англійські військові і торговельні кораблі) було дуже вигідним і фактично заохочувалось англійською короною в умовах жорсткого військово-політичного протистояння між Англією і Іспанською імперією.

2. Система державних боргів: лихварі одноразово надавали державі великі суми грошей під дуже високі відсотки.

3. Система протекціонізму, яка ґрунтувалась на великому миті на імпортовані товари, що підтримувало високі ціни на мануфактурні вироби Англії і дозволяло власникам мануфактур направляти додаткові суми на розвиток виробництва, а також на забороні на вивіз сировини й продовольства з Англії, що сприяло зниженню собівартості промислових виробів і підвищенню інвестиційного потенціалу.