- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1.Вступ до курсу «економічна
- •2. Періодизація економічної історії: огляд концепцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •2. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •3. Економіка Стародавньої Греції.
- •4. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •Тема 3.
- •2. Феодалізм у Візантії Особливості генезису феодальних відносин (іv-іх ст.)
- •Занепад Візантійського феодалізму
- •3. Ранньофеодальна Франція.
- •4. Особливості генезису феодалізму в Англії.
- •5. Розвиток феодалізму в Німеччині. Причини повільної феодалізації німецького села
- •6. Соціально-економічний устрій європейського міста
- •За доби середньовіччя.
- •Причини відродження античних і виникнення
- •Нових європейських міст у XI столітті:
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •2. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.
- •Наслідки промислового перевороту
- •2. Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині хіх стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789 – 1794 рр.
- •Економічні перетворення за часів Великої французької буржуазної революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •3. Особливості капіталістично-індустріальної
- •Трансформації економіки Німеччини.
- •Причини економічної відсталості Німеччини
- •На рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •Створення Митного союзу і початок промислового перевороту
- •4. Економічний розвиток сша від війни
- •За незалежність (1756–1763рр.) до громадянської війни.
- •Господарство північноамериканських колоній Англії
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •Колонізація північноамериканського континенту сша в XIX столітті
- •Нерівномірність розвитку Півночі й Півдня сша.
- •Причини й наслідки Громадянської війни в сша (1861–1865).
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 6.
- •Формування монополій у сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •2. Промисловий «ривок» Німеччини і фактори, що його зумовили.
- •3. Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської промисловості
- •Колоніальна експансія Англії
- •Виникнення монополій в промисловості і банківській справі.
- •Аграрні проблеми Англії
- •4. Економічне відставання Франції.
- •Особливості структури французької економіки і концентрації капіталу.
- •5. Перетворення Мейдзі і економічний розвиток Японії наприкінці хіх–початку хх ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 7.
- •Розвиток американської економіки в 1920-х роках
- •Криза 1929–1933 рр. І «новий курс» ф.Рузвельта
- •2. Економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період (1918-1939) Економічні наслідки Першої світової війни для Німеччини
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •3. Економічний застій в Англії 1918-1939 рр. Послаблення економічних позицій Великобританії внаслідок першої світової війни.
- •Економічний застій в 1919–1929 рр.
- •Криза 1930-1933 рр. В Англії і її економічний стан напередодні Другої світової війни
- •4. Розвиток французької економіки в 1918–1939 рр. Економічні наслідки Першої світової війни
- •Промисловий підйом 1920-х років
- •Економічна криза 1930-1935 рр.
- •Соціально- економічні заходи уряду Народного фронту
- •5. Економіка Японії між Першою і Другою світовими війнами Економічні наслідки першої світової війни
- •Світова економічна криза і мілітаризація економіки Японії в 1930-ті роки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 8.
- •Післявоєнна конверсія й циклічний розвиток економіки сша в 1945–1960 роках
- •Стабілізація економіки сша в 1960-х роках
- •Структурні кризи у світовому капіталістичному господарстві й циклічний розвиток економіки сша в 1970–1980 рр.
- •2. Перетворення Японії на один із центрів
- •Світового господарства
- •Відновлення японської економіки
- •Після Другої світової війни і повоєнні реформи
- •Японське «економічне диво» 1952–1970 рр. І фактори, що його обумовили
- •Особливості економічного розвитку Японії в 1970–1990-х роках
- •3. Економіка Німеччини в повоєнний період Економічні наслідки Другої світової війни
- •Повоєнна реконструкція народного господарства фрн і реалізація курсу л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства
- •Західнонімецьке «економічне диво» 1950-х років
- •Економічний розвиток фрн в 1960-х роках
- •Посилення нерівномірності розвитку і структурні зрушення в народному господарстві фрн в 1970-х-1980-х роках
- •Економічні наслідки об’єднання фрг і ндр
- •4. Економічний розвиток Франції
- •У другій половині хх ст.
- •Економічні наслідки другої світової війни
- •І повоєнна націоналізація
- •Модернізація французької економіки в 1950-ті рокиі основні напрямки економічної політики голлізму
- •Перегляд стратегії економічного розвитку Франції в 1970-ті роки
- •5. Економіка Англії після Другої світової війни Розвиток економіки Великобританії в 1945–1960 рр.
- •Нерівномірність розвитку економіки Великобританії в 1960–1970-х роках
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глосарій з економічної історії
- •Програма курсу
- •Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства (V–XVI стст.)
- •Тема 4. Генезис капіталізму та мануфактурний період його розвитку (XVI–XVIII стст.)
- •Тема 5.
- •Епоха переходу до індустріального
- •Суспільства (кінець XVIII –
- •Перша половина XIX стст.)
- •Тема 6. Господарство провідних країн світу періоду монополістичного капіталізму (остання третина XIX – початок XX стст.)
- •Тема 7.
- •Основні тенденції економічного
- •Розвитку сша і європи
- •У міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •Тема 8. Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства після другої світової війни
- •Плани семінарських занять
- •Критерії оцінювання:
- •1 Вірна відповідь – 4 бали;
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої л і т е р а т у р и Основна
- •Додаткова
3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
На відміну від англійських розсіяних сільських мануфактур, у Голандії переважали міські централізовані мануфактури, однак мануфактурна промисловість була розвинена в основному на півдні Нідерландів, де вироблялися сукно, полотно, мережива й інші вироби легкої промисловості, які реалізовувались на потужних ринках Іспанської імперії (до початку XVII століття Голандія було колонією Іспанії).
В 1566 р. 12 із 17 нідерландських провінцій повстали проти іспанської інквізиції, на що іспанський король відреагував організацією військової експедиції на чолі з герцогом Альбою, котра встановила репресивний режим на територіях охоплених повстанням. В 1571 р. іспанський король Філіп II увів у Нідерландах податкову систему іспанського зразка, що передбачала, зокрема, сплату алькабали – 10% податку з кожної торговельно-посередницької угоди. В результаті північні провінції перебували на межі знищення, оскільки торгівля була їхнім основним заняттям. У квітні 1572 р. розпочалось загальне повстання північних провінцій проти іспанської монархії, що переросло в 30-літню національно-визвольну війну. В 1579 р. сім північних і центральних провінцій Нідерландів підписали Утрехтську унію – угоду про об’єднання зусиль в боротьбі проти Іспанії, що поклала початок формуванню нової буржуазної держави – Об’єднаних провінцій Нідерландів, яка отримала назву Голандії – найпотужнішої з них. Самостійність об’єднаних провінцій була визнана Іспанією в 1609 р. Південні провінції (Фландрія, Брабант) залишилися в складі Іспанії, оскільки їхня буржуазія була налаштована на компроміс з Іспанською імперією, де вона мала ринки збуту для суконних мануфактур і джерела дешевої сировини. Однак в 1576 р. іспанці розгромили Антверпен – торгову столицю південних провінцій, а згодом при підписанні перемир’я з іспанцями, купецька олігархія північних Нідерландів добилася проголошення гирла річки Шельда, яка з’єднувала Антверпен із світовим океаном, зоною, закритою для торгівлі, що сприяло піднесенню столиці Голандії – Амстердаму. Амстердам поступово перетворювався у світовий центр торгівлі й кредиту, розвитку якого сприяли низькі відсотки на позичковий капітал, уперше застосовані в практиці голландськими банкірами, що стало можливим завдяки високому рівню розвитку торгівлі й високій швидкості обігу позикових засобів при кредитуванні торговельних угод. Проте Голандія в XVII столітті мала найбільший державний борг, високі прямі й непрямі податки та дуже високі ціни на предмети першої необхідності.
Голандія грала провідну роль в міжнародній торгівлі, маючи два порти світового значення. Амстердам, що знаходився на півночі, мав свій потужний торговий флот, в той час, як південний порт, Антверпен, не мав власного флоту, і його купці забезпечували подальшу реалізацію товарів, що привозились іноземними купцями.
Провідну роль в міжнародній торгівлі і експлуатації колоній грала Ост-індська компанія, якій було надане монопольне право торгівлі з країнами узбережжя Індійського і Тихого океанів. Це об’єднання мало всі права суверенної держави – власні збройні сили і флот, призначало губернаторів в колоніях і управителів в торгових факторіях. Основними товарами були прянощі – перець, кориця, мускатний горіх і т.д. (норма прибутку – 700-1000 %), а також опіум (норма прибутку – 1200 %). В 1621 р. була створена Вест-індська компанія, чия експансія була направлена на південноамериканський континент і значною мірою зводилась до грабунку іспанських каравел.
Незважаючи на важливість колоніальної торгівлі, її вага в першій половині ХVІІ ст. не перевищувала 25 % в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Голандії. Переважала посередницька торгівля між Північчю та Сходом Європи, тобто балтійський напрям, де Голандія стала спадкоємицею північнонімецької Ганзи. Голандські купці вивозили із Скандінавії ліс, хутро, залізо, рибу; з Німеччини, Польщі, Литви – ліс, хліб, худобу, льон, віск; з Росії – льон, шкіру, сало, віск, хутро.
В середині ХVІІ ст. голандський торговий флот налічував 22 тис. торгових суден, що становило близько 70 % торгового флоту Європи.