3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.

На відміну від англійських розсіяних сільських мануфактур, у Голандії переважали міські централізовані мануфактури, однак мануфактурна промисловість була розвинена в основному на півдні Нідерландів, де вироблялися сукно, полотно, мережива й інші вироби легкої промисловості, які реалізовувались на потужних ринках Іспанської імперії (до початку XVII століття Голандія було колонією Іспанії).

В 1566 р. 12 із 17 нідерландських провінцій повстали проти іспанської інквізиції, на що іспанський король відреагував організацією військової експедиції на чолі з герцогом Альбою, котра встановила репресивний режим на територіях охоплених повстанням. В 1571 р. іспанський король Філіп II увів у Нідерландах податкову систему іспанського зразка, що передбачала, зокрема, сплату алькабали – 10% податку з кожної торговельно-посередницької угоди. В результаті північні провінції перебували на межі знищення, оскільки торгівля була їхнім основним заняттям. У квітні 1572 р. розпочалось загальне повстання північних провінцій проти іспанської монархії, що переросло в 30-літню національно-визвольну війну. В 1579 р. сім північних і центральних провінцій Нідерландів підписали Утрехтську унію – угоду про об’єднання зусиль в боротьбі проти Іспанії, що поклала початок формуванню нової буржуазної держави – Об’єднаних провінцій Нідерландів, яка отримала назву Голандії – найпотужнішої з них. Самостійність об’єднаних провінцій була визнана Іспанією в 1609 р. Південні провінції (Фландрія, Брабант) залишилися в складі Іспанії, оскільки їхня буржуазія була налаштована на компроміс з Іспанською імперією, де вона мала ринки збуту для суконних мануфактур і джерела дешевої сировини. Однак в 1576 р. іспанці розгромили Антверпен – торгову столицю південних провінцій, а згодом при підписанні перемир’я з іспанцями, купецька олігархія північних Нідерландів добилася проголошення гирла річки Шельда, яка з’єднувала Антверпен із світовим океаном, зоною, закритою для торгівлі, що сприяло піднесенню столиці Голандії – Амстердаму. Амстердам поступово перетворювався у світовий центр торгівлі й кредиту, розвитку якого сприяли низькі відсотки на позичковий капітал, уперше застосовані в практиці голландськими банкірами, що стало можливим завдяки високому рівню розвитку торгівлі й високій швидкості обігу позикових засобів при кредитуванні торговельних угод. Проте Голандія в XVII столітті мала найбільший державний борг, високі прямі й непрямі податки та дуже високі ціни на предмети першої необхідності.

Голандія грала провідну роль в міжнародній торгівлі, маючи два порти світового значення. Амстердам, що знаходився на півночі, мав свій потужний торговий флот, в той час, як південний порт, Антверпен, не мав власного флоту, і його купці забезпечували подальшу реалізацію товарів, що привозились іноземними купцями.

Провідну роль в міжнародній торгівлі і експлуатації колоній грала Ост-індська компанія, якій було надане монопольне право торгівлі з країнами узбережжя Індійського і Тихого океанів. Це об’єднання мало всі права суверенної держави – власні збройні сили і флот, призначало губернаторів в колоніях і управителів в торгових факторіях. Основними товарами були прянощі – перець, кориця, мускатний горіх і т.д. (норма прибутку – 700-1000 %), а також опіум (норма прибутку – 1200 %). В 1621 р. була створена Вест-індська компанія, чия експансія була направлена на південноамериканський континент і значною мірою зводилась до грабунку іспанських каравел.

Незважаючи на важливість колоніальної торгівлі, її вага в першій половині ХVІІ ст. не перевищувала 25 % в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Голандії. Переважала посередницька торгівля між Північчю та Сходом Європи, тобто балтійський напрям, де Голандія стала спадкоємицею північнонімецької Ганзи. Голандські купці вивозили із Скандінавії ліс, хутро, залізо, рибу; з Німеччини, Польщі, Литви – ліс, хліб, худобу, льон, віск; з Росії – льон, шкіру, сало, віск, хутро.

В середині ХVІІ ст. голандський торговий флот налічував 22 тис. торгових суден, що становило близько 70 % торгового флоту Європи.