- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1.Вступ до курсу «економічна
- •2. Періодизація економічної історії: огляд концепцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •2. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •3. Економіка Стародавньої Греції.
- •4. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •Тема 3.
- •2. Феодалізм у Візантії Особливості генезису феодальних відносин (іv-іх ст.)
- •Занепад Візантійського феодалізму
- •3. Ранньофеодальна Франція.
- •4. Особливості генезису феодалізму в Англії.
- •5. Розвиток феодалізму в Німеччині. Причини повільної феодалізації німецького села
- •6. Соціально-економічний устрій європейського міста
- •За доби середньовіччя.
- •Причини відродження античних і виникнення
- •Нових європейських міст у XI столітті:
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 4.
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •2. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •3. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5.
- •Наслідки промислового перевороту
- •2. Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині хіх стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789 – 1794 рр.
- •Економічні перетворення за часів Великої французької буржуазної революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •3. Особливості капіталістично-індустріальної
- •Трансформації економіки Німеччини.
- •Причини економічної відсталості Німеччини
- •На рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •Створення Митного союзу і початок промислового перевороту
- •4. Економічний розвиток сша від війни
- •За незалежність (1756–1763рр.) до громадянської війни.
- •Господарство північноамериканських колоній Англії
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •Колонізація північноамериканського континенту сша в XIX столітті
- •Нерівномірність розвитку Півночі й Півдня сша.
- •Причини й наслідки Громадянської війни в сша (1861–1865).
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 6.
- •Формування монополій у сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •2. Промисловий «ривок» Німеччини і фактори, що його зумовили.
- •3. Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської промисловості
- •Колоніальна експансія Англії
- •Виникнення монополій в промисловості і банківській справі.
- •Аграрні проблеми Англії
- •4. Економічне відставання Франції.
- •Особливості структури французької економіки і концентрації капіталу.
- •5. Перетворення Мейдзі і економічний розвиток Японії наприкінці хіх–початку хх ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 7.
- •Розвиток американської економіки в 1920-х роках
- •Криза 1929–1933 рр. І «новий курс» ф.Рузвельта
- •2. Економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період (1918-1939) Економічні наслідки Першої світової війни для Німеччини
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •3. Економічний застій в Англії 1918-1939 рр. Послаблення економічних позицій Великобританії внаслідок першої світової війни.
- •Економічний застій в 1919–1929 рр.
- •Криза 1930-1933 рр. В Англії і її економічний стан напередодні Другої світової війни
- •4. Розвиток французької економіки в 1918–1939 рр. Економічні наслідки Першої світової війни
- •Промисловий підйом 1920-х років
- •Економічна криза 1930-1935 рр.
- •Соціально- економічні заходи уряду Народного фронту
- •5. Економіка Японії між Першою і Другою світовими війнами Економічні наслідки першої світової війни
- •Світова економічна криза і мілітаризація економіки Японії в 1930-ті роки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 8.
- •Післявоєнна конверсія й циклічний розвиток економіки сша в 1945–1960 роках
- •Стабілізація економіки сша в 1960-х роках
- •Структурні кризи у світовому капіталістичному господарстві й циклічний розвиток економіки сша в 1970–1980 рр.
- •2. Перетворення Японії на один із центрів
- •Світового господарства
- •Відновлення японської економіки
- •Після Другої світової війни і повоєнні реформи
- •Японське «економічне диво» 1952–1970 рр. І фактори, що його обумовили
- •Особливості економічного розвитку Японії в 1970–1990-х роках
- •3. Економіка Німеччини в повоєнний період Економічні наслідки Другої світової війни
- •Повоєнна реконструкція народного господарства фрн і реалізація курсу л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства
- •Західнонімецьке «економічне диво» 1950-х років
- •Економічний розвиток фрн в 1960-х роках
- •Посилення нерівномірності розвитку і структурні зрушення в народному господарстві фрн в 1970-х-1980-х роках
- •Економічні наслідки об’єднання фрг і ндр
- •4. Економічний розвиток Франції
- •У другій половині хх ст.
- •Економічні наслідки другої світової війни
- •І повоєнна націоналізація
- •Модернізація французької економіки в 1950-ті рокиі основні напрямки економічної політики голлізму
- •Перегляд стратегії економічного розвитку Франції в 1970-ті роки
- •5. Економіка Англії після Другої світової війни Розвиток економіки Великобританії в 1945–1960 рр.
- •Нерівномірність розвитку економіки Великобританії в 1960–1970-х роках
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глосарій з економічної історії
- •Програма курсу
- •Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства (V–XVI стст.)
- •Тема 4. Генезис капіталізму та мануфактурний період його розвитку (XVI–XVIII стст.)
- •Тема 5.
- •Епоха переходу до індустріального
- •Суспільства (кінець XVIII –
- •Перша половина XIX стст.)
- •Тема 6. Господарство провідних країн світу періоду монополістичного капіталізму (остання третина XIX – початок XX стст.)
- •Тема 7.
- •Основні тенденції економічного
- •Розвитку сша і європи
- •У міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
- •Тема 8. Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства після другої світової війни
- •Плани семінарських занять
- •Критерії оцінювання:
- •1 Вірна відповідь – 4 бали;
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої л і т е р а т у р и Основна
- •Додаткова
Повоєнна реконструкція народного господарства фрн і реалізація курсу л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства
Після початку в 1946 р. епохи «холодної війни» між СРСР і колишніми західними союзниками по антигітлерівській коаліції останні взяли курс на політичній розкол Німеччини, об’єднавши з 1 січня 1947 року окупаційні зони США і Англії в так звану «Бізонію», перетворену після приєднання в лютому 1948 р. французької зони окупації в «Тризонію». Саме на цій території в вересні 1949 р. була проголошена Федеративна Республіка Німеччини, якій відводилася роль форпосту Заходу проти комуністичної експансії з боку СРСР.
Саме тому ФРН отримує від США найбільшу фінансову допомогу за «планом Маршалла», що дорівнювала 3,12 млрд. дол. В перші три роки реалізації цього плану, що співпали з широкомасштабними реформами Л. Ерхарда, ФРН отримала від США 2,422 млрд. дол. – майже стільки ж, скільки Великобританія (1,324 млрд.) і Франція (1,13 млрд.), разом узяті. Саме військова адміністрація західних країн на чолі із представниками США надала уряду ФРН «політичний ресурс», необхідний для проведення радикальної грошової і господарської реформ. Головним ідеологом і організатором цих реформ був професор Людвіг Ерхард, призначений у вересні 1949 року міністром народного господарства ФРН. Він проголосив курс на формування соціального ринкового господарства, в якому прагнув поєднати приватну ініціативу підприємців і конкуренцію з активною позицією держави як потужної «конституюючої» і регулюючої сили, здатної «формувати суспільство». Ядром господарської реформи, що розпочалася в 1948 році, було поєднання грошової реформи і реформи цін.
Мета грошової реформи полягала в тому, щоб позбавитись від знеціненої грошової маси і перейти на нову тверду валюту. В ніч на 21 червня 1948 року декретом окупаційної адміністрації рейхсмарки були визнані недійсними і замінені новими грошовими одиницями – дойчмарками. Кожному громадянину відразу видавалося по 40 дойчмарок і ще по 2 – через 2 місяці. Пенсії і заробітна плата перераховувались в нових марках у пропорції 1:1. Половину заощаджень і готівки дозволялося обміняти в пропорції 1:10, в той час як інша половина заморожувалась і обмінювалась за курсом 1:20. Короткострокові борги підприємств перераховувались у співвідношенні 1:10, а для довгострокових встановлювалися спеціальні нормативи. Кредитори отримували державні боргові зобов’язання. Фінансові зобов’язання банків та інших установ нацистської Німеччини найчастіше анулювались. Промисловим підприємствам держава асигнувала кошти під першу заробітну плату, але надалі вони мали орієнтуватись лише на доходи, отримані від власної господарської і комерційної діяльності.
24 червня був оприлюднений закон про принципи державної структури і політики цін, згідно з яким ціни відпускались в режим вільної регуляції, але залишався державний контроль над цінами на продукти харчування, паливо, електроенергію, на квартирну плату. Держава друкувала так звані «каталоги доречних цін» і карала за необґрунтоване підвищення їх. Ця політика ринкової лібералізації цін призвела до того, що ринок після довгих років дефіцитів і карткової системи наповнився товарами, і при цьому ціни утримувались на довоєнному рівні завдяки стабілізуючому чиннику, яким буда допомога за «планом Маршалла». Наповненню ринку товарами і стабілізації цін сприяли і такі фактори, як прискорена конверсія промисловості, пріоритетний розвиток виробництва предметів споживання, жорсткий контроль за співвідношенням темпів зростання заробітної плати і продуктивності праці. Було створено також систему соціального страхування, в яку перераховувалось 15% національного доходу.
Важливим напрямком реорганізації німецької економіки стала і демонополізація виробництва, в ході якої концерни перетворювались на акціонерні товариства з символічним капіталом в 100 тис. марок, які укладали орендні угоди із попередніми власниками.
Восени 1948 року окупаційна влада повернула підприємства колишнім власникам, також перетворивши їх на акціонерні товариства. Для регулювання діяльності акціонерних товариств був створений спеціальний державний орган – Опікунське управління. Політика подрібнення і деконцентрації капіталу зачепила і три найвпливовіші банки Німеччини – Німецький, Дрезденський і Комерційний, які було «переформатовано» в 30 самостійних банків. І хоча система державного контролю над економікою, що існувала з часів нацизму, була демонтована, уряд залишив за собою більш гнучкі важелі регулювання економічної діяльності через податкові пільги, субсидії, дешевий кредит.
Реформи Л. Ерхарда дали в найкоротші строки дуже позитивні результати: за два роки вдвічі збільшилось виробництво товарів широкого вжитку, зник «чорний ринок», була приборкана інфляція. Вже наприкінці 1949 року обсяг валової продукції промисловості склав 98,4% від рівня аналогічного показника за 1936 рік, а наприкінці 1950 р. перевищив його на 14,4%.