5. Міжнародні фінансові інститути.

З інституційної точки зору міжнародний фінансовий ринок – це сукупність кредитно-фінансових інститутів, через які відбувається рух капіталів(фінансових потоків) у сфері міжнародних економічних відносин. До таких інститутів належать:

- центробанки країн;

- комерційні банки, насамперед транснаціональні корпорації та банки (ТНК та ТНБ);

- фондові та валютні біржі та інші фінансові інститути включаючи страхові компанії та брокерські фірми.

Інтернаціоналізація господарського життя та особливо економік світу зумовлює необхідність функціонування посередників у реалізації міжнародних фінансових відносин, якими виступають міжнародні фінансові інститути.

Роль міжнародних фінансових інститутів полягає в тому, що вони є найбільш активними рушійними силами у стимулюванні глобалізаційного розвитку: вони формують сталі і системні зв’язки між країнами, які виходять за межі суто валютно-фінансових і розвиваються як економічні в цілому. Міжнародні фінансові інститути створюються на світовому і регіональному рівнях для сприяння економічному розвиткові країн — засновників цих організацій. Вони започатковуються на основі багатосторонніх угод між державами, їх основними функціями є мобілізація коштів і надання допомоги на кредитних засадах для здійснення важливих економічних проектів.

Основними фінансовими інститутами на світовому ринку є заклади групи Світового Банку, МВФ,Банк міжнародних розрахунків.

Міжнародні фінансові інститути поділяються на дві групи: всесвітні та регіональні. До всесвітніх відносяться Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку та Банк міжнародних розрахунків. Регіональні створюються за континентальною ознакою: Європейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвитку; Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвитку та ін.

МВФ є провідним світовим фінансовим інститутом. Основними цілями діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання та надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн-членів Фонду.

Другою за значенням у системі міжнародних фінансів є група Світового банку, яка включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інститути: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну асоціацію розвитку; Міжнародну фінансову корпорацію та Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій.

Основною метою діяльності МБРР виступає сприяння розвитку економіки країн-членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій.

Банк міжнародних розрахунків. Основне завдання банку полягає у налагодженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійснення розрахунків між ними. Банк забезпечує також здійснення розрахунків між країнами, що входять до Європейської валютної системи. Він виконує депозитно-кредитні функції, здійснює валютні операції та операції на фондовому ринку.

ЄБРР здійснює діяльність у країнах Східної і Центральної Європи, які проводять ринкові реформи. Україна є членом ЄБРР з 1992 р. Не менше 60% кредитів ЄБРР має спрямовуватись у приватний сектор економіки і не більше 40 % у державну інфраструктуру.

Завданням Європейського інвестиційного банку є фінансування проектів, що мають регіональне, галузеве та загальноєвропейське значення (енергетика, транспорт, телекомунікації, а також проекти, що зв’язані з охороною навколишнього природного середовища). Кредити надаються терміном від 20 до 25 років на ринкових умовах. Пільги встановлюються лише в тих випадках, коли передбачається боніфікація за рахунок бюджету ЄС.

Європейський банк валютного співробітництва надає кредити на покриття дефіциту платіжного балансу.

У цілому всесвітні міжнародні фінансові інститути відіграють, як видно з їх функцій, важливу роль у світовій економіці, забезпечуючи надійний рух міжнародних грошовий потоків.

Основу світового фінансового ринку становлять світові фінансові центри – місце зосередження банків, інших спеціалізованих фінансових інститутів, які здійснюють широкий спектр міжнародних фінансових операцій: депозитні, кредитні, реалізують угоди з цінними паперами, валютою та золотом. Основні фінансові центри історично склалися в: Лондоні, Нью-Йорку і Токіо. В Європі міжнародними фінансовими центрами виступають також Брюссель, Франкфурт – на Майні та Цюріх. Варто зауважити, що раніше міжнародні фінансові центри створювалися, як правило в економічно розвинутих країнах. Для цього необхідно було мати розвинуту фінансову інфраструктуру та стабільну національну валюту. Нині для цього достатньо гнучкого ліберального фінансового законодавства та спрощеної процедури банківських операцій. Тому останнім часом з’явилися нові офшорні фінансові центри, такі як Гонконг, Сінгапур, Бахрейн, Багамські острови та інші, що пов’язано перш за все з економічною свободою та лібералізацією національних фінансових ринків. Ці ринки привабливі для багатьох учасників завдяки запровадженню в офшорних зонах ліберального фінансового і валютного законодавства, конфіденційності (анонімності) банківських рахунків, відсутності валютних застережень та валютного контролю.

Міжнародна організація Всесвітній економічний форум (ВЕФ) помістила Україну на 54-е місце з 60 в рейтингу розвинених фінансових ринків світу в 2011 році. ВЕФ - міжнародна неурядова організація, створена в 1971 р., діяльність якої спрямована на розвиток міжнародного співробітництва у глобальному масштабі, а також на рівні окремих регіонів і галузей.

Таблиця 12.1.

Рейтинг країн за рівнем розвитку фінансових ринків 2011 року

№	Країна
1	Гонконг
2	США
3	Великобританія
4	Сінгапур
5	Австралія
6	Канада
7	Нідерланди
8	Японія
9	Швейцарія
10	Норвегія
.	-
.	-
.	-
19	Китай
26	Ізраїль
30	Бразилія
33	Польща
37	Панама
39	Росія
41	Мексика
43	Туреччина
47	Угорщина
53	Аргентина
54	Україна

Вперше за історію звітів ВЕФ ні США, ні Великобританія не опинилися на чолі списку. Підвищенням свого статусу Гонконг зобов’язаний не банківській сфері, а таких послугам, як первинне розміщення акцій (IPO) і страхування.

Гонконг піднявся в рейтингу з четвертого місця на перше де в чому завдяки суворим заходам, які були прийняті у фінансовій сфері США і Великобританії на тлі світової фінансової кризи.

Коефіцієнт фінансової стійкості ВЕФ оцінює фінансові системи 60 країн. Рейтинг, який був вперше складений в 2008 р., враховує ефективність і обсяг банківської діяльності, а також інші фінансові послуги, сприятливість ведення бізнесу та фінансову стабільність.

У вересні ВЕФ помістив Україну в рейтингу конкурентоспроможності на 82 місце. Україна в цьому списку знаходиться в оточенні таких країн, як Ботсвана (80), Тринідад і Тобаго (81), Намібія (83) і Гватемала (84). На думку експертів ВЕФ, найбільшими проблемами в Україні є корупція, податкове регулювання, доступ до фінансування, неефективне державне управління, податкові ставки та інфляція.

Отже, у світі склався цілодобово діючий міжнародний ринковий механізм, який є ефективним засобом управління світовими фінансовими потоками. На моніторах спеціальних інформаційних агентств у режимі реального часу відтворюються ринкові ціни, котирування, валютні курси, процентні ставки та інші валютно-фінансові умови міжнародних операцій незалежно від місця їх проведення.