- •Передмова
- •І. Зміст навчальної дисципліни за темами Змістовий модуль 1. Генезис і еволюція фінансів. Фінансова система
- •Тема 1. Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів
- •Тема 2. Фінансова політика держави
- •Тема 3. Фінансова система
- •Тема 4. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Змістовий модуль 2. Податкова та бюджетна система
- •Тема 5. Податки
- •Тема 6. Бюджет
- •Тема 7. Державний кредит і державний борг
- •Тема 8. Місцеві фінанси
- •Змістовий модуль 3. Фінансовий ринок та міжнародні фінанси
- •Тема 9. Спеціальні цільові фонди держави
- •Тема 10. Страховий ринок
- •Тема 11. Фінансовий ринок
- •Тема 12. Міжнародні фінанси
- •Іі. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Тема 1. Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів
- •1. Фінанси як наукова дисципліна. Мета, завдання курсу.
- •2. Фінанси – специфічна форма суспільних відносин, підсистема економіки.
- •3. Специфічні ознаки, суспільне призначення, роль фінансів.
- •4. Функції фінансів.
- •5. Фінансові ресурси, їх суть, склад, структура, джерела та методи формування.
- •6. Фінансове забезпечення та його форми.
- •Тема 2. Фінансова політика держави
- •1. Сутність та завдання фінансової політики держави. Фінансова стратегія і фінансова тактика.
- •2. Фінансова політика суб’єктів господарювання, домогосподарств; міжнародних організацій та фінансових інститутів.
- •3. Основні напрями здійснення фінансової політики держави.
- •4. Фінансовий апарат та його ланки.
- •5. Фінансовий механізм як основа реалізації фінансової політики держави.
- •6. Фінансове планування: необхідність, суть, етапи, методи та принципи.
- •7. Фінансовий контроль, органи фінансового контролю.
- •8. Основні аспекти управління фінансами.
- •Тема 3. Фінансова система
- •1. Поняття фінансової системи. Структура фінансової системи: сфери та ланки фінансової системи, їх характеристика.
- •2. Державні фінанси – сфера централізованих фінансів суспільства, їх ланки.
- •3. Організаційна структура фінансової системи як сукупність фінансових органів та інститутів, правові основи фінансової системи.
- •4. Характеристика органів, які функціонують у сфері бюджету держави, контрольно-регулюючих органів та фінансових інститутів.
- •Тема 4. Фінанси суб’єктів господарювання
- •1. Поняття фінансів суб’єктів господарювання, їх функції, основи, принципи організації.
- •Принципи сучасної організації фінансів суб’єктів господарювання є:
- •1. Принцип плановості – забезпечує відповідність обсягу продажу і витрат, інвестицій потребам ринку.
- •2. Фінансові ресурси та грошові фонди суб’єктів господарювання.
- •3. Грошові надходження підприємств, їх склад, економічна характеристика.
- •4. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг), його розподіл.
- •5. Прибуток підприємства, його економічна суть, функції, формування та розподіл.
- •6. Рентабельність як відносний показник прибутковості.
- •7. Сутність, класифікація, структура основних засобів підприємства.
- •8. Сутність, структура, класифікація оборотних активів підприємства.
- •Тема 5. Податки
- •1. Суть, об’єктивна необхідність, функції податків.
- •2. Елементи (складові) податку, їх характеристика.
- •3. Класифікація податків.
- •4. Податкова система: поняття, структурна побудова, принципи функціонування.
- •5. Податкова система України, особливості, етапи її становлення.
- •6. Податкова політика: поняття та основні її напрямки.
- •7. Податкова служба України: склад, організаційна структура, функції.
- •Тема 6. Бюджет
- •1. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету.
- •2. Функції бюджету.
- •3. Зміст, значення та основні завдання бюджетної політики. Бюджетний механізм.
- •4. Поняття бюджетного устрою й бюджетної системи.
- •5. Поняття доходів і видатків бюджету, їх класифікація.
- •6. Розподіл доходів і витрат між ланками бюджетної системи. Бюджетне регулювання.
- •7. Бюджетний процес: поняття, основні елементи.
- •8. Завдання, принципи і методи бюджетного планування.
- •9. Характеристика касового виконання бюджету.
- •Тема 7. Державний кредит і державний борг
- •1. Сутність та значення державного кредиту.
- •2. Функції та види державного кредиту.
- •3. Форми внутрішнього державного кредиту.
- •4. Механізм застосування державних запозичень.
- •5. Державний борг: сутність, види, структура та джерела погашення.
- •6. Управління державним боргом.
- •Тема 8. Місцеві фінанси
- •1. Сутність, функції та роль місцевих фінансів.
- •2. Принципи організації і склад місцевих фінансових інститутів.
- •3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування, їх склад.
- •4. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки.
- •5. Бюджетний процес на рівні місцевих бюджетів.
- •6. Місцеві запозичення та комунальний кредит.
- •7. Управління місцевими фінансами та фінансовий контроль на місцевому рівні.
- •Тема 9. Спеціальні цільові фонди держави
- •1. Поняття, роль, класифікація державних цільових фондів.
- •2. Сутність, значення, принципи соціального страхування населення України.
- •3. Пенсійне забезпечення, сутність та особливості.
- •4. Сутність та значення соціального страхування у разі тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку.
- •5. Роль системи соціального захисту на випадок безробіття в розв’язанні соціально-економічних проблем в Україні.
- •6. Історія виникнення соціального забезпечення в Україні та світі.
- •7. Пенсійна реформа: соціально-економічні передумови, основні засади та перспективи
- •Тема 10. Страховий ринок
- •1. Економічна необхідність, класифікація, роль страхування. Принципи обов’язкового і добровільного страхування.
- •2. Страхування майна юридичних і фізичних осіб, кредитних і фінансових ризиків.
- •3. Особисте страхування: суть, значення в забезпеченні спеціального захисту, види.
- •4. Поняття перестрахування.
- •5. Доходи й витрати страховика.
- •6. Страховий ринок: поняття, організаційна структура, учасники, особливості функціонування, перспективи розвитку в Україні.
- •Тема 11. Фінансовий ринок
- •1. Сутність фінансового ринку, його роль у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів.
- •2. Ринок грошей, ринок капіталів, валютний ринок, ринок цінних паперів, їх сутність, суб’єкти, об’єкти, особливості функціонування даних ринків.
- •3. Діяльність фінансових посередників на фінансовому ринку.
- •4. Види цінних паперів, їх основні характеристики.
- •5. Фондова біржа: поняття, організація і порядок роботи.
- •6. Порядок допуску цінних паперів до обігу на фондових біржах.
- •7. Стан та перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.
- •Тема 12. Міжнародні фінанси
- •1. Поняття, необхідність, призначення міжнародних фінансів.
- •2. Міжнародні розрахунки та валютне регулювання.
- •3. Валютні відносини, валютні системи як основа міжнародних фінансів.
- •4. Міжнародний фінансовий ринок, його структура, особливості функціонування.
- •5. Міжнародні фінансові інститути.
- •6. Діяльність Міжнародного валютного фонду та групи Світового банку.
- •Іv. Перелік питань для підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Фінанси»
- •Термінологічний словник
- •VI. Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Ресурси
2. Сутність, значення, принципи соціального страхування населення України.
Соціальне страхування – це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.
Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.
Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров’я.
Соціальне забезпечення (соціальний захист) – система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).
З макроекономічної точки зору соціальне забезпечення – це система управління соціальними ризиками з метою компенсації шкоди, зниження або запобігання їх дії на процес розширеного відтворення населення. Як соціально-економічна категорія соціальне забезпечення є відносинами щодо перерозподілу національного доходу з метою забезпечення встановлених соціальних стандартів життя для кожної людини в умовах дії соціальних ризиків.
У сфері соціального страхування виникають такі основні групи фінансових відносин:
між страховими фондами та юридичними особами, які виступають платниками обов’язкових внесків;
між фондами та найманими працівниками, за рахунок яких формуються доходи бюджету фонду;
між фондами та державним, місцевими бюджетами в процесі перерозподілу державних фінансових ресурсів;
між фондами й іншими органами, кошти яких використовуються для фінансового забезпечення соціальних програм;
між територіальними і центральними органами фондів з метою забезпечення соціальних виплат у регіональному та місцевому розрізах; між фондом та певними категоріями громадян, які отримують за рахунок його коштів матеріальне забезпечення і соціальні послуги;
між фондом і відповідним відомством, міністерством (наприклад, Міністерством праці та соціальної політики, службою зайнятості тощо);
між фондом і установами, організаціями, які виконують певні види робіт (професійне навчання та перепідготовку не зайнятого населення);
між фондами та фінансовими органами в процесі здійснення контролю за рухом державних фінансових ресурсів.
Матеріальною основою цих відносин є грошові кошти, які мають законодавчо визначені джерела формування та напрями їх використання. Фонди грошових коштів можуть бути як державними, так і недержавними.
Соціальному страхуванню властиві дві функції: розподільна та контрольна.
Розподіл відбувається у формі руху грошових коштів:
між окремими державними соціальними фондами;
між бюджетами та соціальними фондами;
шляхом виплати пенсій, соціальних допомог фізичним особам;
шляхом направлення коштів на утримання органів управління;
шляхом інвестування у цінні папери тощо.
Суб’єктами розподілу є держава, підприємства, організації,фізичні особи.
Об’єктом розподілу виступає валовий внутрішній продукт (ВВП), створений у суспільстві за рік.
В процесі розподілу ВВП роботодавці та фізичні особи сплачують внески на соціальне страхування у державні цільові фонди. В системі загальнообов’язкового державного соціального страхування всі працівники зобов’язані брати участь у формуванні соціальних страхових фондів, сплачуючи встановлені внески.
Цільові фонди як самостійні фінансові системи створені за кожним видом страхування. Розміри соціальних виплат залежать від внеску застрахованого, а часто і від його заробітку. Поряд із орієнтацією на індивідуальні внески в системі соціального страхування мають місце елементи солідарного перерозподілу.
Контрольна функція здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями. Контроль проводиться з метою перевірки дотримання суб’єктами розподілу чинного законодавства та узгодження суспільних, колективних та приватних інтересів у державі.
Соціальне страхування виступає важливим елементом фінансової системи України. Державне соціальне страхування тісно пов’язане з державними цільовими фондами та державним бюджетом, кошти яких є джерелами фінансування соціальних виплат. Недержавне соціальне страхування може проводитися суб’єктами підприємницької діяльності (страховими товариствами, недержавними пенсійними фондами тощо). Окремі суб’єкти розподілу взаємодіють між собою і ці відносини опосередковуються рухом фінансових ресурсів.
Управління коштами соціального страхування здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо.
Система соціального страхування повинна базуватися на таких загальних принципах:
солідарності (перерозподіл коштів між працездатними і непрацездатними, здоровими і хворими, працюючими і безробітними);
обов’язковості (охоплення соціальним страхуванням усіх працюючих за наймом, участь застрахованих осіб у формуванні відповідних фондів);
рівноправності всіх застрахованих осіб (стосовно зобов’язань на фінансування витрат, прав і гарантій);
державних гарантій щодо виплат із соціального страхування;
контролю за формуванням і використанням фондів соціального страхування.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами:
– законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування;
– обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності;
– надання права отримання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;
– обов’язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов’язкового соціального страхування;
– солідарності та субсидування;
– державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
– забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;
– цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
– паритетності представників усіх суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.