2. Елементи (складові) податку, їх характеристика.

Для пізнання природи податку необхідно чітко визначити основні елементи, які зумовлюють внутрішній зміст цього поняття.

До основних елементів податку відносять такі:

1. Суб’єкт оподаткування, або платник податків, – фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов’язок платити податок.

Носій податку – фізична чи юридична особа, що у кінцевому підсумку здійснює витрати зі сплати податку.

Суб’єкт оподаткування, чи платник, не завжди є дійсним його носієм, оскільки іноді податок перекладається на інших осіб, наприклад, щодо обкладення митом якого-небудь товару зрозуміло, що воно буде перекладене на споживачів шляхом надбавки до ціни. Якщо суб’єкт оподаткування може перекласти свій податок на іншого, то він уже не є носієм податку.

2. Об’єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок, тобто те, що обкладається податком (дохід, майно тощо). Є такі підходи до оцінки об’єкта: кількісний і натуральний; грошовий.

3. Джерело сплати податку – дохід суб’єкта (прибуток, заробітна плата, відсоток, рента), з якого сплачується податок. За деякими податками об’єкт і джерело збігаються.

4. База оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку, тобто сума, з якої стягується податок.

5. Ставка податку – розмір податку на одиницю обкладання; якщо виражена у відсотках, то називається квота. Залежно від побудови податків розрізняють тверді й часткові ставки. Тверді ставки встановлюються в грошовому вираженні на одиницю об’єкта. Часткові ставки виражають у визначених частках об’єкта обкладання. Часткові ставки є таких видів:

а) пропорційні – діють в однаковому відсотковому відношенні до об’єкта оподаткування без урахування диференціації його величини.

б) прогресивні – при збільшенні об’єкта оподаткування збільшується ставка податку. Якщо темпи зростання ставки податку відповідають темпу зростання об’єкта оподаткування, то це проста прогресія. Якщо темпи зростання ставки податку випереджують темпи зростання об’єкта оподаткування, то це складна прогресія (шкала ставок).

в) регресивні – при збільшенні об’єкта оподаткування зменшується ставка податку.

Загалом видно, що прогресивні податки – це податки, тягар яких найбільше давить на осіб з великими доходами, регресивні податки найбільш важко вдаряють по фізичних і юридичних особах з незначними доходами.

6. Сфера дії податку – сукупність носіїв податку, на яких у кінцевому підсумку лягає його тягар.

7. Масштаб оподатковування – одиниця, яка береться в основу виміру об’єкта оподаткування; у промисловому податку масштабом може бути оборот підприємства чи його прибуток, його капітал, кількість робітників і верстатів, величина приміщення, плата за нього і т. ін.

8. Одиниця обкладання – одиниця виміру об’єкта (з податку з доходів фізичних осіб – грошова одиниця країни, з земельного податку – гектар, акр і т. ін.). Різниця між масштабом і одиницею обкладання полягає в тому, що в масштабі одиниця береться як принцип, а в одиниці обкладання – як міра.

9. Податковий оклад – сума податку, що сплачується суб’єктом з одного об’єкта.

10. Податкові пільги – законодавчо закріплений перелік умов, за наявності яких платник податку зменшує податкові зобов’язання (податкова соціальна пільга, знижки, відрахування та ін.). Існує чотири види пільг:

– повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника;

– повне або часткове звільнення від сплати податку певного виду діяльності або об’єкта оподаткування;

– пониження ставок оподаткування і використання нульової ставки;

– зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового кредиту.

11. Норма оподаткування – відношення податкових надходжень до податкової бази.

12. Податкові канікули – відстрочення на певний період належних до сплати сум податків або повне звільнення від сплати податку протягом певного періоду.

13. Податкове право – сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі податків.

14. Податковий звіт – документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними про розрахунки з бюджетом.

15. Податковий період – термін, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов’язання.

16. Податковий кредит – термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році.

17. Податковий тиск – відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту.

18. Податкове розслідування – виявлення і розслідування фактів ухилення від оподаткування шляхом приховування доходів та інших об’єктів оподаткування.

19. Ухилення від сплати податків – дії платників податків, спрямовані на несплату податків шляхом заниження доходу та оцінки майна або повного приховування їх.

20. Податкові правовідносини – суспільні відносини, які виникають при сплаті податків та інших платежів і урегульовані нормами фінансового, адміністративного, цивільного та кримінального права.