Тема 5. Податки

План:

1. Суть, об’єктивна необхідність, функції податків.

2. Елементи (складові) податку, їх характеристика.

3. Класифікація податків.

4. Податкова система: поняття, структурна побудова, принципи функціонування.

5. Податкова система України, особливості, етапи її становлення.

6. Податкова політика: поняття та основні її напрямки.

7. Податкова служба України: склад, організаційна структура, функції.

Ключові слова: податки, податкові платежі, відрахування, суб’єкт оподаткування, носій податку, об’єкт оподаткування, джерело сплати податку, база оподаткування, ставка податку, сфера дії податку, масштаб оподаткування, одиниця обкладання, податковий оклад, податкові пільги, норма оподаткування, податкові канікули, податкове право, податковий звіт, податковий період, податковий кредит, податковий тиск, податкове розслідування, ухилення від сплати податків, податкові правовідносини, загальнодержавні та місцеві податки і збори, податки на споживання, податки на майно, податки на доходи і прибутки, непрямі та прямі податки, податкова політика.

1. Суть, об’єктивна необхідність, функції податків.

За економічним змістом, податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій.

Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують ще обов’язкові платежі, яким притаманні риси податків:

1) податкові платежі – це обов’язкові збори, які стягуються з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником (плата за воду, землю);

2) відрахування, внески – це обов’язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.

Основними характерними особливостями податку порівняно з обов’язковими платежами є такі:

– справляється на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачені пільги щодо цього податку;

– має односторонній характер встановлення. Оскільки податок сплачується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то він є індивідуально безповоротним. Сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

– може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

– не має цільового призначення;

– є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Отже, податки – це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

За сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулюючу.

За допомогою фіскальної функції податків формуються фінансові ресурси держави. Податки є основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Фіскальна функція податків створює об’єктивні передумови для державного втручання в економічні процеси, що відбуваються в суспільстві, тобто зумовлює розподільчо-регулюючу функцію.

Розподільчо-регулююча функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості національного доходу між державою та її суб’єктами, і через елементи податку (об’єкт, суб’єкт оподаткування, ставка податку, податкові пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію.