- •Передмова
- •І. Зміст навчальної дисципліни за темами Змістовий модуль 1. Генезис і еволюція фінансів. Фінансова система
- •Тема 1. Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів
- •Тема 2. Фінансова політика держави
- •Тема 3. Фінансова система
- •Тема 4. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Змістовий модуль 2. Податкова та бюджетна система
- •Тема 5. Податки
- •Тема 6. Бюджет
- •Тема 7. Державний кредит і державний борг
- •Тема 8. Місцеві фінанси
- •Змістовий модуль 3. Фінансовий ринок та міжнародні фінанси
- •Тема 9. Спеціальні цільові фонди держави
- •Тема 10. Страховий ринок
- •Тема 11. Фінансовий ринок
- •Тема 12. Міжнародні фінанси
- •Іі. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Тема 1. Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів
- •1. Фінанси як наукова дисципліна. Мета, завдання курсу.
- •2. Фінанси – специфічна форма суспільних відносин, підсистема економіки.
- •3. Специфічні ознаки, суспільне призначення, роль фінансів.
- •4. Функції фінансів.
- •5. Фінансові ресурси, їх суть, склад, структура, джерела та методи формування.
- •6. Фінансове забезпечення та його форми.
- •Тема 2. Фінансова політика держави
- •1. Сутність та завдання фінансової політики держави. Фінансова стратегія і фінансова тактика.
- •2. Фінансова політика суб’єктів господарювання, домогосподарств; міжнародних організацій та фінансових інститутів.
- •3. Основні напрями здійснення фінансової політики держави.
- •4. Фінансовий апарат та його ланки.
- •5. Фінансовий механізм як основа реалізації фінансової політики держави.
- •6. Фінансове планування: необхідність, суть, етапи, методи та принципи.
- •7. Фінансовий контроль, органи фінансового контролю.
- •8. Основні аспекти управління фінансами.
- •Тема 3. Фінансова система
- •1. Поняття фінансової системи. Структура фінансової системи: сфери та ланки фінансової системи, їх характеристика.
- •2. Державні фінанси – сфера централізованих фінансів суспільства, їх ланки.
- •3. Організаційна структура фінансової системи як сукупність фінансових органів та інститутів, правові основи фінансової системи.
- •4. Характеристика органів, які функціонують у сфері бюджету держави, контрольно-регулюючих органів та фінансових інститутів.
- •Тема 4. Фінанси суб’єктів господарювання
- •1. Поняття фінансів суб’єктів господарювання, їх функції, основи, принципи організації.
- •Принципи сучасної організації фінансів суб’єктів господарювання є:
- •1. Принцип плановості – забезпечує відповідність обсягу продажу і витрат, інвестицій потребам ринку.
- •2. Фінансові ресурси та грошові фонди суб’єктів господарювання.
- •3. Грошові надходження підприємств, їх склад, економічна характеристика.
- •4. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг), його розподіл.
- •5. Прибуток підприємства, його економічна суть, функції, формування та розподіл.
- •6. Рентабельність як відносний показник прибутковості.
- •7. Сутність, класифікація, структура основних засобів підприємства.
- •8. Сутність, структура, класифікація оборотних активів підприємства.
- •Тема 5. Податки
- •1. Суть, об’єктивна необхідність, функції податків.
- •2. Елементи (складові) податку, їх характеристика.
- •3. Класифікація податків.
- •4. Податкова система: поняття, структурна побудова, принципи функціонування.
- •5. Податкова система України, особливості, етапи її становлення.
- •6. Податкова політика: поняття та основні її напрямки.
- •7. Податкова служба України: склад, організаційна структура, функції.
- •Тема 6. Бюджет
- •1. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету.
- •2. Функції бюджету.
- •3. Зміст, значення та основні завдання бюджетної політики. Бюджетний механізм.
- •4. Поняття бюджетного устрою й бюджетної системи.
- •5. Поняття доходів і видатків бюджету, їх класифікація.
- •6. Розподіл доходів і витрат між ланками бюджетної системи. Бюджетне регулювання.
- •7. Бюджетний процес: поняття, основні елементи.
- •8. Завдання, принципи і методи бюджетного планування.
- •9. Характеристика касового виконання бюджету.
- •Тема 7. Державний кредит і державний борг
- •1. Сутність та значення державного кредиту.
- •2. Функції та види державного кредиту.
- •3. Форми внутрішнього державного кредиту.
- •4. Механізм застосування державних запозичень.
- •5. Державний борг: сутність, види, структура та джерела погашення.
- •6. Управління державним боргом.
- •Тема 8. Місцеві фінанси
- •1. Сутність, функції та роль місцевих фінансів.
- •2. Принципи організації і склад місцевих фінансових інститутів.
- •3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування, їх склад.
- •4. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки.
- •5. Бюджетний процес на рівні місцевих бюджетів.
- •6. Місцеві запозичення та комунальний кредит.
- •7. Управління місцевими фінансами та фінансовий контроль на місцевому рівні.
- •Тема 9. Спеціальні цільові фонди держави
- •1. Поняття, роль, класифікація державних цільових фондів.
- •2. Сутність, значення, принципи соціального страхування населення України.
- •3. Пенсійне забезпечення, сутність та особливості.
- •4. Сутність та значення соціального страхування у разі тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку.
- •5. Роль системи соціального захисту на випадок безробіття в розв’язанні соціально-економічних проблем в Україні.
- •6. Історія виникнення соціального забезпечення в Україні та світі.
- •7. Пенсійна реформа: соціально-економічні передумови, основні засади та перспективи
- •Тема 10. Страховий ринок
- •1. Економічна необхідність, класифікація, роль страхування. Принципи обов’язкового і добровільного страхування.
- •2. Страхування майна юридичних і фізичних осіб, кредитних і фінансових ризиків.
- •3. Особисте страхування: суть, значення в забезпеченні спеціального захисту, види.
- •4. Поняття перестрахування.
- •5. Доходи й витрати страховика.
- •6. Страховий ринок: поняття, організаційна структура, учасники, особливості функціонування, перспективи розвитку в Україні.
- •Тема 11. Фінансовий ринок
- •1. Сутність фінансового ринку, його роль у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів.
- •2. Ринок грошей, ринок капіталів, валютний ринок, ринок цінних паперів, їх сутність, суб’єкти, об’єкти, особливості функціонування даних ринків.
- •3. Діяльність фінансових посередників на фінансовому ринку.
- •4. Види цінних паперів, їх основні характеристики.
- •5. Фондова біржа: поняття, організація і порядок роботи.
- •6. Порядок допуску цінних паперів до обігу на фондових біржах.
- •7. Стан та перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.
- •Тема 12. Міжнародні фінанси
- •1. Поняття, необхідність, призначення міжнародних фінансів.
- •2. Міжнародні розрахунки та валютне регулювання.
- •3. Валютні відносини, валютні системи як основа міжнародних фінансів.
- •4. Міжнародний фінансовий ринок, його структура, особливості функціонування.
- •5. Міжнародні фінансові інститути.
- •6. Діяльність Міжнародного валютного фонду та групи Світового банку.
- •Іv. Перелік питань для підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Фінанси»
- •Термінологічний словник
- •VI. Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Ресурси
7. Бюджетний процес: поняття, основні елементи.
Відповідно до Бюджетного кодексу України, бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Стадіями бюджетного процесу визнаються:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Складання проекту Закону про Державний бюджет України є процесом регламентованим через “Бюджетний кодекс України”, який паралельно здійснюється у трьох рівнях взаємодії: Кабінет Міністрів України – Верховна рада України; Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, НБУ – Кабінет Міністрів України; головні розпорядники бюджетних коштів, обласні державні адміністрації, Рада міністрів АРК, міські держадміністрації міст Києва та Севастополя (місцеві держадміністрації) – Міністерство фінансів України.
Підготовці Закону про Державний бюджет України передує прийняття Верховною радою України не пізніше 01.06 бюджетної резолюції – нормативного документа, який розроблений за участі Кабінету Міністрів України і окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний бюджетний рік, а також основних засад грошово-кредитної політики до 01.04, які розроблені за участі Національного банку України.
Міністерство фінансів України, взаємодіючи з головними розпорядниками коштів держбюджету, до 08.06 здійснює підготовку щодо визначення граничних обсягів видатків та інструкції до бюджетних запитів, а до 08.07 – збір бюджетних запитів. До 10.07 Міністерство фінансів України, взаємодіючи з місцевими держадміністраціями, формує підготовку методики розрахунку доходів місцевих бюджетів та визначає обсяг трансфертів, а до 01.08 здійснює збір інформації для розрахунку міжбюджетних трансфертів. До 15.08 на основі вже отриманої інформації, Мінфіном визначаються показники зовнішніх запозичень, про які інформується Національний банк України, і формується проект Закону про Державний бюджет України. Проект Закону надається для ознайомлення в Кабінет міністрів України та Міністерство економіки України і до 15.09 у Верховну раду України. У Верховній раді України до 15.10 розглядаються пропозиції до проекту Закону до першого читання, до 03.11 розглядаються пропозиції до проекту Закону до другого читання.
Не пізніше ніж через п’ять днів після подання Кабінетом Міністрів проект закону про Державний бюджет України до Верховної Ради міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України. За результатами обговорення проекту закону Верховна Рада може відхилити його в разі невідповідності Бюджетному кодексу та Основним напрямам бюджетної політики на наступний рік.
Проект закону про Державний бюджет України може пройти три читання. Після прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний бюджет України не пізніше 1 жовтня розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради України. Комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до проекту закону про Державний бюджет і передають їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та призначають представників для участі в роботі даного бюджету.
При розгляді проекту закону про Державний бюджет у другому читанні пропозиції народних депутатів України, комітетів Верховної Ради, депутатських груп і фракцій щодо його змін не розглядаються, крім висновків Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків державного бюджету України на наступний бюджетний період, обсяг між бюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, повинні бути прийняті у другому читанні в обов’язковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні.
У третьому читанні Верховна Рада України проводить голосування за пропозиціями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо статей проекту закону про Державний бюджет України, які не були прийняті у другому читанні, та за проектом в цілому. Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.
Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фінансів і Державним казначейством. Бюджетний період (бюджетний рік) в Україні збігається з календарним роком, тобто розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня.
Касове виконання державного бюджету в Україні здійснюється Державною казначейською службою України, яке підпорядковане Міністерству фінансів України. Казначейство має Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) у Національному банку України та його регіональних управліннях і через них провадить усі операції розпорядників коштів державного бюджету, забезпечує чіткий контроль за надходженням коштів до бюджету та їх використанням. У разі, коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від дохідних джерел, Верховна Рада України за пропозицією Кабінету Міністрів України приймає рішення про запровадження пропорційного скорочення бюджетних видатків (на 5, 10, 15 %), що затверджені, щомісячно за всіма статтями бюджету до кінця бюджетного року. Цей механізм називається секвестром бюджету.
Складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету є завершальною ланкою бюджетного процесу. Доповідь за звітом про виконання державного бюджету робиться на засіданні Верховної Ради міністром фінансів. Щодо звіту приймається постанова про його затвердження (до 1 травня наступного за бюджетним року), після чого він публікується в засобах масової інформації у двотижневий строк.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.
У бюджетному процесі України бере участь велика кількість науково-дослідних фінансових та економічних установ, провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, органи державної влади та місцевого самоврядування тощо.
Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’язками з управління бюджетними коштами). Учасники бюджетного процесу визначені Бюджетним кодексом України (ст. 19), де передбачені їх функції, повноваження та відповідальність. Основними учасниками бюджетного процесу в Україні є:
1). Президент України:
– підписує Закон України Про Державний бюджет України на бюджетний рік;
– у разі незгоди із Законом України “Про Державний бюджет України”, прийнятий Верховною радою, накладає вето;
– вносить в установленому чинним законодавством порядку зміни та доповнення до державного бюджету.
2). Верховна Рада України:
– розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;
– приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики;
– розглядає проект бюджету в трьох читаннях;
– схвалює Закон України “Про Державний бюджет України”;
– розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання Закону “Про Державний бюджет України”.
3). Рахункова палата України:
– здійснює зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету;
– готує співдоповідь, з якою виступає Голова Рахункової палати, – про виконання Державного бюджету.
4). Кабінет Міністрів України:
– подає на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;
– розробляє проект Закону про Державний бюджет;
– забезпечує виконання Державного бюджету України та подає річний звіт про його виконання Верховній раді.
5). Міністерство фінансів України:
– погоджує єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов’язань;
– розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів та проводить їх аналіз;
– подає проект Закону про Державний бюджет України на розгляд Кабінету Міністрів України та доопрацьовує його після першого та другого читання;
– здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу;
– Міністерство в особі Міністра фінансів затверджує та контролює розпис, за яким виконується Державний бюджет України.
– здійснює прогнозування та аналіз доходів протягом поточного бюджетного року;
– забезпечує опублікування проекту Закону про Державний бюджет, даних про виконання Закону по кварталах і за підсумками року, показників зведеного бюджету, іншої відкритої інформації про виконання Державного бюджету.
6). Державна казначейська служба України:
– здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
– здійснює операції з коштами Державного бюджету та місцевих бюджетів;
– веде бухгалтерський облік та складає звітність про виконання Державного та місцевих бюджетів.
7). Розпорядники бюджетних коштів:
– на підставі плану своєї діяльності розробляють проекти кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів чи місцевому фінансовому органові;
– головні розпорядники затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня та контролюють хід виконання кошторисів.