15.4. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік

Для всіх країн світу властива проблема перехідності. Сучасні перехідні процеси розглядаються в трьох основних аспектах: перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах; перехідні процеси у країнах що розвиваються; перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.

У загальному вигляді під перехідністю розуміють процес якісних змін в основах суспільства, спрямованих на перехід до нового соціально-економічного ладу. Матеріальною основою перехідних станів є передусім зміна домінуючого чинника виробництва, яка, у свою чергу, зумовлює зміну характеру відносин між людьми, насамперед виробничих відносин.

Перехідна економіка характеризує своєрідний “проміжний” стан суспільства, а отже, перехідні економічні відносини не можуть бути кінцевою метою розвитку. Вони є лише засобом досягнення тієї основної мети, яка формується під впливом виробничих відносин, що зароджуються. Багатоаспектність перехідних процесів зумовлює різноманітність перехідних економік, що передбачає необхідність їх типізації. Це можна здійснити на основі відповідних критеріїв. Так, на основі масштабів і характеру перехідних процесів можна виокремити відповідно такі типи перехідної економіки: за масштабами перехідних процесів – локальні і глобальні; за характером перехідних процесів – природно-еволюційний та реформаторсько-еволюційний.

Незважаючи на існування різних типів перехідної економіки, останній притаманні певні риси: особливий характер неврівноваженості перехідної економіки; альтернативний характер перехідної економіки; особливий характер суперечностей у перехідній економіці; наявність у перехідній економіці особливих перехідних економічних форм; історичність перехідних економік.

Зазначені риси перехідної економіки вирішальним чином зумовлені її чинниками, які можуть бути представлені трьома групами: природно-кліматичними, виробничо-економічними, соціально-культурними.

Перехідна економіка – це історичний момент у розвитку суспільства. Оскільки будь-який розвиток здійснюється шляхом розв’язання відповідних суперечностей, перехідній економіці теж властиві певні суперечності. Це суперечності не тільки між старим, що відмирає, і новим, що народжується, а й суперечності в середині нового.

Основним завданням перехідної економіки є трансформація відносин власності, оскільки саме вони є основою будь-якої системи. Принцип плюралізму відносин власності реалізується за допомогою здійснення роздержавлення і приватизації. Проте повальне роздержавлення та приватизація не менш згубні, а ніж повальне одержавлення. Сучасна ринкова економіка передбачає збалансоване, гармонійне поєднання приватної, колективної та державної форм власності. Структура поєднання форм власності визначається особливістю історичного розвитку кожної країни, а тому не підлягає копіюванню.

В якості двигуна ринкової економіки є підприємництво. Тому проблема становлення і розвитку підприємництва є однією з центральних для перехідної економіки.

Соціально-економічні перетворення, що здійснюються у пост- соціалістичних країнах переслідують мету формування змішаної економіки. Структуру змішаної економіки неможливо визначити однозначно. Існує кілька підходів до її трактування, але жоден з них не є вичерпаним. Так, найбільш поширеним підходом до визначення змішаної економіки є характеристика її з боку поєднання різних форм власності. Структуру змішаної економіки часто визначають шляхом оцінки ринкового і державного механізму її регулювання. Структуру змішаної економіки також розглядають крізь призму співвідношення економічних і позаекономічних основ у структурі сучасного суспільства. Існують і інші підходи.

Змішана економіка базується на ринкових відносинах. Формування останніх зумовлене багатьма чинниками, серед яких необхідно вирізнити насамперед приватну власність та вільне підприємництво.

Важливим завданням на шляху створення змішаної економіки є формування ринкової інфраструктури. Вона має такі особливості: багато інститутів ринкової інфраструктури створюються на “порожньому місці”, тобто вони не мали аналогів у минулому (біржі, комерційні банки тощо); ставлення цих інститутів не завжди ґрунтується на правовій основі, що приводить до масових зловживань; новостворені інститути не завжди чітко визначають своє місце у ринковій економіці; має місце непропорційність у виникненні та розвитку окремих елементів інфраструктури; багато інститутів ринкової інфраструктури діють мляво, висувають як головну мету проблему виживання.

Особливості ринкової трансформації економіки України можна звести до таких моментів: перехід до ринкових відносин здійснюється шляхом якісних перетворень попередніх відносин; зростання ролі неекономічних чинників розвитку; складність інтеграції України у світове господарство; високий рівень тіньової економіки та засилля олігархічно-кланових структур.

Контрольні запитання

1. Які об'єктивні основи виникнення капіталістичної системи?

2. Що означає процес первісного нагромадження капіталу?

3. Що означає фінансово-монополістичний капітал?

4. Які основні особливості державно-монополістичного капіталізму?

5. Що означає “змішана економіка”?

6. Які основні моделі змішаної економіки?

7. Якою за характером та формою була економічна власність при соціалізмі?

8. Які ознаки відчуження трудящих від державної власності?

9. Які основні моделі перехідної економіки?

10. Які основні економічні устрої існують у перехідній економіці?

11. Що таке державний соціалізм?