Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Политэкономия - копия.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
871.94 Кб
Скачать

1.2. Предмет політичної економії

Кожна наука має свій предмет вивчення. Політична економія вивчає закони розвитку господарства взагалі та економічні відносини. Об'єктом вивчення виступає суспільне виробництво як цілісний організаційно-соціально-економічний комплекс (економіка).

Політична економія вивчає не все виробництво. Технічні його аспекти вивчають інші науки. Предметом же політичної економії є лише соціально-економічна суть виробництва, тобто ті виробничі (економічні) відносини, які виникають між людьми в процесі функціонування суспільного виробництва.

Саме цим політична економія відрізняється від "економіксу" – найбільш поширеного курсу з економічної теорії на Заході, предмет якого визначається як наука, що вивчає як люди і суспільство здійснюють кінцевий вибір рідкісних ресурсів, щоб виробляти різні товари і розподіляти їх до споживання. Політична економія повинна дати відповідь на три основні питання : 1. Що потрібно виробляти і в якій кількості? 2. Як, за допомогою яких ресурсів і технологій будуть вироблятися необхідні товари? 3. Для кого призначаються товари, що виробляються.

Проте, якщо враховувати соціально-політичне становище, в якому відбувається суспільне виробництво, то таке визначення політичної економії як теоретичної науки значно звужує її межі, зводить до вивчення суто організаційно-економічних, техніко-економічних і психологічних питань, що забезпечують високий прибуток при мінімальних затратах.

Предмет політичної економії трактується значно ширше. Вивчаючи виробничі (економічні) відносини людей, вона розглядає не лише організаційно-економічні та техніко-економічні відносини але й вивчає соціально-економічні умови, в яких відбувається життєдіяльність людей. Отже предмет політекономії можна сформулювати так: політична економія вивчає в різних суспільних формаціях всю систему економічних відноси в їх єдності та взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними і соціальними інститутами суспільства. Вона є складовою економічної теорії.

В широкому розумінні слова економічна теорія включає такі розділи: політичну економію, мікроекономіку, мезоекономіку, макроекономіку і мегаекономіку.

Політична економія – це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування й розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

Мікроекономіка вивчає економічні процеси і поведінку економічних суб'єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми.

Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні національної економіки.

Мезоекономіка вивчає окремі галузі і підсистеми національної економіки.

Мегаекономіка вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому.

Політична економія, залежно від функціональної мети, поділяється на позитивну і нормативну. Позитивна політична економія досліджує фактичний стан економіки, економічну дійсність. Нормативна політична економія з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу її на вищий ступінь розвитку.