Лекція 5. Ринок, його сутність і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення(2 години)

План лекції:

1.Ринкове господарство як невід'ємна складова виробництва.

2.Сутність та основні елементи інфраструктури ринку.

3.Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.

4.Конкуренція в ринковій економіці та її закони.

5.Монополії: причини виникнення, суть та основні форми.

Т е м а 5.

Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення

5.1. Ринкове господарство як невід'ємна складова виробництва

У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва і економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі капіталістична форма товарного виробництва стає пануючою, а товарно-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товарно-грошові відносини є пануючими, отримала назву “ринкової економіки”. Ключовим елементом конструкції ринкової економіки є ринок.

Ринок – це складне і багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах ступенем розвитку. В той же час у всіх країнах ринок має цілком визначений набір загальних ознак. У буденному розумінні ринок – це базар. У кращому випадку ринок розуміється як поєднання попиту і пропозиції, або як місце де відбувається купівля - продаж товарів. Такі визначення характеризують особливості ринку, що лежать на поверхні явищ. Але вони не виявляють глибинних властивостей ринку. Насправді ж поняття «ринок» значно ширше й визначити його зміст якимось одним формулюванням досить важко.

Ринок слід розуміти як місце, де відбувається процес купівлі- продажу результатів людської діяльності, а отже як сферу підприємницької діяльності – бізнесу. Таким чином, мова йде не лише про купівлю-продаж товарів, а й про інші результати діяльності людей, наприклад діяльності інтелектуальної, фінансово-кредитної. Тому поняття «товарний ринок” – це лише елемент загального поняття “ринок”. У той же час ринок – це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності. В такому аспекті ринок виступає як економічна категорія. Ринок також є місцем, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результати праці.

Таке розширене розуміння суті ринку дає можливість визначити його місце, роль і значення в процесі відтворення. Ринок є посередником між виробництвом і споживанням і тому перебуває під їхнім впливом, а також сам впливає на них. На ринку можуть з'явитись лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців. На ринку з'ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. На ринку визначається вартість результатів людської діяльності, в тому числі й товарів. Проте не слід ототожнювати «ринок» з ринковою економікою. Ринок – це лише елемент ринкової економіки, куди поруч з ринком входять сфери виробництва, розподілу й споживання.

Характерними ознаками сучасного ринку є:

- це – ринок покупців, тобто такий його стан, при якому пропозиція товарів перевищує попит на них при фіксованій ціні. Такий стан ринку визначає пріоритет покупця відносно продавця;

- сучасний ринок є конкурентним. Це означає, що в системі підприємництва кожний суб'єкт виступає як конкуруюча сторона відносно всіх інших суб'єктів;

- сучасному ринку характерна стабілізація відносин між суб'єктами ринку на основі інтеграції, тобто ринок розвивається і функціонує ефективно лише тоді, коли суб'єкти ділових відносин, зберігаючи взаємне суперництво, в той же час зберігають і взаємну зацікавленість у протидії монополізації.

Ринок має суб'єкти і об'єкти. Враховуючи, що товарно-грошові відносини в ринковій економіці опосередковують усі відносини суспільства, суб'єктами ринку практично стають всі учасники суспільного виробництва. Ними можуть бути державні, колективні, кооперативні підприємства та їхні об'єднання, іноземні фірми та громадяни. Об'єктами ринку можуть бути матеріальні продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги, житло тощо); інтелектуальні продукти праці, робоча сила, цінні папери, валюта, позиковий капітал та ін..

Оскільки в ринкові відносини вступають різні суб'єкти, а до сфери обміну надходять різноманітні товари і послуги, то в країні формується досить складна структура, яка містить найрізноманітніші види ринків. Їх можна розглядати у різних аспектах.

З погляду об'єктів обміну існують ринки : засобів виробництва, товарів народного споживання, послуг, ринок позикових капіталів, цінних паперів, валюти, інформації, науково-технічних розробок, робочої сили, житла.

З територіального погляду ринок може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній ринок може бути національним, регіональним і локальним (місцевим). Кожний вид ринку має свої особливості. Всі вони тісно пов'язані й органічно взаємодіють, якщо бувають порушення в діяльності одного з них, то це викликає перебої в роботі інших і системи в цілому.

Ринок виконує ряд функцій. Їх можна звести у дві групи: організаційні й економічні.

Організаційні: встановлення зв'язків між виробниками й споживачами продукції (послуг), не опосередкованих іншими (наприклад державними) системами розподілу; забезпечення вільного вибору партнерів для господарських зв'язків; забезпечення конкуренції між суб'єктами ринку.

Економічні : механізм ринку робить всіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні тих потреб, які відображаються через попит; ринок через механізм ціноутворення стимулює засвоєння досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат, підвищення якості товарів і послуг, а також розширення їхнього асортименту; ринок сприяє вирішенню центральних проблем економіки: зміни її структури, підвищенню ефективності виробництва та рівня життя тощо; механізм ринку в цілому звільнює економіку від дефіциту товарів і послуг.

На практиці ринкова економіка переважно є бездефіцитною. В умовах ринкового господарства тривалий стійкий розрив між потребами й споживанням (дефіцит) є неможливим хоча б тому, що суперечить економічним інтересам усіх учасників конкурентного процесу.