Тема 2 виробництво матеріальних благ і послуг. Економічні потреби та інтереси

2.1. Виробництво як процес суспільної праці. Фактори

виробництва

Основою життя та розвитку людського суспільства є виробництво. Виробництво – процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими чинниками різноманітних благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства. Здійснення постійного обміну речовин між людиною і природою К.Маркс назвав законом, що регулює суспільне виробництво. У процесі виробництва взаємодіють праця і природа. Праця – людська діяльність спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей. Процес створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватись і без безпосередньої участі людини (автоматизоване виробництво, хімічний процес тощо). В цьому випадку праця не зникає, вона переміщується у сферу управління.

Праця і виробництво – не тотожні поняття. Виробництво – це процес праці, яка має завершений, результативний характер. Така праця є продуктивною, а засоби її здійснення – засобами виробництва.

Може статися, що праця мала місце, але продукт з якихось причин не створено. Таке виробництво має незавершений характер.

Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну, споживання. Воно послідовно проходить усі ці фази і одночасно перебуває в кожній із них у певний момент.

Важливою характеристикою виробництва є його двоїстість. У кожний певний момент у процесі виробництва створюються блага, тобто має місце праця і здійснюються її витрати, і у такий спосіб відбувається формування вартості вироблених благ.

У процесі праці використовуються предмети праці і засоби праці. Предмети праці – речовина природи, на яку людина діє у процесі праці, піддаючи її обробці. Предмети праці бувають двох видів: 1) дані самою природою; 2) ті, що підлягають попередній обробці. Такі предмет праці називають сировиною. Засоби праці – річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці. Вирішальна роль з-поміж них належить механічним засобам праці (машини, устаткування), що є кістковою та м'язовою системою виробництва. До засобів праці також належать усі матеріальні умови процесу праці: робочі будівлі, канали, дороги тощо. Загальним засобом праці є земля. Крім м'язової системи виробництва, слід виділяти й судинну систему - трубопроводи, тощо.

Засоби праці в єдності з предметами праці утворюють засоби виробництва.

Така характеристика виробництва та процесу праці дана лише з боку речового змісту, а отже, без урахування суспільної форми, тобто відносин економічної власності.

На початку 20 ст. ряд західних економістів всупереч марксистській класифікації ввели багатофакторну класифікацію елементів виробництва. До складу якої входять: праця, капітал, земля, інформація, підприємницькі здібності та екологічний фактор виробництва.

Результатом виробництва є продукція, яка може бути проміжною і кінцевою. Кінцевими продуктами вважаються такі товари і послуги, які використовуються для кінцевого користування. Усі інші продукти праці, які підлягають подальшій обробці є проміжними продуктами.