1.3. Закони і категорії політичної економії

Політична економія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні закони, принципи і категорії.

Економічний закон виражає суттєві, стійкі й необхідні причинно-наслідкові зв'язки та взаємозалежності даного економічного процесу.

Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер. Їх відмінність від законів природи полягає в тому що вони виникають, розвиваються і функціонують лише в економічній діяльності людей в процесі виробництв, розподілу, обміну та споживанні. Крім того, економічні закони, на відміну від законів природи, діють не вічно. Більшість з них тимчасові, минущі.

Залежно від терміну дії економічні закони поділяються на чотири типи. До першого типу належать всезагальні економічні закони, тобто закони, притаманні всім суспільно-економічним формаціям. До них належать закон економії часу, закон зростання продуктивності праці та ін. До другого типу економічних законів належать загальні економічні закони, тобто закони, що діють в декількох формаціях: це закон вартості, закон грошового обігу, закон попиту і пропозиції та ін. До третього типу належать закони, що діють у межах лише однієї суспільно-економічної формації, тобто специфічні економічні закони. До них належать, передусім, основний економічний закон, закон концентрації окремих форм власності та капіталу та ін. До четвертого типу належать економічні закони, що діють на одній із вищих стадій розвитку суспільно-економічної формації, тобто ступеневі економічні закони. Так, на вищій стадії капіталізму діє закон монополізації капіталістичного виробництва, закон зрощування промислового капіталу з банківським та ін.

Принцип – узагальнення, яке лежить в основі певного економічного явища, є його першоосновою.

Економічні категорії – теоретичне вираження, мислені форми економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил, економічних явищ і процесів, які реально існують. Іншими словами – це наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища. Відповідно до різних типів економічних законів розрізняють різні види економічних категорій. Кожний закон групує навколо себе певну кількість (залежно від його складності) економічні категорії. Прикладом економічних категорій є ціна, прибуток, праця, вартість та ін.

1.4. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня

класифікація

Для того, щоб одержати нові знання, треба свідомо застосувати науково обґрунтовані методи.

Метод політичної економії – це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічної системи.

Складність і багатомірність економічної системи вимагає адекватних методів її пізнання. Фундаментальний принцип методології політичної економії полягає в системному підході до аналізу. Системний підхід в політичній економії означає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональних, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків.

Економічна теорія застосовує як загальнонаукові, так і специфічні для даної науки методи пізнання економічних явищ і процесів.

Діалектика як метод – загальний для всіх наук метод пізнання, у тому числі і для політичної економії. Він базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і принципів у їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності, у безпосередньому розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є внутрішні суперечності явищ, єдність і боротьба протилежностей.

Особливістю політекономічного дослідження є те, що при вивченні економічних процесів не можна користуватись конкретними прийомами і технічними засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Тут використовують наукове економічне мислення у вигляді наукової абстракції.

Метод наукової абстракції полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очищених від всього другорядного, випадкового, неістотного. Результатом застосування методу наукової абстракції є формування понять, категорій, виявлення і формулювання економічних законів.

Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових. При аналізі об'єкт дослідження розумово або фактично розкладається на складові, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаемозв’язків між ними. Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому.

Індукція і дедукція. Індукція – це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня . Дедукція – метод пізнання від загального до одиничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального.

Історичний і логічний методи використовуються політичною економією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності в якій вони виникли, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільнюючись при цьому від історичних випадковостей.

Економічне моделювання – це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ (за допомогою математики і економіки), структура якого абстрактно відображає реальну картину економічного життя.

Економічний експеримент – штучне відтворення економічних процесів з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Він дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових теорій і рекомендацій.

Метод якісного і кількісного аналізу. Він передбачає чітке виявлення якісної визначеності економічного явища і підкреслення тих складових елементів, які піддаються кількісному виміру.

Метод порівняння. Для визначення схожості та відмінності господарських явищ використовується метод порівняння. Будь - яке явище пізнається у порівнянні. Способи порівняння різноманітні: порівняння ознак, властивостей, статистичних величин, економічних категорій, дії економічних законів за різних умов тощо.

Наукова гіпотеза – теоретичне припущення. Гіпотеза ставить проблеми, які сприяють ефективному веденню наукових пошуків. Вона дає можливість перевірити всі можливі шляхи дослідження і обрати з них найбільш правильні та науково обґрунтовані. Щоб наукова гіпотеза перетворилась на повноцінну теорію, потрібні наукові докази, практичні підтвердження.