4. Які основні відмінності між типами, формами та видами власності?

5. Дайте характеристику приватному типу економічної власності.

Лекція 4. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар, гроші. (2 години)

План лекції:

1.Форми організації суспільного виробництва. Натуральне і товарне виробництво.

2.Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.

3.Альтернативні теорії вартості. Закон вартості товару, його сутність. і функції.

4.Походження, сутність та функції грошей.

5.Грошовий обіг і його закони.

Т е м а 4

Товарна форма організації суспільного

ВИРОБНИЦТВА. ТОВАР, ГРОШІ

4.1. Форми організації суспільного виробництва. Натуральне

і товарне виробництво

Людство пройшло довгий історичний шлях розвитку і знало дві основні форми організації суспільного виробництва: натуральну і товарну. Історично першою формою суспільного виробництва було натуральне господарство.

До основних рис натурального господарства належать:

– замкнутість економічної діяльності. Кожна господарська одиниця відокремлена від інших, спирається на власні виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім необхідним для життя;

– ручна праця, примітивні засоби виробництва та найпростіша організація праці. Законом розвитку є просте відтворення;

– відсутність обміну. Продукція розподіляється між учасниками господарства і безпосередньо надходить до їхнього особистого і виробничого споживання;

– панівна форма суспільного виробництва в усіх докапіталістичних формаціях.

Натуральне господарство – такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішньогосподарського споживання безпосередніми виробниками.

На зміну натуральному господарству поступово прийшло товарне виробництво як більш розвинена форма організації суспільного виробництва. Товарне виробництво – це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання виробниками, а для обміну, для продажу на ринку.

Товарне виробництво є відкритою економічною формою господарства, в якому між виробниками існують не безпосередні господарські зв'язки, а опосередковані через обмін продуктами їхньої праці як товарами. Товарне виробництво функціонує і розвивається на засадах таких економічних законів: закону вартості, закону попиту і пропозиції, закону конкуренції, законів грошового обігу та інших.

Основними причинами виникнення і розвитку товарного виробництва є наявність суспільного поділу праці та наявність економічного відособлення виробників благ як власників.

Розрізняють дві форми товарного виробництва: просту і розвинуту. Просте товарне виробництво – це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок, воно було притаманне докапіталістичним системам

Розвинуте товарне виробництво – це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, оснований на великій приватній власності, найманій праці і машинній індустрії. Воно притаманне капіталістичному суспільству.

Проста і розвинута форми товарного виробництва мають спільні риси і відмінності.

До спільних рис належать: наявність суспільного поділу праці; приватна власність на засоби праці; ринкова форма зв'язків між виробниками; конкуренція.

Специфіка простого товарного виробництва базується на особистій праці виробника; його мета – задоволення особистих потреб виробника та членів його сім'ї; виробництво товарів має обмежений характер; кустарна техніка, переважно ручна праця.

Специфіка розвинутого товарного виробництва базується на системі найманої праці; його мета – отримання прибутку підприємцем; товарне виробництво набуває загального панівного характеру; товаром стає і сама робоча сила; великі масштаби виробництва, передова техніка, механізована праця.

У сучасних умовах зростає ступінь загальності товарного виробництва як у рамках національного господарства, так і у всесвітньому масштабі.

Зумовлено це такими причинами: процесом подальшого поглиблення суспільного розподілу праці, що супроводжується виникненням нових галузей виробництва; тенденцією розширення товарних відносин у сфері нематеріального виробництва, що спрямовано на задоволення інтелектуальних потреб людини; швидким зростанням кількості населення, що приводить до розширення ринку найманої праці. Завдяки процесу інтернаціоналізації, розширенню всесвітніх економічних зв'язків товарне виробництво дедалі більше набуває всесвітнього характеру. Товарне стає основою виникнення й розвитку ринкової економіки.