Учені заперечили основну версію походження людини

28 жовтня 2010, 08:45

Учені поставили під сумнів основну версію про походження людини та її пращурів. Зроблено це було на основі знайдених скам’янілостей завбільшки з мишу, що належать далеким пращурам людини. Будова тіла знахідок прямо вказує, що їхньою батьківщиною є Азія, з якої вони 39 мільйонів років тому мігрували до Африки. Про це в середу, 27 жовтня, повідомили ЗМІ.

Evolution Фото balatsky.ru

Учені поставили під сумнів основну версію про походження людини та її пращурів. Зроблено це було на основі знайдених скам’янілостей завбільшки з мишу, що належать далеким пращурам людини. Будова тіла знахідок прямо вказує, що їхньою батьківщиною є Азія, з якої вони 39 мільйонів років тому мігрували до Африки. Про це в середу, 27 жовтня, повідомили ЗМІ. Основна на сьогодні теорія походження людини та її пращурів свідчить, що перші антропоїди — вищі примати, що дали згодом початок лінії гомінідів — з’явилися на території сучасного Єгипту 37 мільйонів років тому. Теорія «трималася» через відсутність давніших знахідок вищих приматів. При цьому, останнім часом парадигма весь час піддавалася критиці й сумнівам. Причиною обурення наукового світу став цілий ряд знахідок скам’янілостей, які належать примітивним і більш древнім формам антропоїдів у Азії. До них, наприклад, відносять еосімідів, яких уважають найбільш примітивною групою ранніх вищих приматів. Вік їхніх скам’янілостей, знайдених в Індії, М’янмі та інших азіатських країнах, більше 45 мільйонів років Група вчених під керівництвом Жан-Жака Жегера з університету Пуатьє в Франції опублікувала опис скам’янілості зубів, що належали трьом основним групам ранніх антропоїдів, виявлених у ході трирічної експедиції в Лівії. Характерні особливості цих скам’янілостей указують на те, що колись вони належали вищим приматам, які дали початок раніше виявленим в Єгипті вимерлим формам предків людини, а також макакам і широконосим мавпам, які населяють нині Африку, Азію, а також Південну й Північну Америки. Ці скам’янілості мають вік 38-39 мільйонів років, що говорить про можливі міграції примітивних вищих приматів з Азії до Африки незабаром після їхнього зародження 45 мільйонів років тому. Будучи спочатку розміром з мишу, саме в Африці примати зуміли еволюціонувати в істотно габаритніші форми та види, після чого почали колонізувати й інші частини світу. «Метою нашої роботи є встановити точний час міграції антропоїдів з Азії до Африки», — сказав Жегер. При цьому вчені цілком допускають, що мініатюрні форми вищих приматів могли зародитися й в Африці більше 45 мільйонів років тому, звідки потім перебралися до Азії. Однак, на думку Жегера, саме перекочувавши до Африки, антропоїди зуміли досягнути рівня розвитку, що не лише дозволив їм вижити, але й зумовив подальшу еволюцію та колонізацію планети. «Якщо б цієї міграції антропоїдів з Азії до Африки не відбулося, вони могли б вимерти в Азії, не залишивши шансу на появу й нам з вами», — додав учений.

За матеріалами Сегодня

У Китаї знайшли останки невідомого предка людини (фото)

15 березня 2012, 12:15

Вчені-археологи у скам’янілих останках родичів homo sapiens, впізнали невідомий науці вид людської істоти.

Фото livescience.com

Міжнародна група дослідників з Китаю та Австралії зробили відкриття, яке може в майбутньому перевернути уявлення про еволюцію людини. Загадкові останки було виявлено у так званій «оленячій печері» у китайській провінції Юнань ще у 1979 році. В останках родичів homo sapiens, вчені впізнали невідомий науці вид людської істоти. Проте досліджувати їх почали лише нещодавно — зі скельної породи кістки витягли лише у 2009 році. Ще один схожий скелет було знайдено у 1989 році в сусідньому Гуансі-Чжуанському автономному районі. Але його вивченням зайнялися лише у 2008 році. Якщо припущення археологів підтвердиться, у книгах з антропології серед людей, що населяли планету кілька тисяч років тому, компанію «людині розумній» і неандертальцю складе третій вид. За словами вчених-археологів, знайденим останкам від 11,5 до 14 300 років. Відмінною особливістю «людини з оленячої печери» є будова черепа — кругла черепна коробка, низькі надбрівні дуги. Обличчя було невеликим і плоским, з широким носом. Нижня щелепа дуже видавалася вперед, при цьому будова шиї була цілком «сучасною». Взагалі, будова скелета є своєрідним «міксом» — з доісторичної і нинішньої людини.

Череп з «Печери червоного оленя»

Вчені вважають, що ці люди були вищими за неандертальців у своєму розвитку. Так, томограма черепа показала, що фронтальні частки мозку мали бути схожі з тими, що маємо ми сьогодні. Проте тім'яна область була досить нерозвиненою. Зараз у вчених є три версії походження «людини з оленячої печери». «Можливо, що вони з'явилися у результаті змішування «людини розумної» з іншими, менш розвиненими, видами, що населяли тоді цю територію», — вважає доктор Ізабель Де Грут з лондонського Музею природної історії.

Реконструкція вигляду стародавньої людини

Втім, вчені схиляються більше до версії про те, що цей вид — це окрема еволюційна гілка. «По-перше, їхній череп з анатомічної точки зору унікальний. Вони не були схожі ні на тих, хто нині живе, ні на тих, хто жив в Африці 150 тисяч років тому», — заявив археолог Карно. Ще один співробітник Музею природної історії в Лондоні, Кріс Стрінгер, вважає, що ці люди могли бути першою хвилею еміграції з Африки, тобто ранньою «стадією» сучасної людини. На його думку, «люди з оленячої печери» покинули прабатьківщину задовго до «основного результату» близько 60 тисяч років тому. За матеріалами: The Guardian, Би-би-си

Знання́ — форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини. Виділяють різні види знання: наукове, повсякденне (здоровий глузд), інтуїтивне, релігійне та інші. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок.

Знання́ — суб'єктивний образ, об'єктивна реальність, тобто адекватне віддзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини у формі уявлень, понять, думок, теорій.

Знання́ у широкому сенсі — сукупність понять, теоретичних побудов і уявлень.

Знання́ у вузькому сенсі — дані, інформація.

Знання́ (предмету) — упевнене розуміння предмету, уміння самостійно поводитися з ним, розбиратися в ньому, а також використовувати для досягнення поставленої мети.

Знання́ в теорії штучного інтелекту — сукупність даних (у індивідуума, суспільства або у системи штучного інтелекту) про світ, що включають інформацію про властивості об'єктів, закономірності процесів і явищ, а також правила використання цієї інформації для ухвалення рішень. Правила використання включають систему причинно-наслідкових зв'язків. Головна відмінність знань від даних полягає в їхній активності, тобто поява в базі нових фактів або встановлення нових зв'язків може стати джерелом змін в ухваленні рішень.

3нання фіксується в знаках природних і штучних мов. Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь.