- •1. Система інформації
- •2. Реальна, нереальна й невизначена інформація
- •3. Псевдоінформація, параінформація та метаінформація
- •Список використаної літератури
- •Джерела
- •1. Комерційна таємниця
- •1.1 Поняття комерційної таємниці
- •1.2 Промислове шпигунство
- •2. Аналіз системи безпеки інформації в туристичній фірмі тов «Ді-Тревел»
- •2.1 Коротка характеристика підприємства
- •2.2 Методи і способи захисту комерційної таємниці на тов «Ді-Тревел»
- •3. Недоліки діючого механізму захисту комерційної таємниці та шляхи його вдосконалення
- •Комерційна таємниця: контроль, захист, відповідальність
- •Види інформації з обмеженим доступом за законодавством україни: проблемні питання
- •Введение режима коммерческой тайны и конфиденциальной информации
- •Коммерческая тайна и конфиденциальная информация - не совсем одно и то же
- •Разглашение и ответственность
- •Режим коммерческой тайны - психологическая защита
- •Построение защите - шаг за шагом
- •Примерные формы Приказа по предприятию и Положения о коммерческой тайне и конфиденциальной информации
- •Положение о коммерческой тайне и конфиденциальной информации ооо "х"
- •Содержание
- •1. Общие положения
- •2. Определение перечня сведений, которые составляют коммерческую тайну и конфиденциальную информацию ооо "х"
- •3. Порядок защиты коммерческой тайны и конфиденциальной информации ооо "х"
- •4. Ответственность за разглашение сведений, которые составляют коммерческую тайну и конфиденциальную информацию
- •Обязательствоо о неразглашении коммерческой тайны и конфиденциальной информации ооо "х"
- •Статья 231. Незаконный сбор с целью использования или использования сведений, которые составляют коммерческую или банковскую тайну
- •Статья 232. Разглашение коммерческой или банковской тайны
- •Производственный опыт - способы либо алгоритмы выполнения производственных операций.
- •Iso/iec 27006:2011 "Информационные технологии. Методы и средства обеспечения безопасности. Требования для органов, обеспечивающих аудит и сертификацию систем менеджмента информационной безопасности"
- •Iso/iec 9798-6:2010 "Информационные технологии. Методы защиты. Аутентификация объектов. Часть 6. Механизмы с применением ручной передачи данных"
- •Теорія економічного аналізу - Купалова г.І.
- •1.1. Зародження економічного аналізу в умовах первісної доби і стародавніх цивілізацій
- •1.2. Економічний аналіз у добу Середньовіччя
- •1.3. Становлення та розвиток економічного аналізу в індустріальну та постіндустріальну епохи
- •1.4. Основні етапи розвитку вітчизняного економічного аналізу
- •1.5. Внесок українських вчених у розвиток економічного аналізу
- •6.1. Поділ та характеристика інформації за режимом доступу
- •6.2. Віднесення інформації до державної таємниці
- •6.3. Державна політика щодо державної таємниці та її охорона
- •6.4. Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці та нагляд за додержанням законодавства про державну таємницю
- •6.5. Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю
- •Розділ 7. Комерційна таємна інформація
- •7.1. Розвиток, значення та сутність комерційної таємниці
- •7.2. Охорона комерційної таємниці органами державної влади
- •7.3. Правовий захист комерційної таємниці
- •7.4. Відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю
- •Базилевич в. Д. Інтелектуальна власність: Підручник. — к.: Знання, 2006. — 431 с.
- •7.2. Концепції інформаційного суспільства та інтелектуальної економіки
- •7.3. Інформація та знання як визначальні чинники постіндустріального розвитку
- •7.4. Види та результати інтелектуальної діяльності
- •7.5. Специфіка інтелектуального капіталу
- •7.6. Структура інтелектуального капіталу та специфіка його прояву
- •Д. О. Гетманцев, н. Г. Шукліна Банківське право України. Навчальний посібник. – к.:Центр учбової літератури. – 2007. - 360 стр. Банківська таємниця як окремий вид інформації з обмеженим доступом
- •Особливості роботи з документами, що містять комерційну таємницю підприємства
- •Комерційна таємниця у змі
- •Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю
- •Положення
- •Акціонерного товариства “***” розділ 1. “Загальні вимоги та мета Положення”
- •Розділ 2. “Визначення інформаційної системи Підприємства”
- •Що таке комерційна таємниця
- •Інформація, що не може бути визначена підприємством комерційною таємницею
- •Доступ державних органів влади до комерційної таємниці
- •Затверджений перелік відомостей, що є комерційною таємницею, - необхідна умова успішної діяльності підприємства
- •Відповідальність за незаконні дії щодо комерційної таємниці підприємства
- •Висновок
- •Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці
- •Нормативна база
- •Особливості захисту інформації в бізнесі
- •Дослідження змісту категорій інформації з обмеженим доступом відповідно до чинного законодавства Укр
- •14.1. Правовий режим інформації з обмеженим доступом
- •Тема 14 Правові основи безпеки господарської діяльності
- •Тема 14 Правові основи безпеки господарської діяльності
- •14.2. Основні види правопорушень та відповідальність у сфері відносин, пов'язаних з комерційною таємницею
- •Інформація як предмет злочину
- •Таємна інформація
- •Про доступ до публічної інформації Стаття 8. Таємна інформація
- •1. Поняття, сутність, завдання комерційної діяльності
- •2. Комерційна інформація, її захист
- •Управління соціальними системами: інформація з обмеженим доступом. Реферат у рефераті розкрито поняття інформації з обмеженим доступом як виду інформаційного ресурсу управління соціальними системами
- •Комерційна таємниця Вступ
- •1. Огляд законодавства України з питань комерційної таємниці
- •2. Захист комерційної таємниці в Україні
- •3. Аналіз проекту Закону України «Про комерційну таємницю»
- •Комерційна таємниця
- •Організаційно-правові форми засекречування інформації, віднесеної до державної таємниці
- •Організаційно-правові форми засекречування інформації, віднесеної до комерційної таємниці
- •Розсекречення інформації
- •Висновок
- •Список літератури
- •Комерційна таємниця і ноу-хау
- •Список літератури
- •Юридичні методи захисту ноу-хау
- •2.1 Патентування
- •2.2 Ліцензування
- •1. Злочини проти конфіденційності, цілісності і доступності
- •2. Злочини, пов'язані з використанням комп'ютерів.
- •3. Злочини, пов'язані з порушенням авторських і суміжних прав з
- •4. Злочин, пов'язані зі змістом даних.
- •Термінологія
- •Історія криптографії
- •Найдавніші часи - Стародавній Рим
- •Арабський період
- •Відродження
- •Новий час
- •19 Століття
- •Початок 20-го століття
- •Початок комп'ютерної ери
- •Асиметричні системи
- •Посилання
- •Джерела інформації
- •Застосування бази знань
- •Відношення
- •Спеціалізовані й загальні онтології
- •Мови опису онтологій
- •Бази знань в інтелектуальній системі
- •Класифікація ііс
- •Класифікація завдань, вирішуваних ііс
- •Типова схема функціонування інтелектуальної системи
- •Література
- •Імовірнісний пошук
- •Алгоритми прийняття рішень
- •Пошук з використанням алгоритмів розвитку
- •Рівні документації в установі
- •Дсту 2732:2004 .Діловодство й архівна справа: "Документ - інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі.".
- •Складові частини документа Інформаційна складова
- •Матеріальна складова
- •Структура документа
- •Текст документа
- •Документування
- •Строки зберігання документів
- •Походження
- •Властивості документа
- •Н. М. Кушнаренко вважає
- •Функції документа
- •Загальні функції
- •Спеціальні функції
- •Список використаних джерел
- •I. Загальні положення
- •II. Структура Переліку і порядок його застосування
- •Список скорочень
- •2. Реальна, нереальна й невизначена інформація 3
- •3. Псевдоінформація, параінформація та метаінформація 4
- •14.1. Правовий режим інформації з обмеженим доступом 218
- •14.2. Основні види правопорушень та відповідальність у сфері відносин, пов'язаних з комерційною таємницею 222
- •Основні принципи
- •Історія
- •Завдання інформатики
- •Інформація, дані, знання
- •Консолідована інформація і промислове шпигунство
- •Процес консолідації інформації
- •Продукти консолідації інформації
- •Проблеми підготовки фахівців з консолідованої інформації
- •Примітки
- •Джерела
- •Посилання
- •Функції «першого відділу» в установах срср
- •«Перші відділи» в Україні
- •Примітки
- •Що охороняє наукова цензура?
- •Читайте також
- •Що каже законодавство?
- •Що каже здоровий глузд і досвід міжнародного наукового співробітництва?
- •Як це відбувається
- •Що каже адміністрація?
- •Учені заперечили основну версію походження людини
- •У Китаї знайшли останки невідомого предка людини (фото)
- •Класифікація знань За природою
- •За ступенем науковості
- •За місцем знаходження
- •Особливі характеристики знання
- •Управління знаннями
- •Безпосереднє знання
- •Проблеми розуміння
- •Етимологія терміну
- •Визначення
- •Від середньовіччя до сучасності
- •Античні часи
- •Різні види досліджень
- •Загальна характеристика
- •Розробка завдання на проведення патентних досліджень
- •Розробка регламенту пошуку
- •Визначення предмету пошуку
- •Визначення країн пошуку інформації
- •Визначення глибини пошуку
- •Визначення класифікаційних рубрик
- •Вибір джерел інформації
- •Збирання первинної інформації
- •Збирання вторинної інформації
- •Емпіричне знання
- •Теоретичне знання
- •Література
- •Історичний огляд
- •Види (методи) пізнання
- •Типи пізнання
- •Джерела
- •Поняття і питання гносеології
- •Властивості свідомості
- •Функції свідомості
- •Властивості
- •Закономірності при відчутті
- •Види людських відчуттів
- •Дистантні відчуття
- •Контактні відчуття
- •Глибинні відчуттяЧуттєвість від внутрішніх органів , м'язова чуттєвість, Вестибулярна чуттєвість
- •Види істини
- •Етимологія
- •Розвиток скептицизму
- •Структура практики
- •Види практики
- •Види програмних документів
- •Поняття ноу-хау в світовій торгівлі
- •1. Особливості торгівлі «ноу-хау» 5
- •2. Способи оплати «ноу-хау» 9
- •1. Особливості торгівлі «ноу-хау»
- •2. Способи оплати «ноу-хау»
- •Економічна ефективність обміну ліцензіями і ноу-хау
- •§ 6. Інформація як об'єкт цивільних прав
- •Таємна інформація
- •Види на які поділяється інформація згідно чинного законодавства
- •Яка буває інформація в Україні?
- •Стадник в.П.
- •Сутність і значення комерційної інформації. Комерційна таємниця підприємства
- •Список використаних джерел:
- •Прозорість влади: доступ до інформації та участь у прийнятті рішень
6.3. Державна політика щодо державної таємниці та її охорона
Державну політику щодо державної таємниці як складову засад внутрішньої та зовнішньої політики визначає Верховна Рада України. Компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у сфері державної таємниці полягає у виконанні таких функцій.
Президент України – видає укази та розпорядження з питань охорони державної таємниці відповідно до його повноважень.
Рада національної безпеки і оборони України – координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони державної таємниці.
Кабінет Міністрів України спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади щодо забезпечення здійснення державної політики у сфері охорони державної таємниці.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування – здійснюють державну політику у сфері охорони державної таємниці в межах своїх повноважень, передбачених законом.
Спеціальним уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.
Забезпечення охорони державної таємниці в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на їх керівників.
Для охорони державної таємниці впроваджуються:
– єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації;
– дозвільний порядок провадження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
– обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації;
– обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об'єктів та технічних засобів, що їм належать;
– особливості здійснення органами державної влади їх функцій щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;
– режим секретності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що проводять діяльність, пов'язану з державною таємницею;
– спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці;
– технічний та криптографічний захисти секретної інформації.
Під криптографічним захистом секретної інформації слід розуміти вид захисту, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо.
Технічний захист секретної інформації – це вид захисту, спрямований на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та унеможливлення блокування інформації.
Технічний і криптографічний захисти секретної інформації здійснюються в порядку, встановленому Президентом України.
Кабінет Міністрів України встановлює єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, схоронності, передачі та транспортування матеріальних носіїв секретної інформації.
В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що проводять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи.
Допуск громадян до державної таємниці. Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:
– форма 1 – для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно";
– форма 2 – для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "цілком таємно" та "таємно";
– форма 3 – для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "таємно".
При цьому встановлені чіткі строки дії допусків:
– для форми 1 – 5 років;
– для форми 2 – 10 років;
– для форми 3 – 15 років.
Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням із Службою безпеки України громадянам України віком від 16 років може надаватися допуск до державної таємниці із ступенями секретності "цілком таємно" та "таємно", а віком від 17 років – також до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості".
Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з місцем роботи, служби або
навчання, допуск може надаватися за місцем провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Надання допуску передбачає:
– визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;
– перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці;
– взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;
– одержання в письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці;
– ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Рішення про допуск громадянина до державної таємниці приймається не пізніше п'яти днів після надходження до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації висновків за матеріалами його перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці.
Відмова у наданні допуску до державної таємниці. Допуск до державної таємниці не надається у разі:
1) відсутності у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією;
2) сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без певного громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом;
3) відмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;
4) наявності у громадянина психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України.
У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі:
1) повідомлення громадянина під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе;
2) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном;
3) невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Доступ громадян до державної таємниці. Доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності чи навчання.
Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв приймають у формі наказу або письмового розпорядження керівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, в яких виконуються роботи, пов'язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації.
Обов'язки громадянина щодо збереження державної таємниці. Громадянин, якому надано доступ до державної таємниці, зобов'язаний:
– не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
– не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом;
– не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України;
– виконувати вимоги режиму секретності;
– повідомляти посадових осіб, які надали йому допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України;
– додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більше як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має міжнародні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На громадянина також поширюється обмеження свободи інформаційної діяльності, насамперед щодо оприлюднення секретної інформації.
Обмеження на оприлюднення секретної інформації. Під час підготовки матеріалів для опублікування, поширення у пресі та інших засобах масової інформації або переміщення їх через державний кордон органи державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни з метою охорони секретної інформації зобов'язані керуватися Законом України "Про інформацію", Законом України "Про державну таємницю" та іншими нормативно-правовими актами про державну таємницю.
Контроль за додержанням законодавства про державну таємницю з метою запобігання її поширенню у пресі та інших засобах масової інформації здійснює центральний орган виконавчої влади з питань інформаційної політики.